Геометричний і соціальний простір

Соціальний простір, соціальна дистанція, соціальна позиція.

СОЦІАЛЬНА І КУЛЬТУРНА МОБІЛЬНІСТЬ.

СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ І МОБІЛЬНІСТЬ.

Сорокін, Пітірім Олександрович

(1889 – 1968)

Російсько-американський соціолог, культуролог і філософ. Сорокін ввів поняття “тип культури”. Автор теорії всесвітньо-історичного розвитку людської культури, яка обґрунтовує соціокультурну динаміку як закономірний діалектичний процес.

Висловлювання типу ”вищі і нижчі класи”, ”просування соціальними сходами”, ”Н. Н. успішно просувається соціальними сходами”, "його соціальне становище дуже високе", "вони дуже близькі по своєму соціальному становищу", "існує велика соціальна дистанція" і т. п. досить часто використовуються як у повсякденних судженнях, так і в економічних, політологічних і соціологічних працях. Усі ці висловлювання вказують на існування того, що можна позначити терміном соціальний простір. Однак існує дуже небагато спроб дати визначення соціальному простору, систематизувати відповідні поняття. Наскільки мені відомо, після Декарта, Гоббса, Лейбніца, Вайгеля й інших великих мислителів XVII століття, тільки Ф. Ратцель, Г. Зіммель і недавно Е. Дюркгейм, Р. Парк, Е. Богардус, Л. фон Візе й автор цих рядків намагалися приділити значну увагу проблемі соціального простору й іншим питанням, пов'язаним із нею.

Предметом даної роботи є соціальна мобільність, тобто явище переміщення індивіда усередині соціального простору. У зв'язку з цим постає необхідність дуже точно окреслити суть того, що я маю на увазі під соціальним простором і його похідними. По-перше, соціальний простір докорінно відрізняється від простору геометричного. Люди, що знаходяться поблизу один від одного в геометричному просторі (наприклад, король і його слуга, хазяїн і раб), у соціальному просторі відділені величезною дистанцією. І навпаки, люди, що знаходяться дуже далеко один від одного в геометричному просторі (наприклад, два брати або єпископи, що сповідують одну релігію, або два генерали одного звання і з однієї армії, один із яких в Америці, а інший — у Китаї), можуть бути дуже соціально близькими. Людина може покрити тисячі миль геометричного простору, не змінивши при цьому свого становища в соціальному просторі, і навпаки, залишившись у тому ж геометричному просторі, вона може радикально змінити своє соціальне становище. Так, становище президента Гардінга в геометричному просторі різко змінилося, коли він перемістився з Вашингтона на Аляску, тоді як його соціальне становище залишилось тим самим, що й у Вашингтоні. Людовік XVI у Версалі й Микола II у Царському Селі залишалися в тому ж геометричному просторі, хоча їхнє соціальне становище в одну мить різко змінилося.

Наведені міркування свідчать, що соціальний і геометричний простір докорінно відмінні один від одного. Теж саме можна сказати і про похідні від цих двох понять, таких, як "геометрична й соціальна дистанція", "підйом у геометричному й у соціальному просторі", "переміщення з одного становища в інше в геометричному й соціальному просторі" і т.д.

Для того щоб дати визначення соціального простору, пригадаємо, що геометричний простір звично уявляється нам у вигляді деякого "всесвіту", у якому розташовуються фізичні тіла. Місце розташування в цьому всесвіті визначається шляхом визначення положення того або іншого об'єкта відносно інших, обраних за "точки відліку". Як тільки такі орієнтири встановлені (чи, то Сонце, Місяць, Грінвічський меридіан, осі абсцис і ординат), ми отримуємо можливість визначити просторове положення усіх фізичних тіл, спочатку відносно цих точок, а потім — відносно один одного.

