Форма № Н - 3.04

Система оцінювання знань.

Використання технічних засобів навчання.

Вид занять	Номер заняття	Вид технічних засобів навчання	Час використання
Лекції		Історичні карти, слайди для епідіаскопа, інтернет ре сурси	Протягом
Семінари		таблиці, роздатковий матеріал, історичні джерела.	лекції
		Збірники документів з історії України.	та
			семінару

Види робіт, що контролюються	Номер контролю	Максималь-на кількість балів
1.Засвоєння модулів програмного матеріалу дисципліни	М-1
	ЗМ 1
Семінар 1	ЗМ 2
	ЗМ 3
Семінар 2, Тестова к\р.	ЗМ 4
	М-2
	ЗМ 1
Семінар 3	ЗМ 2
	ЗМ 3
Семінар 4	ЗМ 4
Семінар 5	ЗМ 5
Семінар 6, Тестова к\р.	ЗМ 6
	М-3
	ЗМ 1
Семінар 7	ЗМ 2
	ЗМ 3
Семінар 8	ЗМ 4
Семінар 9	ЗМ 5
2.Самостійне вивчення окремих питань	М 1-3
3.Семінарські заняття		-
		10 + 10
		10 + 10
		10 + 10
		-
4.Форми оцінювання знань	Всього 100 балів Тестування, письмов. іспит
5.Рейтингова система оцінки	90-100 б.- відмінно \А\ 75-89 б.- добре \ВС\ 60-74 б.- задовільно \ДЕ\ 35-59 б. – незадовільно з мож- ливістю повторного складан- ня \FX\ 1-34 б.– незадовільно з обов’язковим повторним курсом \F\

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Кафедра загальної та соціальної психології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри

______________проф. Блинова О.Є.

«_______»____________2014 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

___ПП_28_______«Історія психології»____

(шифр і назва навчальної дисципліни)

Спеціальність 6. 030102 Психологія______________

(шифр і назва спеціальності)

Спеціалізація практична психологія, сімейна психологія,

соціальна психологія

(назва спеціалізації)

Факультет психології, історії та соціології

(назва факультету)

Соціально-політичні науки

2013-2014 навчальний рік

Робоча програма Історія психології для студентів

за напрямом підготовки ___Психологія__ спеціальністю 6.030102 Психологія

Розробники: Бабатіна Світлана Іванівна, кандидат психологічних наук,

(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

д оцент кафедри загальної та соціальної психології

Робочу програму схвалено на засідання кафедри загальної та соціальної психології

Протокол № 6 від «03» лютого 2014 року

Завідувач кафедри д.психол.н.,професор Блинова О.Є.

__________________(Блинова О.Є.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

© Бабатіна С.І., 2014 рік

1. Опис навчальної дисципліни «Історія психології»

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кіль кість кредитів – 3,5	Галузь знань 0301 Соціально-політичні науки (шифр і назва)	Нормативна
Напрям підготовки 6.03010201 Психологія (шифр і назва)
Спеціальність: Психологія	Рік підготовки
Модулів – 2 Змістових модулів – 14	4-й	4-й
Семестр
Загальна кількість годин – 126	8-й	8-й
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента –4,5	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Лекції
32 год.	10 год.
Практичні, семінарські
28 год.	8 год.
Лабораторні
- год.	- год.
Самостійна робота
66 год.	108 год.
Вид контролю:
екзамен

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання –48/52

для заочної форми навчання – 14/86

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Курс «Історія психології» охоплює основні етапи і періоди розвитку світової психологічної науки від виникнення психологічних ідей у Давній Греції до огляду сучасних напрямів психологічних досліджень. У тематичній побудові курсу застосований хронологічний принцип, що відображає поступовий розвиток психологічного знання у різні часи. При цьому розвиток психологічних ідей розглядається у широкому науковому і культурному контексті. Такий підхід дозволяє студентові прослідкувати не тільки наступність знання, але й побачити джерела формування нових ідей.

Мета курсу: Формування у студентів наукових уявлень щодо виникнення та динаміки розвитку психологічних знань у світовій історії.

Завдання курсу:

1. Вивчення основних етапів та умов становлення психологічного знання в контексті розвитку науки і культури певного історичного періоду.

2. Засвоєння основних напрямків і шкіл у світовій та вітчизняній психології в їх історичній динаміці; формування цілісної картини генезису психологічних ідей.

3. Знайомство з основними напрямками розвитку сучасної психології.

Студент повинен знати:

– найбільш значущі події, факти та персоналії в історії розвитку наукового психологічного знання;

– творчий внесок провідних психологів та мислителів у розвиток психології, історію наукових шкіл і наукових напрямків, особливості розвитку психології в різні хронологічні періоди і в різних етнокультурних регіонах.

Студент повинен вміти:

– планувати та проводити історико-порівняльні дослідження засобами біографічного, тематичного, категоріально-понятійного, логіко-структурного аналізу життєвого шляху вчених та їх наукової спадщини;

– здійснювати історичну реконструкцію генезису наукових ідей і теорій, виявляти зв’язки у розробці психологічних проблем, проводити співставлення теорій і концепцій.

Знання, засвоєні в рамках зазначеного курсу, будуть використані при написанні науково-дослідних та випускних робіт.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1: Історичні передумови становлення сучасної психологічної науки

Тема 1. Історія психології: теоретичні та методологічні засади

Об’єкт і предмет історії психології, специфіка предметної області історії психології. Логіко-науковий, соціокультурний та особистісно-біографічний підходи в історії психології. Системний підхід як методологічна основа визначення предмету історії психології. Функції та завдання історії психології. Місце історії психології в системі психологічних дисциплін та її зв’язок з іншими галузями науки.

Проблема періодизації в історії психології. Основні етапи розвитку світового та вітчизняного наукового знання..

Загальні закономірності розвитку психологічних знань. Історичні форми психологічного знання: буденні уявлення про душу; міфологія, релігія та мистецтво як джерела та форми розвитку психологічного пізнання; наукове психологічне пізнання: етапи еволюції та характер взаємодії різних форм психологічного пізнання.

Чинники, що визначають виникнення та розвиток психологічних ідей. Інваріанти психологічного знання – принципи, категорії, проблеми. Основні принципи історико-психологічного пізнання: принцип системності, принцип розвитку, принцип єдності логічного та історичного, принцип соціально-культурної обумовленості розвитку психологічного пізнання. Механічний, біологічний та психологічний детермінізм.

Історичні джерела та їх класифікація. Методи вивчення історії психології: метод логічної поетапної реконструкції, категоріальний аналіз, біографічний метод. Сучасні тенденції та перспективи історико-психологічних досліджень.

Тема 2. Психологічні погляди в античну епоху

Виникнення першої наукової гіпотези про психіку – психології – як науки про душу. Етимологія поняття «душа», причини його виникнення як відображення особливостей життєдіяльності давньої людини. Поняття душі в міфології та філософії. Особливості античної психології, її періодизація. Протофілософський етап розвитку античної психологічної думки (Фалес, Анаксимен, Анаксагор).

Виникнення перших психологічних концепцій, пошук субстанції душі, пояснення її функцій та законів розвитку. Вчення Геракліта. Натурфілософська психологічна думка як вид природоцентристського підходу у розумінні людини та її душі (іонійська та італійська школи, Емпедокл, Анаксагор, Алкмеон, Гіппократ). Атомістична концепція Демокрита, його психологічні погляди. Сократ та його вчення про душу – початок нової антропоцентристської традиції у розумінні людини. Принципи сократичної бесіди як засобу пізнання моральних показників поведінки та вдосконалення людини. Етико-психологічне вчення Платона та ствердження об’єктивно-ідеалістичного підходу у психології. Будова душі, дуалізм душі та тіла, почуттєвого та розумового у концепції Платона. Моністичне розуміння співвідношення душі і тіла в біопсихології Аристотеля, функції душі, проблеми психології пізнання. Платон і Аристотель – витоки двох традицій в європейській психологічній думці.

