Питання. Встановлення фашистської диктатури в Італії Б.Муссоліні

Білет.

Питання. Коли було проголошено утворення СРСР?

30 грудня 1922р. I Всесоюзний з'їзд рад СРСР у Москві проголосив декларацію про утворення СРСР у складі: РСФРР, України, Білорусії і Закавказької федерації (Грузії, Вірменії, Азербайджану).

Таким чином, СРСР було утворено як федеративну державу, але це було лише пропагандистською вивіскою. Радянський Союз як об'єднання незалежних держав за умов панування єдиної, унітарної правлячої партії РКП(б) був фікцією. Реальний статус республіканських комуністичних партій залишався на рівні обласних організацій РКП(б). Будь-яке рішення прийняте московським ЦК, мало обов'язковий зобов'язувальний характер для кожної республіки.

26 січня 1924 р. відбувся II з'їзд рад СРСР, який затвердив першу Конституцію СРСР. Формально кожна республіка мала право вільного виходу з СРСР, але механізм такого виходу так і не було розроблено. Тому, не змінюючи своєї форми союзної федеративної держави, СРСР законодавчо оформлявся як жорстко централізована унітарна держава.

У травні 1925 р. прийняттям Конституції УСРР завершився процес входження України до складу СРСР.

Б. Муссоліні (1883-1945) у молодості був соціалістом, але в роки світової війни сповідував крайні націоналістичні позиції. У 1919 р. Муссоліні створив фашистську партію з колишніх ветеранів першої світової війни. (Термін «фашизм» походить від латинського слова «фасцес», що означає в'язанку різок навколо сокири давньоримських лікторів). У Римській імперії це був символ авторитету і єдності. З давньоримської історії Муссоліні запозичив і гасло «Все – для держави, нічого поза державою і нічого проти держави», покликане об'єднати італійську націю. Фашистський дуче (вождь) правив Італією з 1922 по 1943 р. 28 квітня 1945 р. Б. Муссоліні був схоплений і за вироком військового трибуналу Фронту національного визволення страчений італійськими партизанами.

На парламентських виборах, що відбулися у травні 1921 p., соціалісти і комуністи разом вибороли 148 мандатів, католики – 108, а партія Муссоліні – 35. Ліві партії організовували дружини самооборони, чинили опір фашистам, але протистояти Муссоліні не змогли.

Фашисти відкидали демократію, вважаючи, що багатопартійна система веде до руйнації держави. У своїй програмі вони захищали приватну власність і приватне підприємництво. В зовнішній політиці виправдовували загарбницькі війни і підкорення слабших націй. У своїх промовах вождь італійських фашистів прославляв велич Римської імперії та необхідність її відродження. Ця ідея особливо імпонувала італійській молоді, викликала ентузіазм багатьох італійців.

Восени 1922 р. фашисти захопили муніципалітети в Мілані та Болоньї. Згодом до їхніх рук перейшли органи міського самоврядування інших міст Італії. 27-28 жовтня того ж року вони організували «похід на Рим». Десятки тисяч прихильників дуче рушили в столицю, громлячи по дорозі профспілкові центри і відділення лівих партій. Уряд країни не насмілився застосувати проти фашистів військову силу. Муссоліні, заручившись підтримкою промислово-фінансових кіл та молоді, успішно йшов до влади. Король Італії Віктор-Еммануїл III під тиском Генеральної конфедерації промисловості прийняв відставку кабінету Факта і доручив Муссоліні сформувати новий уряд. Сталося це 31 жовтня 1922 р. Новий уряд був коаліційний, але всі провідні міністерства перебували під контролем фашистів.

Дата добавления: 2015-05-08