Подібним же чином соціальний простір є деякий всесвіт, що складається з народонаселення землі. Там, де немає людських особин або проживає усього лише одна людина, там немає соціального простору (або всесвіту), оскільки одна особина не може мати у світі ніякого відношення до інших. Вона може знаходитися тільки в геометричному, але не в соціальному просторі. Відповідно, визначити становище людини або якого-небудь соціального явища в соціальному просторі означає визначити його (їх) відношення до інших людей і інших соціальних явищ, узятим за такі "точки відліку". Сам же вибір "точок відліку" залежить від нас: ними можуть бути окремі люди, групи або сукупності груп. Коли ми говоримо, що "містер Н.-молодший — син містера Н.-старшого", ми прагнемо визначити становище цього містера Н. у людському всесвіті. Зрозуміло, однак, що таке місце розташування дуже невизначене й недосконале, оскільки в розрахунок приймається тільки одна з координат - сімейне споріднення - у складному соціальному всесвіті. Даний спосіб так само недосконалий, як і визначення геометричного положення за допомогою фрази: "Дерево розташоване у двох милях від пагорба". Щоб таке місце розташування нас задовольнило, ми повинні знати, де знаходиться цей пагорб — у Європі чи на іншому континенті Землі; у якій частині континенту; на якій широті й довготі. Необхідно також знати, чи знаходиться це дерево у двох милях до півночі, півдню, заходу або сходу від пагорба. Коротше кажучи, визначення більш або менш задовільного геометричного положення вимагає обліку цілої системи просторових координат геометричного всесвіту. Теж саме відноситься і до визначення "соціального становища" індивіда.

Простої вказівки ступеня споріднення однієї людини стосовно іншої очевидно недостатньо. Указівка її відносин до десятка або сотні людей дає вже більше, але усе ще не може визначити становище людини у всьому соціальному всесвіті. Це було б подібним із визначенням місця розташування об'єкта в геометричному просторі шляхом детальної вказівки положення різних об'єктів довкола нього, але без указівки широти й довготи цих об'єктів. На нашій планеті проживає більше півтора мільярдів людей. Указівка на відношення людини до декількох десятків людей, особливо якщо ці люди недостатньо відомі, може нічого не дати. Крім цього даний метод дуже складний і вимагає чимало часу. Тому соціальна практика вже виробила інший, більш надійний і простий метод, подібний із системою координат, який використовується для визначення геометричного положення об'єкта в геометричному просторі. Складові частини даного методу такі: 1) указівка відносин людини до визначених груп; 2) відношення цих груп один до одного усередині популяції; 3) відношення даної популяції до інших популяцій, що входять у людство.

Для того, щоб визначити соціальне становище людини, необхідно знати її сімейний стан, громадянство, національність, відношення до релігії, професію, приналежність до політичних партій, економічний статус, її походження і т.д. Тільки так можна точно визначити її соціальне становище. Але і це ще не все. Оскільки усередині однієї і тієї ж групи існують зовсім різні позиції (наприклад, король і рядовий громадянин усередині однієї держави), то необхідно також знати становище людини в межах кожної з основних груп населення. Коли ж, нарешті, визначено становище населення як такого серед усього людства (наприклад, населення США), тоді можна вважати і соціальне становище індивіда визначеним у достатній мірі. Перефразовуючи давню приказку, можна сказати: "Скажи мені, до яких соціальних груп ти належиш і які твої функції у межах кожної з цих груп, то я скажу, яке твоє соціальне становище у суспільстві і хто ти в соціальному плані". При знайомстві двох людей, звичайно, використовується саме цей метод: "Містер А. (фамільна група), професор (група роду занять), із Німеччини, переконаний демократ, визначний протестант, раніше був послом в..." і т.п. Це і подібні йому форми самопрезентації людей при знайомстві є повними або неповними вказівками на групи, до яких належить людина. Біографія будь-якої людини по своїй суті є в основному опис груп, із якими пов'язана людина, а також її місце в межах кожної з них. Такий метод не завжди дає нам інформацію про зріст людини, кольорі її волосся, " інтроверт вона чи екстраверт", але - усе це, хоча може мати першорядне значення для біолога або психолога, для соціолога ж становить відносно незначну цінність. Така інформація не має безпосереднього значення для визначення соціального становища людини.

Отже, резюмуємо: 1) соціальний простір — це народонаселення Землі; 2) соціальне становище — це сукупність її зв'язків з усіма групами населення, усередині кожної з цих груп, тобто з її членами; 3) становище людини в соціальному всесвіті визначається шляхом установлення цих зв'язків; 4) сукупність таких груп, а також сукупність становищ усередині кожної з них складають систему соціальних координат, що дозволяє визначити соціальне становище будь-якого індивіда.

Отже, люди, що належать до однакових соціальних груп і виконують практично ідентичну функцію в межах кожної з цих груп, знаходяться в однаковому соціальному становищі. Ті ж, у кого спостерігаються деякі відмінності, знаходяться в різному соціальному становищі. Чим більше подібного в становищі різних людей, тим ближче вони один до одного в соціальному просторі. Навпаки, чим значніша й істотніша різниця, тим більша соціальна дистанція між ними.

Дата добавления: 2015-05-22