Релігійна та культурна діяльність братств

Українське козацтво за гетьманування П.Сагайдачного.

Лицарські риси П. Сагайдачного привернули до нього запорожців, які 1606 року обрали його гетьманом. Уперше П. Сагайдачний став відомий після морського походу запорожців на турецьку фортецю Варку 1605 року. Через рік запорожці під керівництвом гетьмана здобули штурмом Кафу, спалили турецький флот та звільнили багатьох християнських бранців. 1613 року П. Сагайдачний здійснив ще один вдалий морський похід проти турків і татар.Славу непереможного полководця гетьман здобув й удвох наступних походах: московському 1618 року й турецькому 1621 року. 1617 року патяки здійснили похід на Московське царство, але він виявився невдалим. Королевич Владислав, який спробував здобути московську корону, опинився в дуже скрутному становищі н почав вимагати негайної допомоги, яку йому могли надати тільки козаки. В обмін на це П. Сагайдачний висунув натякам умови, що передбачали: розширення автономії України;

надання свободи православній вірі. Часи гетьманування П. Сагайдачного відзначалися не тільки воєнними походами, а й культурним піднесенням. З його іменем пов'язане утворення славетної Київської колеги, що згодом стала називатися Києво-Могилянською. 1615 року в Кисві засноване київське братство, до якого увійшли заможні міщани, шляхта, православне духовенство, а через рік до нього вступив і гетьман Петро Сагайдачний «з усім Військом Запорізьким •, узявши братство під свій захист.

Величезна роль у розвитку культури в Україні належала братствам. Братства існували при церквах від давніх часів, але спершу мали тільки релігійний характер. В XVI ст. братство поширили свою діяльність на широке політичне і культурне поле. вони утримували їм кати, друкарні, лікарні й шпиталі, засновували бібліотеки, поширювали церковну літературу. Спочатку до братств входили міщани, пізніше еліта і духовенство. Братства заохочували самоосвіту серед своїх членів, всіляко допомагаючи в цьому. Вони були всестановими, приймаючи до братств усіх, хто бажав і міг щось зробити дія розбудови української держави. її освіти та культури Поширення шкіл пробуджувало національну свідомість, відроджувало українські традиції, сотні вихованців шкіл ставали вчителями, поширювали знання, формували у своїх учнів почуття власної гідності та непримиренності до покатоличення свого народу. При братствах працювали друкарні, зокрема Львівська, Віденська, Київська. Могилівська та іи. Вони малишили помітний слід у культурі свого народу: випускали різноманітну літературу, в що найголовніше — підручники. Братства існували в містах Києві. Львові. Луцьку, Острозі. Рогатині. Дубно та іи. Це були релігійно-національні об'єднання, які очолили боротьбу проти політики національного і релігійного тиску, що здійснювала Польща в Україні. Мета братства: ". православні християни. що живуть. серед чужовірців. серед ляхів, уніятів і проклятих єретиків, хочуть від них вилучитись і не мати нічого спільного і ними, а самі собою любов'ю єднаються, імена свої разом вписують і браття ми натикаються. Діяльність Б. мала переважію світський характер. З кінця 16 - початку 17 ст. Б. брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків і набували великого громадсько-політичиого і національно-культурного значення. В числі провідних діячів Б. були видатні вчені, письменники, політичні діячі того часу: Ю.Рогатинсць. І.Красовськкй. С.Зизаній, Борецький.. Намагаючись перетворити православну церкву на знаряддя зміцнення своїх суспільно-політичних позицій. Б. виступали як проти необмеженої влади церковних феодалів - провославних єпископів, так і проти пансько-шлахетського та катазицького наступу. Болодьба Б. проти засилля церковників, за розвиток світських елементів культури була, по суті, боротьбою проти феодалізму. Будучи насамперед організаціями заможного ремісничо-торгового міського населення (бюргерствах Б. обєднували навколо себе також представників інших соціальних верств України. Деякі з них приймали до свого складу православне духовенство Й православну шляхту, які були не вдоволені національно-релігійними утисками. Іноді Б. підгримували і окремі православні магнати та єпископи (зокрема князь К.Остротький)

Дата добавления: 2015-05-22