Німецька класична філософія. 1. Загальна характеристика німецької класичної філософії і її місце в історії філософії

1. Загальна характеристика німецької класичної філософії і її місце в історії філософії.

2. Критична філософія І.Канта.

3. Ідеалістичні погляди Й. Фіхте і Ф.Шеллінга.

4. Діалектичний ідеалізм Г. Гегеля.

5. Атропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

6. Матеріалістичне розуміння історії в марксизмі. Принцип практики і діалектичний матеріалізм К.Маркса та Ф.Енгельса.

Основні поняття і категорії для засвоєння теми: «річ у собі», абсолютний дух, абсолютна ідея, абсолютний розум, антиномії, апріорі та апостеріорі, діалектика, ідеальне, матерія, матеріалістична та історична діалектика, мораль, моральність, науковчення, об'єктивне, об’єктивний дух, самосвідомість, соціально-економічна формація, субстанція, суб'єктивне, суб’єктивний дух, тотожність духу й буття, трансцендентальне.

Література:

1. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін..; За ред.. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006.

2. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006.

3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003.

4. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия. – М., 1989.

5. Бессонов Б.Н. Философия: История и современные задачи. – М., 2006.

6. Ильенков Э.В. Диалектика абстрактного и конкретного в научно-

теоретическом мышлении. – М., 1997.

7. Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма, 3 изд. – М., 1986.

8. Власов А.Д. Словарь по философии Гегеля: В 2 т. Т. II: Наука логики. – М.,

2000.

9. Труфанов С.Н. «Наука логики» Гегеля в доступном изложении: учебное

пособие. – Самара, 1999.

10. Гулыга А.В. Гегель, 2 изд. – М., 1994.

11. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Высшая школа, 1986.

12. Нарский И.С. Западно-европейская философия XIX века. – М.: Высшая школа, 1976.

Завдання для самостійної роботи:

а) питання і задачі для самоконтролю:

1. Чим відрізняється проблематика вчення Канта “докритичного” і “критичного” періодів?

2. У чому полягає природа апріорних форм пізнавальної діяльності людини? Чому саме вони, відповідно до Канта, забезпечують загальність, необхідність і об'єктивність знання?

3. Антиномії теоретичного розуму. Це показник його обмеженості або навпаки його творчої природи?

4. У чому зміст Кантівського висновку: “…зоряне небо наді мною і моральний закон у мені”?

5. Що мав на увазі Гегель, коли говорив: «У кантівському, фіхтевському і шеллінговському філософських вченнях революція подана і виражена у формі думки»?

6. Як Й.Г.Фіхте обґрунтовує необхідність і можливість вивести з «Я» як фундаментального початку світ природи, духу, суспільства і культури?

7. У чому полягає об'єктивний зміст абсолютної ідеї Г.В.Ф. Гегеля?

8. Як ви розумієте ствердження Л. Фейєрбаха: “Ти приписуєш Богові любов, тому що сам любиш, ти знаходиш шлях і розум своїми кращими якостями. Бог існує тому, що існуєш ти ”?

9. Яку нову релігію замість християнства пропонує створити Фейєрбах?

10. Чому вчення Фейєрбаха Енгельс назвав кінцем німецької класичної філософії?

б) тексти для читання:

1. Гегель Г. Наука логики: в 3 т. – М.: Мысль, 1970 – Т. 1.

2. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике. // Соч.: В 6 т. – М., 1985.

3. Кант И. Критика чистого разума. – М., 1994.

4. Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф.. Соч. Т. 3.

5. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 13.

6. Фейербах Л. Основные положения философии будущего: избр. философ. поизв.: в 2 т. – М., 1995. – Т.1.

7. Фихте И.Г. О достоинстве человека // Соч.: В 2-х тт. Т.1.

8. Шеллинг В.Й. Система трансцендентального идеализма // Соч.: В 2-х тт. Т. 1. – М., 1987.

9. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 21.

Cемінарське заняття № 8

Дата добавления: 2015-05-22