Історія елінистичної психології (перипатетики, епікурейці, стоїки, платонізм). Психологічні погляди Галена. Лукрецій Кар про будову душі, диференціацію душі і духа. Джерела інтроспекціонізму та проблеми рефлексії у працях Плотіна.

Психологічні ідеї у руслі ранньохристиянської патристики. Проблеми вольової регуляції поведінки, психології пізнання та любові як виміру цінності особистості у вченні Августина. Загальна характеристика античної психології, її роль та місце у розвитку світової психологічної думки.

Тема 3. Розвиток психологічної думки періоду Середньовіччя.

Загальна характеристика розвитку психологічної думки періоду Середньовіччя. Схоластика як основа філософсько-психологічної думки середньовікової Європи. Співвідношення віри і знання, розуміння душі у християнському віровченні та схоластиці. Аврелій Августин та його психологічні погляди. Особливості інтерпретації людини та її внутрішнього світу у номіналізмі та реалізмі.

Вчення Фоми Аквінського як форма схоластичної інтерпретації душі. «Історія моїх нещасть» П. Абеляра, «Бритва Оккама» і номіналістське вчення Дунса Скотта. Р. Бекон про роль досвіду у пізнанні.

Тема 4. Арабомовна середньовічна психологічна думка.

Культура арабомовних народів в період Середньовіччя. Антропологічна думка у домінуючих ідейних вчення арабомовної культури Середньовіччя. Загальні ідейно-теоретичні основи арабомовної перипатетики.

Антропологічне і психологічне вчення Ібн Сіни: (біографія Ібн Сіни, напрями наукової діяльності, особливості та джерела розвитку наукового світогляду, психологічні ідеї). Психологічні погляди Ібн Рушда. Психологічні погляди Альгазена.

Тема 5. Психологічна думка періоду Відродження (кінець ХV – початок ХVІІ ст.)

Історичні, соціокультурні передумови виникнення нових поглядів на людину у період Відродження та їх особливості. Хронологічні межі періоду. Особливості соціально-економічного, політичного і культурного розвитку періоду Відродження. Історія поняття «відродження». Ідеологія культури Відродження. Культура Відродження – ґрунт для виникнення гуманістичних поглядів на людину.

Основні напрями розвитку антропологічних та психологічних ідей в культурі Відродження. Моральна філософія як галузь розвитку антропологічних та психологічних ідей. Сфера педагогічних поглядів як галузь розвитку гуманістичних ідей про людину. Література та мистецтво як сфери розвитку гуманістичних традицій. Розвиток сенсуалістичних ідей у межах натурфілософської думки періоду Відродження. Натурфілософські ідеї Бернардина Телезио та Джираламо Фракасторо.

Розвиток знання про душу в руслі схоластики. Психологічні погляди Пьєтро Помпонацці.

Концепція людини Леонардо да Вінчі.

Тема 6. Філософсько-психологічна думка Нового часу (період наукової революції XVII ст.)

Емпірична концепція Ф. Бекона, розробка методологічних проблем пізнання; вчення про «ідоли» як джерелах помилок людини, що пізнає. Раціоналізм в психології.

Декарт і початок нового етапу у розвитку психології: рефлекторна концепція та інтроспективне розуміння свідомості. Перетворення предмету психології – від вивчення душі до вивчення свідомості. Універсальні сумніви Декарта як метод пізнання світу та людини. Дуалізм Декарта і постановка психофізичної проблеми. Поняття про вроджені ідеї та вчення Декарта про раціональну інтуїцію. Концепція афектів Декарта.

Післядекартівська полеміка про природу людини і душі (Т. Гоббс, Б. Спіноза, Дж. Локк, Г.В. Лейбниц). Вчення Спінози про афекти. Проблема свободи волі. Монадологія Лейбница – розробка проблеми структури душі, ідеї несвідомого. Сенсуалізм в психології. Епіфеноменалістська теорія психічного Т. Гоббса. Емпіризм та сенсуалізм Д. Локка, вчення про два джерела пізнання, критика теорії вроджених ідей. Полеміка Локка та Лейбница. Формування емпіричної психології. Розвиток асоціативних ідей.

Тема 7. Психологічна думка XVIII ст.

Особливості світосприйняття та специфіка культури епохи Просвітництва. Ньютонівська механіка та її вплив на формування наукових ідей Д. Гартлі та його картину психічного світу людини. Д. Берклі, Д. Юм – подальший розвиток інтроспективних уявлень. Особливості психологічних поглядів французьких матеріалістів XVIII століття (Ж. Ламетрі, З. Кондильяк, К. Гельвецій, Д. Дідро, Ж. Руссо). Психологічні ідеї німецької класичної філософії кінця XVIII – початку ХІХ століття.

Особливості російської психологічної думки періоду Просвітництва. М.В. Ломоносов – родоначальник природничо-наукових уявлень в російській психологічній думці. Розвиток психолого-педагогічного, етнопсихологічного, психолінгвістичного знання.

Змістовий модуль 2. Сучасні наукові напрями у світовій психології

Тема 8. Розвиток психології в романтичний період (перша половина ХІХ ст.)

Німецька емпірична психологія першої половини ХІХ ст. Вчення І.Ф. Гербарта. Розвиток англійської асоціативної психології (Т. Браун, Дю Мілль).

Психологічні ідеї в роботах представників німецької класичної філософії (І.Г. Фіхте, Ф.В. Шеллінг, Г.В.Ф. Гегель, Л. Фейербах, І. Кант). Френологія Ф. Галя. Досягнення в галузі фізіології, які вплинули на розвиток психологічного знання.

Тема 9. Передумови формування психології як самостійної науки (друга половина ХІХ ст.)

Передумови виокремлення психології як самостійної науки (фізіологія органів почуттів та мозку, взаємодія локалізаційних та антилокалізаційних тенденцій, розвиток вчення про рефлекс, концепція Ч. Дарвіна та її вплив на становлення наукових уявлень про психіку, накопичення психологічних ідей в межових областях: психіатрії, гіпнології, педагогіці, медицині і т.ін.)

Перші галузі психології як самостійної науки: психофізіологія органів почуттів (Г. Гельмгольц), психофізика (Е. Вебер і Г. Фехнер), психометрія (Дондерс). Створення першої експериментальної лабораторії В. Вундта та початок експериментального етапу у розвитку психології. Розвиток експериментальної психології в Європі, Америці в наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Експериментальні методи, обладнання.

Створення першої лабораторії експериментальної психології в Росії В.М. Бехтерєвим (1885).

Тема 10. Період «відкритої кризи» в психології та основні напрями розвитку психології у цей період (початок ХХ ст.)

Розвиток психологічного пізнання – причина кризи вундтовського розуміння в психології. Критика структуралізму Вундта з боку функціоналізму. У. Джемс і виникнення прагматизму.

Основні особливості розвитку світової психології у ХХ столітті, її етапи. Ш. Бюллер, М. Ланге, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн про прояви, причини та смисл кризи в психології та шляхи подолання. Сучасний стан психології.

Тема 11. Російська психологія на початку ХХ століття (до 30-х рр.)

Уявлення про роль, місце та основні проблеми психології у суспільній свідомості. Загальна характеристика російської психології цього періоду. Суспільні уявлення про стан і проблеми психології цього періоду у періодичних виданнях. Проблема метода в психологічних дослідженнях. Критика методу самоспостереження. Зауваження до експериментального метода. Самостійність психології як науки. Перспективні теми і напрямки розвитку психології.

