Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання

Читайте также:
  1. VII. Загальна етіологія. Етіологія - це вчення про причини й умови виникнення хвороб. Причиною хвороби вважають той фактор, без якого вона не може виникнути ні за яких умов.
  2. Антибіотики, загальна характеристика. Показати класифікацію, препарати, шляхи введення, побічну дію.
  3. Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату
  4. Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату П.Скоропадського.
  5. Атеїзм, його поняття, структура і причини
  6. Атомна енергетика. Проблеми та шляхи подолання.
  7. Бар’єри в спілкуванні
  8. Берестейска церковна унія: причини та наслідки
  9. Берестейська унія, її причини та наслідки
  10. БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ: ПРИЧИНИ, ХІД, НАСЛІДКИ
  11. Берестейська церковна унія,причини і наслідки



Для забезпечення повноцінної діалогічної взаємодії між суб’єктами педагогічного процесу важливо долати бар’єри професійно-педагогічного спілкування. Назвемо найбільш типові «бар’єри», які трапляються переважно у викладача-початківця:

«бар’єр» невідповідності настанов і мотивів: викладач приходить із творчими задумами цікавого заняття, захоплений ним, а група байдужа, студенти неуважні, що дратує, нервує викладача;

«бар’єр» побоювання групи: викладач-початківець непогано володіє матеріалом, добре підготувався до заняття, однак сама думка про безпосередній контакт зі студентами «відлякує» його, пригнічує творчу ініціативу тощо;

«бар’єр» відсутності контакту: викладач заходить до аудиторії і замість того, щоб швидко й оперативно організувати взаємодію зі студентами, починає діяти автономно (наприклад, пише тему лекції на дошці);

«бар’єр» звуження функцій спілкування: педагог враховує лише інформаційні функції спілкування, нехтуючи соціально-перцептивними, афективно-комунікативними, організаційними та ін.;

«бар’єр» негативної настанови на академічну групу, яка інколи може формуватися апріорно на основі думки інших викладачів, що працюють із цими студентами або є наслідком минулого негативного досвіду педагогічного спілкування з даною групою або студентом;

«бар’єр» побоювання педагогічних помилок (не знає відповідь на «каверзне» запитання студентів або на зауваження, що неправильно виставлена оцінка тощо);

«бар’єр» наслідування: молодий педагог намагається наслідувати манери спілкування, стиль діяльність авторитетного педагога, не враховуючи свої індивідуальні особливості.

Також можуть виникати бар’єри спілкування, які притаманні будь-якій комунікативній взаємодії. Найбільш типовими серед них є такі:

Смисловий «бар’єр» – одне й те саме явище (слово, фраза, подія) мають різний смисл для різних людей.

Моральний «бар’єр» – відмінності між людьми в засвоєних ними соціальних нормах і обмеженнях; споконвічний «конфлікт батьків і дітей» у неприйнятті ними манер поведінки і спілкування, спрямованості інтересів, моди тощо (викладач у спілкуванні зі студентами: «У студентські роки ми були іншими», тобто кращими, що не завжди відповідає дійсності).

Інтелектуальний «бар’єр» – відмінності в рівні інтелекту, глибині передбачення і розуміння ситуації і проблем. Він часто виникає в спілкуванні з викладачем, який характеризується чітко вираженою спрямованістю на наукову діяльність, якщо йому не вдається адаптувати мову науки до інтелектуально-пізнавальних можливостей студентів.

Ригідний «бар’єр» – відсутність гнучкості міжособистісних настанов, утруднення перебудови сприйняття, системи мотивів, емоційних відгуків у ситуації, що змінюється. Інерція, відсталість від реалій життя, звичні схеми спілкування характерна для тих досвідчених викладачів, хто не працює над самоосвітою, професійним самовдосконаленням, критичним переосмисленням своїх наукових і педагогічних здобутків.



Емоційний «бар’єр» – відмінності в емоційних станах викладачів і студентів, особливо під час заліків і екзаменів, відсутність емпатії, а також недоступність розуму доводів логіки в ситуації емоційного збудження та афективних реакцій.

Естетичний «бар’єр», який пов’язаний з дотриманням вимог до форми (привабливість зовнішності, охайність одягу, вишуканість рухів тощо), а також до педагогічного такту й етикету взаємин.

Психологічні «бар’єри» спілкування виникають непомітно і спочатку можуть не усвідомлюватися викладачем, проте студенти сприймають їх одразу. Але якщо «бар’єр» закріпився, то й сам педагог починає відчувати дискомфорт, тривогу, нервовість. Цей стан стає стійким, заважає плідному контактові зі студентами та, зрештою, впливає на характер педагога – формує так званий «неправильний» педагогічний характер.

