Форма № Н - 3.04. Харківський інститут фінансів

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

Мета вивчення навчальної дисципліни полягає у формуванні системи світоглядних знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх основних формах його існування.

– забезпечити усвідомлення студентами сутності, змісту і особливостей філософії як світоглядної науки, основних етапів її розвитку і ролі в суспільстві;

– сформувати і розвинути у студентів сучасне діалектичне мислення;

– ознайомити студентів з внеском мислителів різних філософських шкіл та напрямків, в тому числі і українських філософів у розвиток філософської культури;

– забезпечити оволодіння системою філософських знань, які виступають методологічними засобами для аналізу природничих, технічних і гуманітарних наук, а також проблем теорії і практики;

– сформувати у студентів високі моральні якості і традиції, навички поведінки, які засновані на цінностях загальнолюдської моральності, сформувати свідомість і почуття відповідальності за майбутнє своєї незалежної і суверенної Батьківщини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:

– предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат;

– основні етапи розвитку історії світової та вітчизняної філософії;

– сучасні тенденції розвитку філософської думки, найбільш відомих авторів філософських систем, їх головні праці.

– трансформувати філософські знання до проблем економічної теорії і практики, аналізувати соціально-економічні проблеми буття;

– висувати проблеми філософського рівня і обґрунтовувати їх в діалектичному взаємозв'язку, з урахуванням змін, що відбуваються у світі і в країні;

– толерантно ставитись до різних світоглядних систем, ґрунтовно дискутувати з тих чи інших проблем, робити світоглядні і методолологічні висновки на основі отриманих знань.

Тема 1. Філософія як світогляд, зміст і функції в суспільстві

Тема 3. Філософія середньовічного суспільства

Тема 4. Філософія епохи Відродження і Реформації

Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Тема 6. Німецька класична філософія і марксизм

Тема 8. Традиції та особливості розвитку філософської думки України

Змістовий модуль 2. Система філософських знань

Тема 11. Свідомість як відображення буття і основа діяльності

Тема 12. Філософська методологія. Діалектика та її альтернативи

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма ф/о

усього

у тому числі

усього

у тому числі

конс.

інд

с.р.

конс.

інд

с.р.

Змістовий модуль. Історія філософії

Тема 1-2. Філософія як світогляд, її зміст і функції в суспільстві. Антична філософія

Тема 3-4. Філософія середньовіч- ного суспільства.

Філософія епохи Відродження і Реформації

Тема 5-6. Філософія Нового часу та доби Просвітництва. Німецька класична філософія і марксизм

Тема 7-8. Сучасна світова філософія. Традиції та особливості розвитку філософської думки України

Модульна контрольна робота

Разом за змістовий модуль

Змістовий модуль. Система філософських знань

Тема9. Онтологія.

Тема 10-11.Гносеологія. Свідомість як відображення буття і основа діяльності

Тема 12. Філософська методологія. Діалектика та її альтернативи

Тема 13-14. Антропологія. Соціальна філософія

Разом за змістовий модуль

ІНДЗ

Консультації

Підсумковий контроль

Усього годин

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
дфн	зфн
	Тема 1-2. Філософія як світогляд, її зміст і функції в суспільстві Антична філософія. 1. Філософія, її місце в самопізнанні людини і духовно-практичному освоєнні світу. Функції філософії, структура і специфіка філософських знань. 2. Зародження філософської думки. Філософія давньої Індії та Китаю. 3. Періодизація та особливості античної філософії. 4. Школи і напрямки доби ранньої та високої класики. Римська антична філософія.
	Тема 3-4. Філософія середньовічного суспільства. Філософія епохи Відродження і Реформації 1. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії. Апологетика і патристика. 2. Схоластика і екзистенціально-містична лінія середньовічної філософії. 3. Західноєвропейський Ренесанс. Методологія доби Відродження. 4. Гуманізм і проблема людської індивідуальності. Соціальні теорії епохи Відродження та Реформації.
	Тема 5-6. Філософія Нового часу та доби Просвітництва. Німецька класична філософія і марксизм 1. Емпірізм філософії Нового часу (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Д. Локк). 2. Раціоналізм філософії Нового часу (Р. Декарт, Б. Спіноза). 3. Філософські погляди представників німецької класичної філософії (І. Кант, Г. Гегель, Ф. Шеллінг, Л.Фейєрбах). 4. Філософія марксизму.
	Тема 7-8. Сучасна світова філософія. Традиції та особливості розвитку філософської думки України 1. Основні напрямки та специфіка сучасної світової філософії. 2. Основні етапи розвитку філософії в Україні 3. Філософські погляди Г. Сковороди. 4.Філософія в України в Х1Х – ХХ ст.
	Тема 9. Онтологія. 1. Буття як вихідна категорія матерії. Проблема буття в історії філософії 2. Основні форми буття. Спосіб існування буття, форми його виявлення та здійснення. 3. Категорія «матерія», її значення та властивості. 4. Спосіб та форми буття матерії.
	Тема 10-11. Гносеологія. Свідомість як відображення буття і основа діяльності. 1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Чуттєве, раціональне та інтуїтивне в пізнанні. 2. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. 3. Походження та сутність свідомості. 4. Структура та функції свідомості.
	Тема 12. Філософська методологія. Діалектика та її альтернативи. 1. Проблема філософського методу. Сутність і зміст діалектики як загальної теорії розвитку. 2. Принципи, закони і категорії діалектики. 3. Альтернативи діалектики.
	Тема 13-14. Антропологія. Соціальна філософія. 1. Людина та її походження як предмет філософії. 2. Філософські проблеми життя та смерті людини. 3. Суспільство як предмет філософського аналізу. 4. Основні сфери суспільного життя, їх характеристика.
	Разом

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
дфн	зфн
	Філософія: походження, історичний розвиток і роль у житті суспільства. Антична філософія
	Філософія середньовічного суспільства та епохи Відродження.
	Філософія Нового часу та Німецька класична філософія.
	Традиції та особливості розвитку філософської думки України.
	Модульна контрольна робота.
	Філософський смисл проблем буття та матерії
	Філософське вчення про свідомість та пізнання.
	Діалектика як наукова система та загальна теорія розвитку
	Філософське вчення про людину та суспільство
Разом

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
дфн	зфн
	Тема 1. Філософія як світогляд, її зміст і функції в суспільстві
	Тема 2. Антична філософія.
	Тема 3. Філософія середньовічного суспільства.
	Тема 4. Філософія епохи Відродження і Реформації
	Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
	Тема 6. Німецька класична філософія і марксизм
	Тема 7. Сучасна світова філософія
	Тема 8. Традиції та особливості розвитку філософської думки України
	Тема 9. Онтологія.
	Тема 10. Гносеологія.
	Тема 11. Свідомість як відображення буття і основа діяльності.
	Тема 12. Філософська методологія. Діалектика та її альтернативи
	Тема 13. Антропологія
	Тема 14. Соціальна філософія
	ІНДЗ
Разом

1. Як розглядалися душа і тіло людини в різних давніх індійських і китайських філософських концепціях?

2. Як розглядалось співвідношення людини та суспільства в філософії стародавнього Китаю?

3. У чому полягає космоцентричний характер античної філософії?

4. У чому сутність поглядів на людину та державу у Сократа, Платона та Аристотеля?

5. Які питання розглядали матеріалісти в античній філософії?

6. Які філософські думки Ф. Аквінського збігаються з ідеями Платона та Аристотеля? Поясніть це на конкретних прикладах?

7. У чому проявляються характерні світоглядні риси в філософії Нового часу (на прикладі філософських поглядів Р. Декарта та Ф. Бекона)?

8. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу?

9. Чи відрізняється поняття про свободу волі в філософії Вольтера, Руссо, Дідро від думок середньовічних авторів? Визначити подібність і відмінність в різних філософських концепціях

10. Яка позиція про сутність речі вам більш імпонує: «річ в собі» І. Канта чи «суб’єктивний суб’єкт-об’єкт» І. Фіхте?

11. Охарактеризуйте тільки ті філософські ідеї Г. Гегеля, які не були спростовані філософами-матеріалістами, а навпаки використані? Поясніть, чому?

12. Чим абсолютизація волі в філософії А. Шопенгауера відрізняється й уподібнюється з позиціями Ф. Ніцше і А. Бергсона?

13. Що поєднує та що відрізняє погляди К. Маркса та представників позитивізму на структуру історичного процесу, його основу?

14. Чому розуміння людини у марксизмі його критики визначають як «homo economicus» і чому вбачається обмеженість такої позиції?

15. Чи можливо ототожнити поняття про буття в герменевтиці, феноменології, екзистенціоналізмі? Виділити відмінності й подібності.

16. У чому різняться підходи до викриття сутності людини в філософії фрейдизму, екзистенціалізму та філософській антропології?

17. Як ви розумієте вислів Г. Сковороди: «Світ ловив мене і не спіймав»? Чому філософ мав таке твердження, в чому це проявилося?

18. Сутність проблеми буття для філософії від античності до сучасності.

19. Які філософські проблеми виникають при розгляді способу існування буття та форм існування буття?

20. Суспільне буття та буття людини. Основні закони та принципи

21. Як поняття «субстанція» осмислювалася різними філософами античності, середніх віків та епохи Відродження? Виділити подібність і відмінність цих думок?

22. Відомий російський філософ М. Бердяєв говорив: «Особистість людська більш таємнича, ніж світ, і ця таємниця нікому не відома до кінця». Поясніть, які таємниці в самій собі людина ще не розкрила і чому?

23. Проблема походження свідомості в ідеалізмі та матеріалізмі. Сучасний погляд на проблему.

24. Як співвідносяться свідоме та несвідоме у структурі свідомості. Сучасний погляд на їх співвідношення в філософії?

25. Філософське розуміння структури пізнання. Погляд на цю проблему в історії філософії та сучасній філософії.

26. Проблема істини в філософії. Як вирішують цю проблему в історії філософії та сучасній філософії науки?

27. Проблема практики в гносеології. Яку роль відіграє творчість у практиці? Чи можемо ми творчість співвіднести з фантазіями і ідеалами? Які філософи приділили увагу практиці і творчості?

28. Філософська методологія. Що поєднує і що протиставляє діалектику і метафізику як дві концепції розвитку?

29. Проблема методології у сучасній філософії науки.

30. Чому людський розум прийшов до діалектичного сприйняття світу? Чим діалектика натурфілософів стародавнього світу відрізняється від діалектики філософів ХІХ ст. та сучасного розуміння діалектики?

31. Соціальна філософія: історія філософського погляду на проблеми суспільства.

32. Економічне буття людини. Філософський погляд на економічні проблеми суспільства.

33. Проблема свободи і залежності людини у світі та суспільстві? Чи можна погодитися з висловом Руссо: «Людина народжена вільною, а між тим вона скрізь в оковах»

34. Цивілізаційне та історичне трактування історичного процесу. Які базові цінності людської цивілізації осмислювалися відомими філософами?

35. Чим «абсолютне Я» І. Фіхте відрізняється від свідомого «Я» З. Фрейда та Е. Фромма?