Питання для творчого осмислення теми. Питання для обговорення:

Теми рефератів

Заняття 18

Питання для обговорення:

1. Суть проблеми пізнаваності світу та основні підходи до її розв’язання.

2. Суб’єкт та об’єкт пізнання: особливості та характер взаємодії.

3. Форми, рівні та способи пізнання.

4. Пізнання та знання. Структура та типологія знання.

5. Пізнання і творчість.

Література:

1. Алексеев Л. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.

2. Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике. – М., 1965.

3. Быстрицкий Е. К. Научное познание и проблема понимания. – К., 1986.

4. Гадамер Х. Г. Истина и метод. – М., 1988.

5. Голдстейн М., Голдстейн И. – Как мы познаем. – М., 1984.

6. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания. – М., 1990.

7. Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991, с. 18-56.

8. Кочергин А. Н. Научное познание: формы, методы, подходы. – М., 1991.

9. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку. – В кн.: Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія. – К., 1996.

10. Лекторский В. А. Объект. Субъект. Познание. – М., 1980.

11. Полани М. Личностное знание. – М., 1986.

12. Ракитов А. И. Трактат о научном познании для умов молодых, пытливых и критических. – М., 1987.

13. Порус В. Н. Эпистемология: некоторые тенденции. – Вопросы философии. 1997, №2.

14. Розин В. М. Методология и философия: осмысление современной ситуации. – Филос. науки, 1991, №3.

15. Тулмин С. Человеческое понимание. – М., 1984.

16. Уайтхед А. Н. Избраные работы по философии. – М., 1990 (Религия науки).

17. Филатов В. П. Научное познание и мир человека. – М., 1989.

18. Швырев В. С. Рациональность как ценность культуры. – Вопросы философии, 1992, №6.

19. Швырев В. С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988.

20. Фурман И. П. Теория познания и философия культуры. – М., 1986.

21. Ярошовець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.

22. Батыщев Г. С. Введение в диалектику творчества. – СПб., 1997.

23. Наука и культура. – М., 1991.

24. Кочергин А. Н. Методы и формы научного познания. – М., 1990.

25. Поппер К. Логика социальных наук / Вопр. философии. – 1992, №10.

26. Шумилин А. Т. Проблема теории творчества. – М.,1989.

27. Андрос Е. И. Истина как проблема познания и мировозрения. – К., 1984.

28. Загадка человеческого понимания. – М., 1991.

29. Крымский С. Б., Парахонский Б. А., Мейзерский В. М. Эпис

темология культуры (Введение в обобщенную теорию познания). – К., 1993.

30. Современные теории познания. – М., 1992.

31. Теория познания: В 4 т. – М., 1991-1995.

32. Гемпель К. Логика объяснения. – М. 1998.

1. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

2. Проблема істини в пізнанні. Основні концепції істини.

3. Здоровий глузд як засіб світо відношення і метод мислення.

4. Істина, правда, омана в пізнанні та практичному житті.

Ключові терміни: Пізнання. Гносеологія. Епістемологія. Суб'єкт. Об'єкт. Емпіризм. Раціоналізм. Сенсуалізм. Агностицизм. Творчість. Істина. Правда. Омана. Інтуїція.

1. Що вивчає гносеологія і як формулюються основні її питання?

2. Як у гносеології визначалися і сьогодні визначаються об'єкт і суб'єкт

пізнання? Проілюструйте на конкретних прикладах.

3. Чому пізнавальне відношення суб'єкта до об’єкта має суспільно-

історичний характер?

4. Доведіть, що чуттєве і раціональне в пізнанні - це два рівні єдиного

нерозривного процесу.

5. Як ви вважаєте: світ можна пізнати, чи ні?

6. Хто має рацію (і чому) у поглядах на пізнання: прибічники сенсуаліз-

му, раціоналізму чи інтуїтивізму? Ваші аргументи.

7. У чому сутність агностицизму і скептицизму?

8. Як співвідноситься пізнання і практика?

9. Як ви розумієте думку І. Канта, що пізнання є творчістю?

10. У чому полягає сутність заблудження і які основні його форми?

11.Прокоментуйте вислів Демокрита: "Лише в загальній думці існує

солодке, в думці - гірке, в думці - тепле, в думці холодне, в думці

– колір; в дійсності ж існують тільки атоми і порожнеча".

12. Якщо вірно, що знання людини - це відображення об'єктивної

дійсності, то звідки виникають хибні судження?

13. Визначте можливі шляхи розвитку людства в ситуації, коли внаслідок

катастрофи загинуло б усе доросле населення, і живими залишилися

тільки діти.

14. Дайте можливі пояснення сприйняття результатів змагань на

одній із першостей світу з легкої атлетики: спортсмен, який

зайняв третє місце стрибає від радості, а той, що зайняв друге, -

мало не плаче від смутку.

15. У психологічній літературі використовується парадокс, який отри-

мав назву "буриданового осла" (назва походить від імені французь-

кого філософа XIV ст. Буридана): осел, який знаходиться на одна-

ковій відстані від двох рівних за величиною і якістю в'язанок сіна,

помирає з голоду, оскільки не може вирішити, яку в'язанку йому

слід вибирати. Як і за допомогою яких пізнавальних засобів таку

проблему розв'язує людина?

16. Прокоментуйте вислів І. Канта. Чи з усім можна погодитись у дано-

му твердженні? "Нам дані речі в якості предметів, що перебувають

поза нашими відчуттями, але про те, якими вони можуть бути самі

по собі, ми нічого не знаємо, а знаємо лише їх явлення, тобто виді-

ння, які вони в нас створюють, діючи на наші відчуття."

17. Назвіть представників раціоналістичної лінії (традиції) у тео-

рії пізнання.

18. Назвіть представників сенсуалістичної лінії (традиції) у тео-

рії пізнання.

19. Чи існує до досвідне знання?

20. Чи може наука пізнати все на світі? А філософія?

21. Давньогрецький філософ Аркесілай (315 - 240 до н. е.) говорив:

«Нічого на світі не можна зрозуміти, навіть того, що залишив для

пізнання Сократ». Як ви розумієте це судження? Чому філософ

робить посилання на Сократа? Чи хоче він підкреслити думку про

обмеженість пізнання?

Дата добавления: 2015-05-22