Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 6. Сучасна світова філософія та її основні напрями




Академічна філософія в Україні XIX ст. Український роман­тизм (Гоголь, Костомаров, Шевченко, Куліш, Юркевич). Київська екзистенційна філософія XX ст. (Бердяев, Шестов, Зеньківський).

Г.Сковорода – родоначальник української класичної філософії. Українське Просвітництво. Філософська культура українського бароко.

Особливості української філософської культури. Міфоепічний світогляд праукраїнського етносу (ІХ-ХІст.). Становлення християнського світогляду на Русі. Двовір’я. Філософія Києво-Руської держави (Х-ХІІ ст.).

Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Особливості і соціально-культурні передумови німецької класичної філософії. Творчість І. Канта. “Критика чистого розуму” І.Канта. Структура і рівні пізнання. Явище і “річ у собі”. Практичний розум і категоричний імператив. Автономність “Я” як вихідний пункт філософії І. Фіхте. “Практичне” і “теоретичне” науковчення. Система теоретичної філософії Шеллінга. Природничі науки і натурфілософія. Тотожність мислення і буття. Естетичний ідеалізм Ф. Шеллінга. Основні принципи філософської системи Г. Гегеля. Філософія як самосвідомість абсолютної ідеї. Етапи саморозвитку ідеї. Ідея прогресу. Дух епохи і світова історія. Діалектика свободи та історичної необхідності. Закони діалектики. Антропологізм Л. Фейєрбаха. Людина як єдиний предмет філософії. Критика релігії. Філософія майбутнього як “вічна” релігія. Філософські ідеї К. Маркса і Ф. Энгельса. Антропологія марксизму. Особливості філософського матеріалізму. Історія як об'єктивна закономірність і свідома діяльність людей. Соціально-класова структура суспільства.

Тема 4. Німецька класична філософія та марксизм

Передумови формування філософії Нового часу. Проблема методу. Емпіризм та раціоналізм. Ф.Бекон, Р.Декарт, Б.Спіноза, Дж. Локк, Г. Лейбніц, Д. Юм, Дж. Берклі. Механістичний характер філософії Нового часу. Філософська думка доби Просвітництва. Людина, суспільство, мораль (Ж. Ж. Руссо, Д. Дідро, Вольтер, Ш. Л. Монтеск’є).

Тема 3. Філософія Нового часу та доби Просвітництва

 

 

Філософські ідеї в братських школах. Острозький культурно-освітній центр. Українські полемісти. Києво-Могилянський колегіум (1632-1701), Києво-Могилянська Академія (1701-1818).

Філософські ідеї в Україні в кінці XIX – на початку XX ст. (Антонович, Драгоманов, Потебня, Леся Українка, Коцюбинсь­кий, Грушевський, Винниченко, Міхновський, Липинський, Донцов). Філософія української діаспори (Чижевський, Лисяк-Рудницький, Мірчук та ін.).

Загальна характеристика сучасної світової філософії. Основні напрями: позитивізм, неопозитивізм (логічний, семантичний, лінгвістичний), герменевтика (онтологічна, методологічна, гносеологічна), структуралізм, філософія психоаналізу (фрейдизм, неофрейдизм), „філософія життя", екзистенціалізм, позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, прагматизм, феноменологія, філософська антропологія, неотомізм, структуралізм, персоналізм та ін.

Головні досягнення сучасної світової філософії та характерні риси: критика класичної та некласичної філософії, ірраціоналізм, сприйняття людського буття як неповторного та індивідуального.

 

Модуль ІІ „Філософія буття та пізнання”




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 395; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.