Дослідження проблеми професійного спілкування засвідчують, що оволодіти основами професійно-педагогічного спілкування можна через професійне самовиховання. Для цього є два шляхи:

1. Ґрунтовне вивчення та усвідомлення природи, структури й закономірностей професійно-педагогічного спілкування.

2. Опанування технологією педагогічної комунікації, відпрацьовуючи вміння і навички професійно-педагогічного спілкування та розвиваючи комунікативні здібності під час навчання у вищій школі.

Важливим чинником, що сприяє розвиткові комунікативної культури майбутнього педагога, є елементи педагогічної діяльності під час проходження різних видів педагогічної практики, а також громадська робота студента, яка збагачує його досвід організаторської та комунікативної діяльності.

Можна дати майбутнім викладачам такі поради щодо самовиховання комунікативної культури:

уникайте при спілкуванні докорів (прямих і непрямих);

не демонструйте свою перевагу;

уникайте звинувачувального тону, вибачайте дрібні слабкості, підкреслюйте переваги співбесідника;

розпитуйте зацікавлено, але не зухвало;

говоріть не більше й не менше того, що потрібно в цей момент спілкування; а краще більше слухати, ніж говорити;

будьте уважні до партнера по спілкуванню;

намагайтеся передбачити реакцію співрозмовника;

у процесі спілкування думайте про тих, із ким спілкуєтесь.

Отже, продуктивне професійно-педагогічне спілкування відбувається за умови організації педагогічного процесу на демократичних засадах, позитивного ставлення викладача до студентів, захопленості спільною творчою діяльністю всіх суб’єктів педагогічної взаємодії.

 

47. Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.

Взаємини викладачів і студентів як особливий психологічний феномен і важлива складова цілісного педагогічного процесу вищого навчального закладу характеризуються особливістю змісту та динаміки, механізмами впливу на становлення особистості майбутнього вчителя, його професійного зростання. Під взаєминами "викладач-студент" ми розуміємо цілеспрямовану взаємодію суб'єктів педагогічного процесу, яка детермінована метою й завданнями спільної навчально-професійної діяльності, визначається як загальними психологічними механізмами, так і чітко визначеними соціально-рольовими функціями партнерів, особливостями й закономірностями педагогічного спілкування в умовах вищого педагогічного навчального закладу.

Взаємини викладачів і студентів педагогічного навчального закладу становлять собою динамічну систему, компонентами якої є: 1)мотиваційний (інтерес до партнера й потреба в стосунках із ним; 2) когнітивний (сприйняття й оцінка іншого; рефлексія стосунків і усвідомлення їх труднощів; уявлення про оптимальні взаємини); 3) емоційний (задоволеність стосунками, які склалися; взаємні оцінні ставлення партнерів; відчуття психологічної захищеності, комфортності чи напруженості, тривожності); 4) поведінковий (тип взаємин і стиль педагогічного спілкування; спосіб поведінки в конфліктній ситуації; засоби коригування взаємин і взаємовпливу). Вони можуть діагностуватися за емпіричними показниками (задоволеність – незадоволеність; наявність потреби в поглибленні й розширенні стосунків–уникнення взаємних контактів; ідентифікація з партнером як майбутнім колегою – протиставляння себе іншому; висока соціальна рефлексія – нездатність проаналізувати й правильно оцінити стан взаємин; гуманістичні настанови щодо іншого–авторитарний підхід) і класифікуватися як гармонійні (високого рівня розвитку), невизначені (середнього рівня) і деструктивні (низького рівня).

Особливістю динаміки взаємин "викладачі – студенти" є висока індивідуальна варіативність і статусно-рольова відмінність. Вони посідають різне місце в системі цінностей викладача й студента (викладачі надають їм більшого значення в педагогічному процесі, тоді як для студентів вони мають більшу особистісну значущість і через це викликають сильніше переживання). Ця тенденція посилюється від першого до випускного курсів, при цьому потреба викладачів у розширенні та поглибленні стосунків часто не підтримується студентами через їх формальність і жорстку регламентацію навчальними цілями й завданнями. Спостерігається динаміка когнітивного компоненту взаємин "викладач – студент", розвиток якого залежить від міри залучення викладачів і студентів до спільної навчально-професійної діяльності. Найбільше повні й правильні уявлення один про одного, адекватна оцінка стосунків формуються в умовах творчого ділового співробітництва. Ступінь задоволеності взаєминами залежить від рівня ідентифікації з партнером, міри узгодженості "Я-концепції" з уявленнями студента про викладача та оцінкою його діяльності. Динаміка поведінкового компоненту взаємин залежить від рівня їх розвитку. Гармонійні стосунки з викладачем стимулюють пізнавальну активність і інтелектуальну ініціативу студентів на заняттях; підвищують інтерес до професійного навчання; сприяють формуванню професійної спрямованості майбутніх учителів, зміцнюють їх зацікавленість педагогічною діяльністю; сприяють виробленню й трансформації власної моделі професійно-педагогічної поведінки; підвищують формуючий аспект педагогічної практики. Натомість, деструктивні взаємини – можливе джерело підвищення особистісної тривожності студента, ситуативний рівень якої залежить від того, якому типу педагогічного спілкування він надає перевагу та як він оцінює свої стосунки з викладачем.

Психологічним механізмом впливу стосунків "викладач – студент" на особистість студента є ідентифікація його з викладачем. Це допомагає йому набути професійної ідентичності: зміцнити професійно-педагогічну спрямованість, скоригувати "Образ - Я", підвищити професійну самооцінку, засвоїти професійно-рольові цінності та узгодити їх зі структурою власного "Я". Особливо важливе значення взаємин студента з викладачами для формування гуманістичних орієнтації й способів поведінки майбутнього вчителя, зокрема альтруїстичних почуттів і відношень особистості, почуття власної гідності та прийняття самоцінності іншої людини, педагогічного оптимізму та співчуття, розуміння дитини, здатності відгукнутися на її проблеми й радощі та бути готовим надати їй своєчасну допомогу і підтримку.

Взаємини в системі "студент-викладач" залежать від загального психологічного клімату в педагогічному навчальному закладі, організації цілісного педагогічного процесу в ньому на основі включення всіх її суб'єктів у спільну навчально-професійну діяльність. Важливе значення при цьому мають настанови викладачів і студентів стосовно один одного. У процесі дослідно-експериментальної роботи виявлено психолого-педагогічні умови, які позитивно позначаються на становленні й розвитку взаємин викладачів і студентів: 1)діагностування динаміки стосунків "викладач – студент" упродовж усього періоду навчання з метою їх корекції та поглиблення; 2)врахування особливостей раннього юнацького віку й специфіки організації навчально-виховного процесу в педагогічному коледжі; 3)включення викладачів і студентів у спільну навчально-професійну діяльність шляхом запровадження активних методів діалогічного навчання; 4)проведення цілеспрямованої психокорекційної та психоконсультаційної роботи з викладачами й студентами щодо підвищення їх психологічної культури та розвитку соціально-психологічних умінь.

Про ефективність розробленої системи роботи з реалізації комплексу умов оптимізації взаємин "викладач – студент" свідчать такі дані: у студентів і викладачів підвищився рівень задоволеності взаєминами між собою; в розумінні чинників труднощів у стосунках спостерігається перехід із позиції "взаємозвинувачення" до позиції "взаємовідповідальності"; змінився характер уявлень про оптимальні стосунки та зміцнів оптимістичний прогноз щодо можливості їх становлення й розгортання в умовах педагогічного навчального закладу; помітне зростання пізнавальної активності студентів на заняттях, прояв дієвого інтересу до проблем педагогічної діяльності та пошуку шляхів їх розв'язання, професійно-педагогічна спрямованість для багатьох постає як внутрішня мотивація навчання в педагогічному навчальному закладі.

Це позитивно позначилося на становленні особистості майбутнього вчителя: спостерігається тенденція до зростання показників самоактуалізації особистості, особливо за базисною шкалою "внутрішня і зовнішня підтримка", а також показниками "контактність", "погляд на природу людини", "сінергійність", "самоприйняття", "пізнавальні потреби"; когнітивний зміст "Образу-Я" студентів збагатився такими професійно-рольовими настановами; посилилась професійно-педагогічна ідентифікація, що сприяє набуттю майбутнім учителем професійної ідентичності; знизився рівень реактивної тривожності студентів у ситуації взаємодії з викладачами; підвищилися показники інтегрального самоставлення й самоповаги, очікування на позитивну соціальну оцінку.

48. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).

Організаційно-управлінським центром педагогічної взаємодії в спілкуванні є педагогічна позиція викладача. У ній поєднується і його професійна свідомість, і професійна діяльність. Перша позиція позиція розуміння.Щоб навчитися розуміти співрозмовника, треба розвивати в собі рефлексію: об'єктивно оцінювати себе, критично ставитися до себе, уважно вислуховувати аргументи співрозмовника,
пояснення ним причин своєї поведінки, бути проникливим до змісту й
мотивів повідомлення, вникати в проблеми, не бути упередженим, не
поспішати з критичним і категоричним висновком. Інакше виникає
взаємонепорозуміння - смисловий бар'єр, який веде спочатку до неповній
до викладача, а потім до небажання спілкуватися з ним.

Причиною непорозуміння між викладачем і студентом може бути
спалах власних емоцій При спалаху негативних емоцій краще не
застосовувати аналізу стосунків і не вирішувати їх. Спалах негативних
емоцій викликає у відповідь спалах емоцій у співрозмовника і призводить до відчуженості один від одного.

Перешкодою до взаєморозуміння є також абсолютизація рольових позицій, що виявляється в дидактичному центризмі.

Друга позиція - позиція визнання викладачем студента як особистості, яка має право на свій вибір, свої думки і свою позицію. Позиція викладача тут виявляється в його вірі в розум студента, у його позитивні прагнення до розкриття своїх потенційних
можливостей і саморозвитку.

Таким чином, визнання студента в педагогічному спілкуванні створює
особистість майбутнього професіонала, володаря позитивної самооцінки,
рефлексії.

Третя позиція викладача - безумовне прийняття студента як особистості. Прийняття студента - цс визнання його права па будь-яку гаму власних
почуттів без ризику втратити повагу викладача. Безумовне прийняття
допомагає послабити й навіть зовсім подолати тривожність студента,
сприяє самоствердженню, дає свободу для самореалізації. Таким чином,
безумовне прийняття студента виявляється: в увазі до його почуттів і
думок, готовності їх почути й зрозуміти; у підтримці у повазі до позиції
студента; у вірі в його сили й можливості. Таким чином, прийняття не
заперечує принципового й вимогливого ставлення до студента.
Вимогливість дає позитивні результати стосовно зростання особистості
лише на фоні прийняття особистості й бажання допомогти їй.

 

49. Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.

Конфлікт (лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення інтересів осіб і груп, їхній ідей, протилежних поглядів, потреб, оцінок, рівня прагнень, домагань тощо. В основі конфлікту можуть лежати реальні або ілюзорні, усвідомлені й неусвідомлені протиріччя, спроба вирішення яких відбувається на фоні гострих емоційних станів. Це найчастіше буває тоді, коли протиріччя загострюються, емоції кожного захоплюють розум і спотворюється сприймання і розуміння того, що відбувається.

За характером є такі конфлікти:

· міжособистісні;

· міжгрупові;

· між індивідом і групою;

· внутрішньоособистісні.

За змістом конфлікти бувають:

· ідеологічні;

· професійні;

· психологічні;

· амбіційні;

· етичні;

· побутові.

Ознаки педагогічного конфлікту:

· контакти зводяться до мінімуму;

· кожен відстоює свої цінності, які не збігаються в суб’єктів конфлікту;

· виникає психологічний антагонізм між викладачем і студентом;

· кожен намагається «брати верх», перемогти, не враховуючи інтереси іншого;

· об’єктивні причини конфлікту переносяться на особу, з якою конфліктують, тобто набувають суб’єктивного характеру.

Конфлікти дидактичної взаємодії мають місце тоді, коли, по-перше, оцінка викладача виступає знаряддям покарання студента; по-друге, коли за однакові помилки, наприклад, у контрольній роботі, викладач виставляє різні оцінки. Є конфлікти, спричинені хибною тактикою педагогічної взаємодії:

· неоднакове ставлення викладача до студентів;

· порушення педагогічної етики та грубощі;

· приниження гідності;

· підкреслювання своєї правоти;

· погроза студентам перед екзаменами та заліками;

· категоричність у судженнях;

· відсутність індивідуального підходу, незнання індивідуальних особливостей і, як наслідок, негативний психічний стан студентів, боязкість, тривожність, напруга, втомленість тощо.

Дії людини при виникненні конфліктної ситуації:

· Зберігати самовладання, витримку.

· Дати можливість партнеру висловити претензії («випустити пару»).

· Не «підливати олії у вогонь», не вступати в суперечку, не переходити на оцінку суб’єкта як особистості, не загрузнути в критиці.

· Висловити прохання партнеру, сформулювати зміст претензії і кінцевий результат, якого він прагне.

· Чітко та об’єктивно висловлювати свою позицію щодо очікувань партнера.

· Намагатися дотримуватися рівності, обміркувуючи проблеми.

· Якщо помилилися, визнати помилку, але спокійно, без самоприниження та з гідністю.

· Прийняти пропозицію і домовитися про майбутнє.

· Намагатися підтримувати баланс ділових стосунків у конструктивних межах.

Засоби вирішення конфліктів:

· Картографія конфлікту: визначення проблеми, його учасників і хто чого побоюється, які потреби відстоюються. Кожен висловлює свою точку зору, вислуховує інших, виникає можливість сформулювати новий варіант вирішення проблеми, який задовольняє всіх.

· Вироблення альтернативних варіантів виходу з конфлікту, які аналізуються. Обирається той, який справедливий для всіх, який достатній для задоволення потреб кожного.

· Переговори проходять поетапно: а) підготовчий – збір фактів, їх аналіз; б) процес переговорів; в) їх завершення, прийняття згоди.

· Посередництво – запрошується третя особа, яка в конфлікті не бере участі та є об’єктивною.

 





Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 3645; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.156.67.122
Генерация страницы за: 0.01 сек.