Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку

Теплова електроенергетика України, її місце у виробництві електроенергії. Основні ТЕС та принципи їх територіальної організації.

Місце у в-ві. Теплова енергетика становить основу електроенергетики України. На ТЕС припадає близько 47% в-ва електроенергії в Україні. Основну частину електроенергії в тепловій електроенергетиці дають великі теплові електростанції – державні районні електростанції (ДРЕС).

Основні ТЕС. Найпотужніші ТЕС розташовані в Донбасі (Старобешівська, Курахівська, Вуглегірська), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська, Київська ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6), Запорізькій (Запорізька), Івано-Франківській (Бурштинська) і Вінницькій (Ладиженська) областях. ТЕС, які поряд з електроенергією виробляють і тепло для опалення міст, нагрівають води для комунального господарства називають теплоелектроцентралями (ТЕЦ). З роботою ТЕС пов’язане значне забруднення навколишнього середовища.

Розміщення. Район розміщення теплової електростанції і її потужність повинні визначатися з урахуванням розвитку електроспоживання, наявності паливних ресурсів та відомостей щодо гідрології районів.

Площадки для розміщення ТЕС необхідно вибирати з урахуванням таких вимог:

· електростанції повинні бути максимально наближені до джерел палива і водопостачання, споживача енергії і під’їзних шляхів;

· рівень ґрунтових вод має бути нижче глибини підвалів, останні не повинні затоплюватися паводковими водами;

· не можна розташовувати станції над заляганням корисних копалин, а також на зсувних ділянках;

· електростанції повинні розміщатися поблизу населеного пункту з урахуванням санітарної зони;

· шлако- і золовідвали повинні розміщатися на негожих земельних ділянках, якомога ближче до площадки електростанції.

Теплові електростанції розміщуються, як правило, з орієнтацією на наявність великих запасів дешевих паливно-енергетичних ресурсів та потужного споживача.

Значення. Газова промисловість є найперспективнішою. Природний газ – найефективніше паливо. Собівартість його видобутку значно нижча, ніж вугілля, а теплова здатність висока. Використання газу дуже перспективне: в порівнянні з іншими енергетичними джерелами він майже не отруює навколишнє середовище. Крім того газ використовується у хімічній промисловості.

Розміщення. У межах України зараз виділяється дев’ять нафтогазоносних областей, розміщення яких дозволяє об’єднати їх в три нафтогазоносні регіони:

· Східний — Дніпровсько-Донецька газонафтоносна область;

· Західний — Передкарпатська, Складчаті Карпати, Закарпатська і Волино-Подільська

· Південний — Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська, Азово-Березансь­ка область.

При цьому Східний регіон охоплює Сумську, Полтавську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську і Чернігівську області; Західний — Волинську, Львівську, Івано-Франків­ську, Чернівецьку і Закарпатську області; Південний—Запорізьку і Херсонську області, а також Автономну Республіку Крим.

Сучасний стан та перспективи. Найбільша частка газоспоживання в Україні припадає на промислово розвинутий Східний регіон, трохи менше - на Західний і Південний регіони. Важливо зазначити, що потреби населення можуть бути задоволенні власним видобутком газу, більшу ж частину імпортованого газу споживають вітчизняні підприємства, що зумовлено їхнім значним технічним відставанням.

До основних магістральних газопроводів слід віднести такі, як: Уренгой—Помари — Ужгород; Острогожськ — Шебелинка; Шебелинка — Дніпропетровськ; Кривий Ріг — Ізмаїл; Шебелинка — Полтава — Київ; Дашава — Київ; «Союз» та ряд ін.

Через територію України здійснюється транзит газу на експорт з Росії у Європу.

Перспективи розвитку газової промисловості України пов’язані з розширенням геолого-пошукових робіт, збільшенням обсягів пошукового буріння та прискоренням промислового освоєння відкритих родовищ. Поряд з цим слід широко впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, зокрема новітніх техно­логій і техніки.

Екологічні проблеми в газовій промисловості мають свою специфіку, яка визначається в основному відчуженням та забрудненням земель в районах промислової експлуатації газових родовищ та проведенням геолого-пошукових робіт на нафту й газ. Щодо використання природного газу в різних секторах економіки та галузях народного господарства, то цей вид ресурсу є найбільш екологічно чистим порівняно з такими енергетичними ресурсами, як вугілля, мазут, торф.

Дата добавления: 2015-05-22