Механізми соціальної перцепції та ъх роль у педагогыіному спілкуванні

Соціальна перцепція – це багатофункціональний процес, який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків.

Механізми та ефекти міжособистісної перцепції.

Пізнання іншої людини супроводжується емоційною оцінкою цієї людини, спробою зрозуміти п вчинки, спрогнозувати зміни в поведінці та змоделювати власну поведінку.

Оскільки до цього процесу залучено як мінімум дві особи й кожна є активним суб'єктом, то в побудові стратегії взаємодії кожному необхідно брати до уваги не лише потреби, мотиви іншого, а й те, як інший розуміє потреби й мотиви партнера. Перш за все, це відбувається за допомогою такого механізму, як ідентифікація (від лат. identicus — тотожній), який у соціальній психології виражає той факт, що одним із найпростіших способів розуміння іншої Людини є уподібнення себе до неї. Це поняття має неоднозначне тлумачення. Його трактують як:

- процес ототожнення (уподібнення) себе з іншим індивідом або групою, в основі якого лежить емоційний зв'язок;

- набуття, засвоєння цінностей, ролей, моральних якостей іншої людини, особливо батьків;

- копіювання суб'єктом думок, почуттів або дій іншої людини, яка є моделлю, та ін.

Вчитель адаптує свій звичайний стиль спілкування до конкретних умов, що склалися саме на цьому уроці чи виховному заході. Основується така адаптація на:

- усвідомленні педагогом свого стилю спілкування з учнями;

- мисленому відтворенні минулих особливостей спілкування з даним класом;

- уточненні стилю спілкування у нових комунікативних умовах діяльності, що випливають із ситуації в класі та поставлених педагогічних задач.

Система спілкування приводиться у відповідність до системи педагогічних задач, які вчитель має вирішувати. При цьому слід мати на увазі вплив різноманітних стереотипів, що істотно впливають на особливості сприймання педагогом особистості учнів (ця проблема детального обговорюється в іншому місці даної роботи). Не менш важливим є і інше - те перше враження, яке справив педагог на учнів. Причому дуже часто це враження визначається не стільки змістовними характеристиками діяльності вчителя, скільки його вмінням одягатися, манерою поведінки тощо.

Зосередження уваги учнів на собі. Педагогічне спілкування буде продуктивним лише за умови концентрації довільної уваги учнів на вчителеві. Покладатися тут лише на офіційні правила взаємостосунків, які регламентують таку увагу зі сторони учнів, аж ніяк не можна. Вчитель має вирішувати цю проблему як важливу комунікативні задачу.

Виділяють такі варіанти її розв’язання: 1) мовний (словесне звернення до учнів); 2) пауза (з активним внутрішнім зверненням–вимогою уваги); 3) поведінково-знаковий (записи на дошці, розвішування наочних посібників тощо); 4) змішаний, який включає елементи трьох попередніх. В реальній педагогічній практиці найчастіше зустрічається саме четвертий, змішаний варіант.

Дата добавления: 2015-05-22