Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування

Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні ДРЕП.

Суб’єктами, що реалізують ДРЕП в регіонах та безпосередньо здійснюють державне регулювання на місцях є обласні, районні та міські держадміністрації.

Основними завданнями управління ек-ю місцевими держадміністраціями є:

v Реалізація ДРЕП на місцях

v Забезпечення комплексного соц.-ек р-ку регіонів

v Сприяння проведенню ек реформ, забезпечення рац використання виробничо-тех та наукового потенціалу регіону, його природничих, трудових і фінансових ресурсів

v Здійснення методичного керівництва ек роботою в регіоні.

Роль органів місцевого самоврядування в період здійснення рег ек політики має вирішальне значення

Від самоврядування, в першу чергу, залежить мобілізація людських і сировинних ресурсів на організацію ефективної ринкової економіки, ств нових робочих місць, повніше використання наявного соц.-ек потенціалу у кожному регіоні, місті, селі.

Ек р-ня – це науково обґрунтований поділ країни на ек р-ни, що склалися історично або сформувалися вв процесі р-ку ПС на основі сусп. І терит поділу праці. Воно спрямовано на поліпшення територіальної організації вир-ва та управління господар д-тю. Ек районування є науковим методом поділу країни на спец терит-госп частини, що склалися в результаті суспільного і терит поділу праці за певний історичний період.

Ек район виступає однією з форм територіальної організації господарства. Завдяки ньому можливим стає прогнозування майбутнього р-ку ПС.

Серед цілого ряду визначень найбільш вдалим є трактування П. М. Алампієва.

За визначенням П. М. Алампієва, економічний район — це географічно цілісна територіальна частина народного господар­ства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутріш­ні економічні зв’язки і нерозривно зв’язана з іншими частинами суспільним територіальним поділом праці.

Є й інші визначення поняття економічного району.

Спільними для них є такі ознаки: територіальна цілісність, спеціалізоване господарство, його комплексність, тісні внутрірайонні і міжрайонні економічні зв’язки, особливість економіко-географічного положення.

Із сказаного вище можна зробити таке узагальнення: економічний район — це форма територіальної організації народного господарства, що утворюється на основі суспільного територіального поділу праці, виникнення і формування районних територіальних виробничих комплексів.

Форм-ння ек районів має об’єктивний хар-р: виникн-я ек р-нів розпоч-ся з виникн тов. вир-ва і розвитком терит. поділу праці (ТПП), який сприяв концентрації вир-ва високоефективної продукції у межах відповідних регіонів. Така концентрація спричинила спец. цих районів на вир-ві відповідної продукції, яка вивозиться за межі даного регіону і визначає його місце в сусп. ТПП, в межах світ. госп. і в госп країни.

Отже, основою формування ек-х р-нів є територіальний поділ праці, що зумовлює виробничу спеціалізацію окремих територій і розвиток міжрайонної кооперації.

Об¢єктивними умовами виділення і розвитку ек-х р-нів виступають наявні природні ресурси, особливості е.г.п. території, чисельність нас-ня, виробничий потенціал, рівень господарського освоєння території.

Дата добавления: 2015-05-22