КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань
Вступ Погоджено РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ДОБИ ГЕТЬМАНЩИНИ. 17-18 ст. для студентів спеціальності 6.030300 – Історія Затверджено на засіданні кафедри Протокол № ________ від «__»_______200__р. Завідувач кафедри _______ _________ Декан факультету _______ _________
Київ – 2007
Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія України доби Гетьманщини. 17 – 18 ст.» Укладач: доктор історичних наук, професор Сергійчук Володимир Іванович
Лектор: доктор історичних наук, професор Сергійчук Володимир Іванович Викладачі: кандидат історичних наук, доцент Божко Олег Іванович кандидат історичних наук, доцент Короткий Віктор Андрійович
з науково-методичною комісією «___»_________________2007 р.
___________________________ Підпис голови НМК факультету/інституту
Дана дисципліна – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ДОБИ ГЕТЬМАНЩИНИ. 17-18 ст. – є складовою частиною основного курсу історії України на історичному факультеті і входить до системи базової підготовки істориків в українських спеціалізованих вищих закладів освіти. Викладається на ІІ курсі 1семестру в обсязі 144 години, з них лекцій – 36 годин, семінарських занять – 36 годин, самостійна робо та – 72 години та форма підсумкового контролю – залік.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Оскільки історія України має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного шляху українського народу, розвитку його національних цінностей; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення. Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти історичного факультету виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку українського козацтва, його ролі у відродження української державності доби Гетьманщини, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі тогочасних міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою доби Гетьманщини та їх критичного аналізу.
Предмет навчальної дисципліни
«Історія України доби Гетьманщини. 17 – 18 ст.» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності і особливості історичного розвитку населення на теренах України в період козацтва.
Вимоги до знань та вмінь студентів
Студенти в процесі вивчення курсу повинні: – оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом; – зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; – виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії; – знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії України доби Гетьманщини 17 – 18 ст.; – на основі засвоєних на першому курсу університету методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, удосконалити елементи наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії України.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності
Нормативна навчальна дисципліна «Історія України доби Гетьманщини. 17 – 18 ст.» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є продовженням курсу історії України «Історія України: середина 14 – середина 17 ст.» і закладає фундамент для вивчення історії України пізніших періодів, зокрема «Історія України 19 ст.», дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів пізнього середньовіччя та нової історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель в дану епоху.
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Зміст курсу "Історія України доби Гетьманщини" поділений на 2 змістовні модулі, кожний з яких включає лекції, семінарські заняття, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу. Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(робота на семінарських заняттях, тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів на семінарах та підсумковий контроль – залік. На семінарських заняттях оцінювання здійснюється за 5-бальною системою, яка переводиться в залікові бали згідно поданої схеми. Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички. Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовому модулі Форма підсумкового контролю: залік Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль – 90 балів, залік – 10 балів).
Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях,
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 340; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |