Стаття І. Сировина та матеріали

Калькуляція собівартості

Калькуляція собівартості є визначенням витрат за статтями собівартості.

Об'єктом калькулювання є продукція чи послуги, чия собівартість обчислюється.

Калькуляційною одиницею є одиниця кількісного виміру продукції (штуки, тонни, метри тощо).

Розглянемо докладніше, як складається калькуляція собівартості [18].

До цієї статті належать такі витрати:

– на сировину;

– на основні та допоміжні матеріали;

– на куповані вироби та напівфабрикати.

Усі ці витрати, як правило, можна обчислити на одиницю про­дукції виходячи з норм і цін.

Кількість матеріалів певного виду (М), яку слід закупити, ви­значається за формулою

М = М_в +М_зк + М_зв , (4.11)

де М_в – витрати матеріалів за розрахунковий період на виробниц­тво продукції;

М_зк, М_зв – перехідний запас матеріалів відповідно, на початок і кінець розрахункового періоду.

Витрати матеріалів на виробництво продукції визначаються так:

, (4.12)

де Q_i – обсяг випуску продукції і-го найменування в натуральному виразі;

п – кількість найменувань виготовленої продукції;

М_ві – норма витрат матеріалу на одиницю і-го виробу;

М_нв – витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного ви­робництва.

Зазначимо, що величина М_нв обчислюється тоді, коли істотно змінюються залишки незавершеного виробництва. За інших випадків враховувати її за цією статтею не слід.

Щоб визначити витрати виробництва за цією статтею, від вар­тості сировини та матеріалів віднімається вартість відходів за ціною їх можливої реалізації. Тоді

, (4.13)

де В_м – витрати виробництва за статтею "Сировина і матеріали";

Ц_мі – ціна придбання сировини та матеріалів і-го виду;

Ц_відхі – ціна реалізації відходів сировини та матеріалів і-го виду;

М_відхі – витрати сировини та матеріалів і-го виду, що пішли у відходи;

n – кількість видів, сировини та матеріалів.

Дата добавления: 2015-05-22