ДОКУМЕНТИ. Життєвий рівень народу

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Життєвий рівень народу

Форсованому економічному розвитку було принесено в жертву життєвий рівень народних мас. Максимальна концентрація коштів на розвиток важкої промисловості загострила й без того скрутну ситуацію в легкій промисловості. Це негативно відбилося на добробуті трудящих. Деяке номінальне підвищення заробітної плати не забезпечувалося товарною масою. Емісія грошей викликала їхнє знецінення. Державні позики з'їдали заощадження. У 1927—1929 pp. розповсюджувалися три позики індустріалізації; у 1930 р. - позика «П'ятирічка за чотири роки», у 1931 р. - позика «Третього вирішального року», у наступному - позика «Четвертого завершального». У роки першої п'ятирічки держава розгорнула широку торгівлю алкогольними напоями. У вересні 1930 р. Сталін дав вказівку Молотову «відкрито піти на максимальне збільшення виробництва горілки...» В умовах гострої продовольчої кризи, голоду в селі сталінське керівництво продовжувало експорт хліба. У побут радянських людей надовго ввійшли черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Сотні тисяч людей, які виїхали із села й стали робітниками, не могли одержати житла. Плинність робочої сили була величезною. На Донбасі, наприклад, протягом другої половини 1930 р. було прийнято на роботу 195 тис. чол., а звільнено 180 тис. Всюди панував принцип: «Спочатку завод, а потім місто». Диктат адміністрації щодо робітників наростав. У республіці, як і в країні в цілому, була організована кампанія, у ході якої робітники брали зобов'язання до кінця п'ятирічки не змінювати місця роботи. Інтереси народних мас мало що значили для Сталіна та його оточення, всупереч їхнім демагогічним заявам.

1. Які економічні завдання планувалося вирішити в першій п'ятирічці і якими методами?

2. Яку роль у виконанні завдань п'ятирічки відводилося виробничому змаганню?

3. Під впливом яких факторів і коли відбувався перехід до форсованої індустріалізації? У чому проявлявся цей перехід?

4. У чому проявлялася централізація управління промисловістю і які наслідки мала вона для України?

5. Що таке «штурмівщина»?

6. Що було зроблено в роки першої п'ятирічки і яких завдань не вдалося вирішити?

7. Як сталінське керівництво фальсифікувало результати першої п'ятирічки?

8. Як змінився в роки п'ятирічки життєвий рівень народу? У чому проявлялися ці зміни?

1. Дані про становище робітників металургійної промисловості - вчорашніх колгоспників

а) 3 листа редактору заводської газети Сталінського металургійного заводу «Металіст» від завербованих колгоспників

Мы обращаемся ко всем организациям завода с просьбой улучшить наши бытовые условия... Много наших товарищей-колхозников дезертировали назад. Почти каждый день берут 10-15 человек расчет.

б) 3 листа законтрактованих для будівництва «Запоріжсталі» (1931)

Дожились до нищенского образа, нет ни обуви, ни одежды.

Центральний держархів громадських організацій України.-Ф. 539. - Оп. 9. - 6. Спр. 1433. - Арк. 37. в) Письменник Ф. Гладков, який працював на будівництві Дніпро-гесу і підприємств Запорізького металургійного комплексу, про харчування робітників

Я бываю на фабрике-кухне и меня тошнит от одного вида гнусного ядева. Я бываю на участках работ, куда пища привозится в термосах. Это синяя болтушка смердит трупом и выгребной ямой. Рабочие предпочитают только хлеб с водой. Цит. за: Платонов О. А. Русский труд. - М., 1991. - С. 241-242.

2. Забезпеченість житловою площею металургів України в порівнянні з Уралом (на 1 душу: в % до підсумку, 1930 р.)

Гумилевский Н. Характеристика состава рабочей силы, занятой в металлургической промышленности // Металлист. - 1930,- №2. - С. 30.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ _

1. Документи № 1а, № 16.

Яку інформацію містять ці листи про рівень зарплати колгоспників, законтрактованих для роботи в промисловості?

2. Документ № 1в.

В які умови слід було поставити робітників, щоб вони погодилися працювати на об'єктах при такому харчуванні?

3. Документ № 2.

Порівняй дані по Україні і дані по Уралу. Зроби висновки.

Дата добавления: 2015-05-22