КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Особливості моделей соціального розвитку особистості
Особливості соціального розвитку людини вивчалися з точки зору цілісності процесу і з використанням різних моделей. Серед їх різноманіття найбільш вживаними є наступні чотири моделі соціального розвитку. Перша модель - еволюційна. Вона пов'язана з уявленнями про те, що розвиток є плавний, поступовий, повільний процес змін і перетворень. Прихильники даної моделі припускають, що вона відображає нормальний шлях розвитку людини. Наявність же в реальному соціальному розвитку криз вказує на невирішені соціальні проблеми. Так, наприклад, підліткова криза соціального розвитку спостерігається тільки в цивілізованих країнах. У народів, що ведуть спосіб життя, наближене до первісного, даного кризи немає, і перехід з дитинства до дорослості здійснюється поступово, але стабільно (М. Мід). Є припущення, що деякі кризові періоди в розвитку людини провокуються не внутрішніми обставинами, але факторами соціального контролю, який сам по собі є дуже ригідним і складною системою соціального тиску. Справді, якщо дослідити лише динаміку соціального контролю від однієї історичної епохи до іншої, ми можемо помітити його відносну тимчасову адаптивність до процесів соціального розвитку людини. Так, наприклад, психологічний тиск соціального контролю в середні століття змушував значну частину населення слідувати такими шляхами соціального розвитку, які приводили до деструктивної соціальної поведінки (у сучасній термінології). Протягом часу, з розвитком суспільства як соціальної та психологічної системи, соціальний контроль також розвивається і стає більш гнучким, а способи соціальної регуляції зумовлюють більш вільне поводження суб'єктів взаємодії та сприяють більшою мірою еволюційному соціальному розвитку людини. І все ж кризи, які з відносною неминучістю переживають і долають люди в процесі свого життя, найчастіше розглядаються як нормативне психологічне явище. Розвиток може проходити бурхливо і кризово, з труднощами, конфліктами. При цьому конфлікти можуть бути як з оточуючими людьми, так і внутрішньоособистісні. І далеко не всі зміни в людині відбуваються плавно і поступово. Багато хто з них носять стрибкоподібний характер, хоча вони зазвичай контролюються самою особистістю і не викликають емоційних зривів при високому рівні самоконтролю. Така модель соціального розвитку отримала назву кризової або стрибкоподібної. Відповідно до даної моделі соціальний розвиток людини розглядається як поетапний процес, причому перехід від одного етапу до іншого визначається кризою - перетворенням, який має нормативний, соціальний та віковий аспекти. Модель трьох фаз розглядає соціальний розвиток людини як шлях, що складається з трьох основних етапів: дитинство, дорослість, старість. Дитинство - це підготовка до дорослого життя, дорослість - єдиний повноцінний етап життя, який дозволяє людині функціонувати в якості повноправного члена суспільства, а старість - процес згасання життя, в тому числі і соціальної. В контексті даної моделі розуміння відносин між людьми пов'язують насамперед з відносинами поколінь: молоді, старі і люди середнього віку. Дана модель використовується зазвичай при вивченні демографічних проблем. Модель гетерохронного розвитку людини - одна з найбільш поширених. Розвиток гетерохронно не тільки в міжіндивідному, а й в інтраіндивідному сенсі: різні підсистеми організму і особистості досягають піку розвитку різночасно, тому дорослий може стояти в одному відношенні вище, в іншому - нижче дитини (І.С. Кон). Творче, інтелектуальне, емоційне, вольове та інші види розвитку розглядаються як сторони соціального розвитку людини. Якщо одна сторона в даному віці розвивається високими темпами, то інша, навпаки, може істотно відставати. Так, наприклад, за моделлю гетерохронного розвитку дитинство вивчається як період унікального сплеску творчості, яке багато людей втрачають в процесі соціалізації та виховання. Цілком очевидно, що необхідний комплексний підхід при моделюванні та вивченні соціального розвитку людини. В залежності від поставленої проблеми і мети дослідження можна використовувати ту чи іншу модель.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1067; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |