Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів

Основні поняття та наукові категорії РЕ.

Вихідними в РЕ є поняття про регіон і територію.

Родовим поняттям, що об’єднує ці, а також такі поняття як «акваторія», «аероторія», є геоторія.

Можна дати декілька визначень поняттю «територія»:

v адм-терит. од.;

v частина поверхні землі з властивими їй природними, а також створеними в результаті діяльності людини, властивостями;

v частина поверхні земної кулі, що знаходиться під суверенітетом певної держави.

Регіон, як господарська система, являє собою частину території, на якій функціонує і розвивається система зв’язків і залежностей між підприємствами й організаціями, розташованими на ній. З іншого боку, регіон може розглядатись, як підсистема соц.-ек. комплексу країни та як його відносно самостійна частина із закінченим циклом відтворення, що має свою специфіку.

Для повноцінного розуміння поняття регіон необхідно розглянути поняття соц.-ек с-си р-ну та господарства.

Г-во – це сукупність певних складових, що утворюються в результаті суспільного поділу та інтеграції праці.

С-ма охоплює множину елементів, що знаходяться у певних відношеннях один з одним і утворюють єдність, цілісність.

Соц-ек. с-ма регіону являє собою множину елементів соціальної сфери і певних ланок господарської діяльності, які пов’язані між собою та утв територіальну єдність. Їй притаманні ознаки саморегуляції через попит та пропозицію на регіональному та міжрегіональному рівні, конкурентність у межах регіону, форми власності, тобто такі фактори, що є домінуючими у механізмі економічного зростання і розвитку конкретної території.

Поняття регіон та територія не можна ототожнювати.

Розглядаючи проблеми ринкової економіки, надзвичайно важливо визначити регіон і як самодостатнє утворення, і як місце прояву зв’язків та залежностей суб’єктів господарювання у відтворювальних процесах.

До основних категорій належать: наука, предмет, об’єкт дослідження.

Територіальний поділ праці (ТПП) — це об'єктивний процес розвитку продуктивних сил, при якому відбувається відокремлення різних видів трудової діяльності, спеціалізація окремих виробничих одиниць, обмін між ними продуктами своєї діяльності. Ця просторова форма поділу праці означає закріплення певних видів виробництва за територіями (районами, країнами).

ТПП є результатом просторового прояву загального економічного закону – суспільного поділу праці і є визначальним у просторовій організації господарства. Він проявляється у господарській спеціалізації окремих частин території країни, територіальній локалізації певних видів виробничої діяльності та виробництва продукції і послуг згідно з їх конкурентними перевагами.

Спеціалізація території на виробництві тих чи інших видів продукції або послуг відбувається за наступних умов:

v К-ть продукції, що вироб-ся є більшою, за необхідну для задоволення потреб

v Вироб-во певної прод-ї на певній території є дешевшим, ніж в інших регіонах

v Вироб-во продукції на даній терит повністю і надовго забезпечено ресурсами.

ТПП зумовлює спеціалізацію території на виробництві певних видів продукції та послуг. Він становить основу формування економічних районів і є найбільш інтегральним чинником їх утворення. ТПП – це об’єктивний процес виробничої спеціалізації економічних районів і обміну продукцією та послугами з іншими районами та країнами.

Дата добавления: 2015-05-22