Показники росту значення психологічних досліджень у суспільстві. Психологія в діяльності наукових спільнот. Психологічна освіта.

Основні наукові напрями в російській психології цього періоду.

«Експериментальна психологія»: передумови введення експерименту в психологію, особливості розвитку вітчизняних експериментально-психологічних досліджень, дискусії про метод психологічного дослідження, взаємозв’язок експерименту та теорії, можливості та обмеження застосування експериментального метода, уявлення про класифікацію психологічних методів. Емпірична психологія.

Російська богословська психологія: Особливості російського менталітету як концептуальні засади напряму, базові ідеї вітчизняної духовної психології, погляди С.Л. Франка як приклад духовно-релігійної психології, організаційне оформлення вітчизняної духовної психології.

Тема 12. Радянська психологія 50-90-ті роки ХХ ст.

Психологія і фізіологія: дискусії про предмет психології в 50-60 рр. ХХ ст.

Розвиток психологічної науки в період з другої половини 60-х до кінця 80-х рр. Розробка теоретико-методологічних основ психологічних досліджень. Конкретно-наукові дослідження в галузі психології. Формування нових напрямів та галузей психології.

Тенденції інтеграції психологічних досліджень, комплексний і системний підходи в психології.

Тема 13. Розвиток української психології

Психологія в Україні та українська культура ХХ ст. Класично-інтроспективне природничо-наукове та культурно-гуманістичне спрямування історії психології в Україні. Психологія у власних межах. Роль суб’єктивності у провідній діяльності Г.С. Костюка (1899-1982). Провідні вчені-психологи України кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Тема 14. Сучасні наукові напрямки та системи у світовій психології

Основні тенденції у розвитку сучасної світової психології. Виникнення інтегральних концепцій в межах новітніх наукознавчих і соціальних ідей – інформатизації, комп’ютеризації, ідеї глобальної екологічної кризи. Когнітивна психологія. Екологічна психологія. Психологія життєвого шляху. Історична психологія.

4. Структура навчальної дисципліни

« Історія психології »

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

Змістовий модуль 1: Історичні передумови становлення сучасної психологічної науки

Тема 1. Історія психології: теоретичні та методологічні засади

Тема 2. Психологічні погляди в античні часи

Тема 3. Розвиток психологічної думки епохи Середньовіччя

Тема 4. Арабомовна середньовічна психологічна думка

Тема 5. Психологічні ідеї періоду Відродження (кінець ХV – початок ХVІІ ст.)

Тема 6. Філософсько-психологічні погляди Нового часу (період наукової революції ХVІІ ст.)

Тема 7. Розвиток психології у ХVІІІ ст.

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Сучасні наукові напрями у світовій психології

Тема 1. Розвиток психології у романтичний період (перша половина ХІХ ст.)

Тема 2. Передумови формування психології як самостійної науки (друга половина ХІХ ст.)

Тема 3. Період «відкритої кризи» в психології та основні напрями розвитку (начало ХХ ст.)

Тема 4. Російська психологія на початку ХХ ст. (до 30-х рр.)

Тема 5. Радянська психологія 50-90-ті роки ХХ ст.

Тема 6. Розвиток української психології

Тема 7. Сучасні наукові напрями і системи у світовій психології

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

2013-2014 навч. рік, 2 семестр
5. Змістові модулі навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1: Історичні передумови становлення сучасної психологічної науки

Лекційний модуль 1:

1. Історія психології: теоретичні та методологічні засади

2. Психологічні погляди в античні часи

3. Розвиток психологічної думки епохи Середньовіччя

4. Арабомовна середньовічна психологічна думка

5. Психологічні ідеї періоду Відродження (кінець ХV – початок ХVІІ ст.)

