Додаткові методи

Принцип проектування і моделювання

Принцип системності

Для отримання об'єктивних даних про рушійні сили та механізми психічного розвитку визначальним є вибір системи знань, згідно з якою він (розвиток) розглядається.

Розгляд відповідно до певної системи спрямований на виявлення основних закономірностей виникнення та розвитку психіки як цілісності.

Експериментально-генетичний метод дотримується системи, що розвивається. Генетичним початком цієї системи стає "клітинка" як вихідна суперечність, що містить у собі всі компоненти цілісності. Саме перехід від менш розвинутого поняття до більш розвинутого обумовлює принцип системності.

Вибудовування системи поняття, що розвивається, передбачає також створення відповідної системи предметно-перетворювальних дій, виконання яких сприяє формуванню в людини психологічних новоутворень.

Принцип системності є механізмом сходження від абстрактного до конкретного. З його допомогою пов'язується знання, що розвивається, і предметно-перетворююча діяльність, яка це знання породжує.

Принцип проектування у теорії експериментально-генетичного методу виявляє свою якісну відмінність від інших психологічних методів і спрямований на штучне створення психічних процесів, яких бракує у внутрішньому світі людини.

Експериментальні моделі тих чи інших психічних функцій, здібностей або процесів вибудовуються з метою пізнання, але вони є прототипом процесів, що реально існують і функціонують.

Зрозуміло, що конструювання психологічних моделей не є результатом роботи інтуїції дослідника. Воно виникає в процесі складної логічної обробки результатів пізнання, що становить суть людської культури.

Генетико-моделюючий метод включає:

а) теорію, в межах якої він створений;

б) проектування (моделювання);

в) перетворюючий (формуючий) експеримент;

г) діагностику (фіксування) проміжних і певною мірою кінцевих
станів людини;

д) оцінку нових психічних якостей, що розвиваються в людині.
Дієвість експериментального методу вивчення особистості можна

підвищити, вдаючись до методів спостереження, бесіди, інтерв'ю, а також до анкетного дослідження. Якщо предмет дослідження вивчатиметься різними способами і за різних обставин, залежно від умов експерименту, то ймовірність точності результатів різко зросте.

Це опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінювання.

Додатковим методом, який застосовують для психологічного дослідження, є тести.

Психологічні тести (від англ. test ~ випробування) - система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини.

Тест - це проба, іспит, один із способів психологічного діагностування рівня розвитку психічних процесів та властивостей людини.

Психологічні тести являють собою певну систему завдань, надійність яких забезпечують систематичні дослідження серед представників певних вікових, професійних, соціальних груп, результати та висновки яких враховуються, беруться як еталон, підлягають спеціальному математичному аналізуванню (кореляційному, факторному тощо).

Розрізняють тести вивчення інтелектуальних здібностей, рівня розумового розвитку особистості та тести успішності. Вони дають можливість з'ясовувати рівень розвитку окремих психічних процесів, рівень засвоєння знань, загального розумового розвитку особистості. Тести

як стандартизовані методи дослідження дозволяють зіставляти рівень розвитку та робити висновки про успішність навчання досліджуваних відповідно до вимог шкільних програм або професіограм різних спеціальностей.

Тести застосовуються як з науковою, так і з практичною метою.

Неодмінними умовами успішності використання цього методу дослідження є:

1) обов'язковий комплекс випробувальних завдань;

2) чітка стандартизація зовнішніх умов, в яких відбувається тес
тування;

3) наявність більш або менш стандартної (фіксованої) системи
оцінювання та інтерпретації одержуваних результатів;

4) дотримання при оцінюванні встановлених норм, середніх по
казників правильного розв'язання завдань даного тесту, чітко визна
чених вимог до рівня знань, умінь і навичок для представників певної
статі, віку або професії.

Тестові показники і оцінки мають не абсолютний, а відносний характер. Вони визначають лише місце, яке посідає досліджуваний відносно певної норми.

Змістова різноманітність окремих видів психологічних тестів є причиною того, що їх поділ і класифікація є складним, до кінця не вирішеним завданням.

За природою психічних властивостей, рівень розвитку яких потрібно з'ясувати, психологічні тести поділяються на чотири основні категорії: 1) тести успішності, 2) тести здібностей, 3) тести таланту та 4) тести якостей особистості. За формою опитування розрізняють бланкові та апаратурні тести.

За кількістю досліджуваних, які одночасно беруть участь у тестуванні, психологічні тести поділяються на індивідуальні та групові. За принципом формулювання запитань розрізняють вербальні і невербальні тести.

Щодо співвідношення форми завдань, запитань і форми, в якій дається відповідь, розрізняють тести множинного вибору, тести визначення правильності даного судження та проективні тести.

У психології тести є допоміжним прийомом дослідження; розроблення їх методики грунтується на засадах методології: системах знань, Що описують відомі психічні явища, системах предметів психології, які вимагають вивчення, і системах методів дослідження недостатньо вивчених психічних явищ, свідомості і діяльності людини.

Дата добавления: 2015-05-22