Емпедокл вважав, що остаточна реальність (всесвіт) складається з

Хто з античних філософів стверджував: «Все що можна назвати і подумати є Буттям, бо Буття є, а ніщо (Небуття) нема». Небуття не лише нема, його навіть не можливо помислити.

Хто з античних філософів представляв себе повитухою, яка допоможе співбесіднику народити істинне знання. «В моєму повивальному мистецтві майже все як у них, - відмінність, мабуть лише в тому, що я приймаю у чоловіків, а не у жінок і приймаю пологи душі, а не плоті».

Перших філософів, що вони намагались пояснити походження і природу світу не переповідаючи міфи, а використовуючи спостереження і мислення, і витворюючи певні теорії, які пояснюють все без посилань на надприродні істоти чи події, називали

А) юними натуралістами
Б) натурфілософами
В) сократиками
Г) антропологами
Д) гносеофілософами

46.Філософів, що вважали, що всесвіт походить з якоїсь однієї субстанції, або що таких субстанцій є кілька, називають відповідно:

А)моністами та плюралістами

Б)юристами та економістами
В)дуалістами та реалістами
Г)онтологами та гносеологами
Д)матеріалістами та ідеалістами

47.Хто є автор твердження: « Життя подібне до ігрищ: одні приходять на них змагатись, інші торгувати, а найбільш щасливі – дивитись, так і у житті, одні подібні рабам, народжуються жадібними до слави і наживи, тоді як філософи –до єдиної лише істини »:

А)Сократ
Б)Лао-цзи
В)Піфагор

Г)Фалес
Д)Геракліт

48. Хто з античних філософів стверджував, що світ не створений ні богами, ні людьми, а керується Логосом (грецькою – слово, однак згодом під ним почали розуміти Розум), який керує зміною, тим самим роблячи зміну раціональною, а не хаотичною:

А)Сократ
Б)Конфуцій
В)Піфагор

Г)Емпедокл
Д)Геракліт

А)Сократ
Б)Протагор
В)Платон

Г)Емпедокл
Д)Геракліт

А)Діоген
Б)Протагор
В)Парменід

Г)Емпедокл
Д)Сенека

А)гомеомерій
Б)повітря та вогню
В)повітря, землі, вогню та води
Г)апейрона
Д) атомів

52. Як називав першоелементи всесвіту Анаксагор, який вважав, що світ складається з „незліченного сімя”, вважаючи що кожен об’єкт світу містить сімя усіх елементів, і у кожному об’єкті насінини одного елементу домінують („У всіх речах, є частинка усього...):

А)космос

Б)гомеомерії

В)апейрони

Г)атмани

Д)логос

53. Анаксагор погоджувався з Емпедоклом, що потрібна якась сила для пояснення руху і зміни, але він замінює дві міфічні сили на одну ментальну, яку називає:

А)Метафізика
Б)Істина
В)Вогонь
Г)Любов
Д)Нус (Розум).

54. Демокріт - розглядав світ як такий що складається з тимчасових матеріальних тіл, які самі складаються з груп неподільних вічних частинок, які позбавлені порожнечі і називаються:

А)гомеомерії

Б)мікроелементи
В)апейрони
Г)атоми
Д)електрони

55. У якому напрямку античної філософії один з філософів тверджував, що людина є мірою всіх речей, тих які є, що вони є, тих що нема, що їх нема. Тобто те, що уявляється одній людині істинним є істинне для неї, а те що уявляється іншій людині є істинним для неї:

А)стоїцизм

Б)софізм
В)кінізм
Г)епікуреїзм
Д)піфагореїзм

56.Метод якого філософа полягає не у переказуванні знання, що призвело б до давання відповідей на питання учнів, а навпаки, на випитуванні. Він хоче щось від співрозмовника навчитись. Тим самим стверджуючи, що істина не лежить десь готова, а що її слід шукати, самому витворювати. Сам нічого не знає і не вчить, задовольняється задаванням питань, і власне ці питання допомагають його співрозмовникам народити власну істину:

А)Геракліт
Б)Демокріт
В)Анаксімандр
Г)Арістотель
Д)Сократ

57. З якого твору взятий даний уривок і кому належать ці слова: «Боятись смерті, то ніщо інше, як лише вважати себе мудрим, не будучи ним. Бо це значить мислити, що знаєш те, чого людина знати не може. Бо про смерть жодна людина не знає, чи часом не є для нас найбільшим зі всіх благ, а так її люди бояться, ніби добре знають, що є найбільшим злом. А чи не є це глупість, і то найгірша: мислити, що знаєш те, чого людина не знає?»:

А)Апологія Сократа (Сократу)

Б)Моральні листи до Луцілія (Сенеці)
В)Бенкет Платона (Платону)
Г)Дао-де-цзін (Лао-цзи)
Д)Сповідь (Августину)

58. Основна ідея якого філософа полягає у розумінні дійсності як такої що має два рівні чи аспекти: через чуття ми сприймаємо нижчий рівень зміни і матеріальності, який є лише тінню справжньої дійсності і цінності, а через розум - вищий незмінний, нематеріальний рівень. Власне цей ідеальний рівень є насправді цінним, пізнаваним і дійсним і тому повинен бути центром людського життя та діяльності:

А)Плотін
Б)Епікур
В)Геракліт
Г)Платон
Д)Арістотель

59. Хто з філософів заперечував ідею Платона про два світи: справжній світ ідей (форм) та несправжній світ речей (фізичний світ), який є слабою імітацією першого, і стверджував, що існує лише один світ (реальний світ природи) і ми перебуваємо в ньому:

А)Плотін
Б)Епікур
В)Геракліт
Г)Платон
Д)Арістотель

60. Арістотель вирішує проблему руху і зміни через трактування матерії і форми як:

А)двох окремих світів

Б)любові та ворожнечі

В)потенційності (можливості) і актуальності (дійсності).

Г)логосу та нусу

Д)не існуючих реально

61. Хто з філософів стверджував, що «Моральність для душі є тим, чим є здоровя для тіла, афункцією людини є зайнятись «діяльністю душі, яка є у згоді з чеснотою» і яка «є у згоді з розумом», тобто природною функцією людини є мислення, і мислити добре це мислити згідно з чеснотою. Тому щасливе життя – це життя згідно чесноти, а якщо існує кілька чеснот, то у згоді з найкращою та найдосконалішою:

А)Плотін
Б)Епікур
В)Геракліт
Г)Платон
Д)Арістотель

Дата добавления: 2015-05-22