6. Філософсько-психологічні погляди Нового часу (період наукової революції ХVІІ ст.)

7. Розвиток психології у ХVІІІ ст.

Семінарський модуль 1:

Семінар 1. Історія психології: теоретичні та методологічні засади

Семінар 2. Психологічні погляди в античні часи

Семінар 3. Розвиток психологічної думки епохи Середньовіччя

Семінар 4. Арабомовна середньовічна психологічна думка

Семінар 5. Психологічні ідеї періоду Відродження (кінець ХV – початок ХVІІ ст.)

Семінар 6. Філософсько-психологічні погляди Нового часу (період наукової революції ХVІІ ст.)

Семінар 7. Розвиток психології у ХVІІІ ст.

Модуль самостійної роботи 1.

На основі аналізу рекомендованої літератури підготувати реферат з однієї із запропонованих тем (дивись плани семінарських занять).

Змістовий модуль 2.

Сучасні наукові напрями у світовій психології

Лекційний модуль 2:

1. Розвиток психології у романтичний період (перша половина ХІХ ст.)

2. Передумови формування психології як самостійної науки (друга половина ХІХ ст.)

3. Період «відкритої кризи» в психології та основні напрями розвитку (начало ХХ ст.)

4. Російська психологія на початку ХХ ст. (до 30-х рр.)

5. Радянська психологія 50-90-ті роки ХХ ст.

6. Розвиток української психології

7. Сучасні наукові напрями і системи у світовій психології

Семінарський модуль 2:

Семінар 8. Розвиток психології у романтичний період (перша половина ХІХ ст.)

Семінар 9. Передумови формування психології як самостійної науки (друга половина ХІХ ст.)

Семінар 10. Період «відкритої кризи» в психології та основні напрями розвитку (начало ХХ ст.)

Семінар 11. Російська психологія на початку ХХ ст. (до 30-х рр.)

Семінар 12. Радянська психологія 50-90-ті роки ХХ ст.

Семінар 13. Розвиток української психології

Семінар 14. Сучасні наукові напрями і системи у світовій психології

Модуль самостійної роботи 2.

Розробити у паперовому та електронному варіантах 15 тестових завдань (5 тестів на множинний вибір, 5 тестів на відповідність, 5 тестів на доповнення слова чи фрази (обов’язково з правильними відповідями!) та 5 одиниць наочного матеріалу до змісту навчальної дисципліни «Історія психології» (наочність – це таблиці, графіки, ілюстрації, діаграми, відеоролики тощо).

Підсумкова тека: тестування.

Питання до екзамену з курсу «Історія психології»

1. Предмет історії психології.

2. Функції історії психології.

3. Місце історії психології в системі наук.

4. Джерела вивчення історії психології.

5. Причини виникнення поняття «душа» та його зміст на ранніх етапах еволюції суспільства у первісних народів.

6. Причини та умови виникнення перших наукових уявлень про психіку в античному світі.

7. Відмінності наукового світогляду від міфологічного.

8. Особливості мілетської школи Фалеса у трактуванні людини та її психіки.

9. Особливості натурфілософського підходу до розуміння людини в античній науці.

10. Вивчення психічних явищ у працях Геракліта.

11. Душа та її прояви в концепції Піфагора.

12. Вчення Гіппократа про чинники розвитку людини та її індивідуальних характеристик.

13. Ідеї Алкмеона про будову та рівні психічної діяльності.

14. Концепція розуму у вченні Анаксагора.

15. Теорія пізнання Емпедокла.

16. Атомістична концепція будови світу і душі Демокрита.

17. Вчення Сократа – поворотний пункт у розвитку античної психології.

18. Особливості об’єктивно-ідеалістичного теологічного вчення Платона.

19. Співвідношення світу ідей та фізичного світу у Платона.

20. Співвідношення душі і тіла у Платона. Частини і типи душі у Платона.

