Нейрофізіологічні основи свідомості

Проблема співвідношення свідомості і мозку знаходиться на стику філософії і конкретно-наукових дисциплін. Філософське вирішення цієї проблеми представлено в 3 варіантах:

1.Дуалістична концепція розглядає матерію і свідомість як дві незалежні субстанції

2.Ідеалізм розглядає первинним духовне начало, а матерію – як один з проявів духовної субстанції.

3.3. Матеріалізм, навпаки, розглядає свідомість як матеріальний процес і вважає її функцією високоорганізованої матерії. Сучасна наука тяжіє саме до цієї точки зору.

Свідомість людини неможлива поза мозком, але її специфіка ним не вичерпується, вона стосується всього багатства життя людини у світі і його таємниць, що особливо проявляється в таких загадкових явищах людської психіки, як сновидіння, телепатія, осяяння, інтуїція, віра, екстрасенсорика, магія і т.ін.

Передусім треба відмітити, що мозок як орган свідомості, повинен розглядатись не просто як фізіологічна система, а як прижиттєво сформований орган. Те, що мозок є у людини від народження ще не означає, що він одразу є органом свідомості – таким він формується під впливом діяльності і життя людини в суспільстві.

Структура мозку:

Перший блок складається з групи апаратів, що містяться в глибині і переважно нижній частині мозку, він відповідає за хімічний обмін в організмі, є джерелом потреб, емоцій, потягів та інстинктів людини і слугує “енергетичним” блоком мозку. Він вважається успадкованим нами від тварин, хоч і трансформованим в суспільстві. Подразнення цих ділянок викликає радість або злість, задоволення або страждання, а їх пошкодження призводить до надмірного збудження чи страждання.

Другий блок мозку – це система певних механізмів задніх відділів великих півкуль кори головного мозку, за допомогою якої здійснюється переробка і збереження інформації (зорової, слухової…), а їх пошкодження тягне затруднення мови і письма.

Третій блок розташований у передній частині мозку, завдяки йому здійснюється програмування, контроль і самоконтроль поведінки людини (наміри, дії, плани).

Неважко зрозуміти, що складні розумові функції передбачають активність всіх трьох блоків.

Характерно, що відображення об`єкта в мозку здійснюється в залежності від того, як він переломлюється через діяльності людини, її мову, у якій формі (усній чи письмовій) інформації він доходить до нас. Цікаво, що у праворуких це відображення відрізняється від ліворуких. Відповідно й формується спеціалізація психічного відображення. Так, у праворуких ліва півкуля кори головного мозку концентрує в собі функції абстрактного мислення, мови, сприйняття часу, а права – емоційне сприйняття явищ, їх просторовість. Цей розподіл відомий як асиметрія у діяльності кори півкуль головного мозку.

Висновок такий: визначення свідомості як функції високоорганізованої матерії, яким є мозок, не досить для з`ясування суті свідомості, хоча свідомість без мозку була б неможливою.

Дата добавления: 2015-05-22