Cемінарські заняття

ВСТУП

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

О.Ф. Штейнле

Методичні рекомендації

для студентів факультету іноземної філології

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № від 2011 р.

Запоріжжя 2011

УДК: 94(477)(076)

ББК: Т3(4Укр)я73

Ш886

Штейнле О.Ф. Історія України: Методичні рекомендації для студентів факультету іноземної філології – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 45 с.

Методичні рекомендації призначені для студентів I курсу усіх напрямів підготовки факультету іноземної філології. У них містяться питання та вказівки щодо підготовки семінарських занять, виконання самостійної роботи, модульних контрольних робіт, індивідуальних завдань. Надано літературу з курсу та термінологічний словник.

Рецензент Каганов Ю.О., кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України

Відповідальний за випуск Ткаченко В.Г., кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………...………..………...…4

1. CЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

1.1. Рекомендації щодо підготовки до семінарських

занять ………………………..………..................................……5

1.2. Плани семінарських занять …................................................…6

2. МОДУЛЬНІ КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

2.1. Рекомендації щодо підготовки до модульних

контрольних робіт......................................................................17

2.2. Перелік тем та понять до модульної контрольної

роботи №1……………………………………………….……..23

2.3. Перелік тем та понять до модульної контрольної

роботи №2………………………………………...…………....23

3. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

3.1. Рекомендації щодо написання індивідуальної роботи............24

3.2. Перелік тем індивідуальних робіт……………………......…...28

3.3. Зразок титульної сторінки

індивідуального завдання…………………………………..…33

4. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ…………………………………………….34

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………...………...38

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК………………………….....……...40

Історія України є однією з основних дисциплін у гуманітарній та соціально-економічній підготовці фахівців з іноземної філології. Об’єктивна та критична історична пам’ять є неодмінною ознакою сформованої особистості і дозволяє їй орієнтуватися в сучасному суспільстві.

Мета вивчення курсу полягає у підготовці майбутніх бакалаврів до самостійного аналізу актуальних проблем iсторiї України та формуванні у них інтересу до минулого своєї Батьківщини.

Завданнями курсу є ознайомлення студентів з історичним минулим України, осмислення досвіду розвитку суспільства від найдавніших часів до сьогодення, опанування принципів та методів самостійного аналізу історичних подій, формування гуманістичних та патріотичних цінностей.

Вивчення курсу історії України у виші спирається на знання, отримані у середній школі та в процесі вивчення дисципліни “Українська література”. Засвоєний матеріал дозволить успішно опанувати дисципліни “Історія української культури”, “Політологія”, “Соціологія”, “Філософія”, “Українська та зарубіжна культура”.

1.1. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінар (лат. seminarium – розсадник) – це вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблене опрацювання теоретичного матеріалу. Його характерною рисою є активна участь самих студентів у розкритті поставлених питань, самостійне опрацювання ними необхідної літератури та можливість вільного висловлювання власного бачення проблеми.

Відповіді на питання семінару студент готує, опрацьовуючи рекомендовану літературу.

Важливо! Опрацьовувати слід усю літературу! У різних виданнях можуть міститися різні бачення проблеми. Одне із завдань студента на семінарах з історії України – навчитися аналізувати відмінні точки зору та висловлювати власне судження.

Під час виступу на занятті можна використовувати власні конспекти, написані власноруч, або матеріали, роздруковані на принтері і належним чином опрацьовані (з підкресленими головними твердженнями, аналітичними замітками студента). Використання неопрацьованих роздруківок або ксероксів не допускається.

Після заголовку заняття наводяться основні поняття, які потрібні для успішної відповіді з цієї теми. Більшість їх можна знайти у термінологічному довіднику наприкінці методичних рекомендацій.

Кожне питання, винесене на семінар, складається з 2 частин. Перша частина – формулювання проблеми. Вона визначає, що саме має підготувати студент. Друга частина – запитання – важлива складова проблеми, яка потребує додаткової уваги. Як правило, це запитання передбачає висловлення студентом власної думки.

Приклад

Тема № 1, питання 1: Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). Яка з них є більш об’єктивною та достовірною?

Відповідаючи на це питання, необхідно підготувати невеликий огляд кожної з наведених теорій. Потім потрібно подумати і сформулювати власну точку зору, яка з них є найбільш аргументованою і відповідно – правдивою.

Виступ на семінарі повинен відповідати наступним вимогам:

1) повністю розкривати поставлену проблему;

2) тривати 7-10 хвилин;

3) в кінці виступу потрібно зробити висновок – 1-2 речення, що передають головну думку.

Оцінювання роботи на семінарському занятті проводиться за такими умовами:

1) чітка відповідь, яка відповідає сформульованим вище вимогам, – 4 бали;

2) відповідь неповна, але розкриває основні складові питання – 3 бали;

3) відповідь неповна, відсутній висновок – 1-2 бали;

4) відповідь не розкриває питання – 0 балів;

5) запитання до доповідача – до 1 балу;

6) важливе доповнення виступу доповідача – до 2 балів.

До кожної теми заняття наведено завдання для самостійної роботи, яке спрямоване на закріплення отриманих знань та розвиток аналітичних умінь і навичок. Перевірка виконання її студентами відбуватиметься на початку наступного семінарського заняття, окремі її питання включено до модульних контрольних робіт. Кожне завдання самостійної роботи оцінюється до 2 балів.

Дата добавления: 2015-05-22