21. Проблеми пізнання та його ступені у вченні Платона.

22. Біопсихологія Аристотеля. Співвідношення душі і тіла у вченні Аристотеля.

23. Функції душі у вченні Аристотеля. Здатність душі до відчуття у вченні Аристотеля.

24. Прагнення та його роль у вченні Аристотеля.

25. Особливості елліністичної психологічної думки. Перипатетика – розвиток психологічних ідей Аристотеля.

26. Вчення Епікура про людину та її душу.

27. Стоїки та їх концепція людини.

28. Вчення Плотіна.

29. Вчення Галена – вершина психофізіологічної античної думки.

30. Особливості розуміння людини в руслі християнського віровчення.

31. Вчення Ф. Аквінського про душу – основа середньовічної схоластики.

32. Боротьба номіналізму і реалізму у середньовічної науці.

33. Номіналізм У. Оккама, Д. Скотта, П. Абеляра.

34. Психологічна концепція Ібн Сіни.

35. Вчення Ібн Рушда про душу.

36. Особливості психологічної думки періоду Відродження.

37. Натурфілософський напрямок психологічної думки Відродження.

38. Вчення Леонардо да Вінчі про людину та пізнання людиною світу.

39. Вчення П. Помпанацці про безсмертя душі.

40. Емпіричне вчення Ф. Бекона про шлях пізнання.

41. Рефлекторна концепція Р. Декарта. Інтроспективна концепція Р. Декарта.

42. Психологічні погляди Т. Гоббса.

43. Психологічна концепція Б. Спінози.

44. Емпірична концепція Дж. Локка.

45. Проблеми раціонального і несвідомого в психіці людини в концепції Г.В. Лейбница. Вчення про монади.

46. Особливості психологічних ідей французьких просвітників ХVIII ст.

47. Психологічні погляди М.В. Ломоносов як родоначальника природничо-наукових уявлень в російській психологічній думці.

48. Особливості розвитку психологічного знання в Росії в період Просвітництва. 49. Передумови виокремлення психології як самостійної науки. Перші галузі психології як самостійної науки: психофізика, психометрія, психофізіологія органів відчуттів.

50. Психологічна концепція В. Вундта та її внесок у розвиток експериментальної психології.

51. Розвиток експериментальної психології у працях І.М. Сєченова та його рефлекторна концепція психіки.

52. Внесок В.М. Бехтерева у становлення та розвиток вітчизняної психології.

53. Експериментальні дослідження М.М. Ланге.

54. А.Ф. Лазурський – засновник вітчизняної характерології та експериментального вивчення особистості.

55. Особливості експериментального підходу в російській психології початку ХХ ст.

56. Витоки виникнення біхевіоризму Е. Торндайка.

57. Класичний біхевіоризм Д. Уотсона.

58. Необіхевіоризм Е. Толмана і К. Халла.

59. Оперантний біхевіоризм Б.Ф. Скіннера.

60. Передумови виникнення та етапи становлення вчення З. Фрейда. Структура особистості З. Фрейда та роль несвідомого.

61. Індивідуальна психологія К.Г. Юнга.

62. Французька соціологічна школа психології Е. Дюркгейма, П. Жане, Ж. Піаже.

63. Особливості розгляду проблем соціальної детермінації психіки в психологічній науці в СРСР (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн).

64. Витоки виникнення та розвиток гештальтпсихології.

65. Теорія поля К. Левіна.

66. Концепція та психотерапевтична практика К. Роджерса.

67. Теорія мотивації і модель самоактуалізованої особистості А. Маслоу.

68. Теорія життєвих смислів В. Франкла.

69. Основні етапи розвитку психологічної науки в СРСР. Методологічні принципи розвитку психологічної науки в СРСР.

70. Основні психологічні школи: С.Л. Рубінштейна, Б.М. Теплова, О.М. Леонтьєва, Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського.

Дата добавления: 2015-05-22