Тема 7. Соціальна філософія

Основні питання:

7.1 Суспільство як об’єкт філософського аналізу.

7.2 Основні сфери громадського життя. Людина в соціальній системі.

7.3 Філософія історії.

7.4 Сучасне інформаційне суспільство.

7.5 Глобальний характер проблем суспільного розвитку.

7.6 Культура й цивілізація. Прогрес і його критерії.

Ключові поняття й терміни:

глобалізація, валюнтаризм, індивід, інформаційне суспільство, мистецтво, історія, клас, культура, особистість, мораль, необхідність, ноосферна культура, суспільство, відповідальність, право, прогрес, виробництво, воля, соціальна група, цивілізація.

Контрольні питання:

1. Що таке суспільство з погляду різних соціологічних напрямків?

2. Назвіть основні сфери громадського життя й охарактеризуйте їхню взаємодію.

3. Яка соціальна структура суспільства?

4. Дайте визначення поняттям «індивід», «індивідуальність», «особистість».

5. Який предмет філософії історії?

6. Назвіть і дайте характеристику основних теорій культурно-історичного прогресу.

7. Дайте визначення культури.

8. Дайте характеристику ноосферної культури.

9. Як зіставляються культура і цивілізація?

10. Назвіть ознаки інформаційного суспільства.

11. Охарактеризуйте взаємодію природи і суспільства в різні історичні періоди.

12. Дайте характеристику глобалізації.

13. У чому складається прогрес і які його критерії?

14. Дайте характеристику глобальних проблем сучасності.

Словник

Абсолютна ідея - у філософській системі Гегеля кінцева ланка розвитку духу, що проходить через етапи сходження до абсолютного знання.

Абстрагування -розумовий прийом, завдяки якому відбувається виділення окремих ознак і властивостей конкретного предмета або явлення й уявне відволікання їх від безлічі інших ознак, властивостей цього предмета або явища.

Агностицизм - вчення про непізнаваність об'єктивного миру. Антропоцентризм - подання про те, що людина є центр Всесвіту.

Антагонізм- вищий ступінь протиставлення, що характеризується непримиренною боротьбою протилежностей.

Антиномія - протиріччя між положеннями, кожне з яких має певні підстави.

Апейрон -згідно Анаксимандру, нескінчені першоречі, з яких складаються всі речі.

Апорія - суперечливе положення, що характеризується

неможливістю вирішення проблеми.

Атман - вчення про те, що всі речі складаються із самостійних елементів (атомів) і все, що радиться, ґрунтується на їхньому переміщенні, з'єднанні й роз’єднанні.

Брахман - в індійській філософії - вічна, незмінна духовна сутність людини.

Несвідоме - психічне життя, що відбувається без участі свідомості.

Біосфера - земна оболонка, охоплена біологічним життям, що накладає на неї (оболонку) геологічну, фізичну й хімічну організованість.

Буття- філософська категорія, яка означає існування.

Віра - психічний стан, що характеризується прийняттям якого- небудь твердження за істину без обґрунтування.

Верифікація - підтвердження гіпотези (припущення), тобто доказ її істинності досвідченим або логічним шляхом.

Річ у собі - у філософії Канта - річ, що існує сама для себе, незалежно від того, що пізнає суб’єкт.

Можливість - те, що може стати дійсно; варіант розвитку будь-якого явища.

Волюнтаризм - принцип, відповідно до якого вирішальним мотивом діяльності суб'єкта є досягнення будь-якої довільної цінності (сваволя при виборі мети).

Час - форма буття, у якій виникає, стає, функціонує й руйнується все існуюче.

Всеєдність - єдність світу, у якому все існуюче у взаємодії й внутрішньому зв'язку утворять єдине ціле.

Сприйняття - почуттєвий образ, що виникає при впливі об’єкту на органи почуттів суб'єкта.

Герменевтика - філософський метод, що складається в розумінні текстів і інших феноменів культури в соціокультурному й історичному контекстах і їхній інтерпретації суб’єктом, що здійснює пізнання.

Гилозоізм - філософський погляд, відповідно до якого матерія є одушевленою.

Гіпотеза - припущення, що містить нове знання, вірогідність якого обґрунтована завдяки аналізу даних досвіду з обліком уже існуючих і відомих законів. Щоб одержати статус гіпотези, припущення повинне задовольняти наступним вимогам:

1) пояснювати отримані досвідченим шляхом факти;

2) таке пояснення не повинне містити протиріч;

3) з речення можна зробити висновки, що піддаються перевірці.

Держава - політичний інститут, що здійснює керування суспільством, що забезпечує порядок у суспільстві на основі охорони економічної, політичної й соціальної структури.

Гуманізм - погляд, що виходить із подань про людину як вищої цінності. Припускає фізичну, культурну, моральну й духовну досконалість людини в гармонії із природою.

Гносеологія - теорія пізнання. Вивчає природу пізнання, умови, форми, закономірності пізнавальної діяльності людини.

Цивільне суспільство - поняття, що характеризує частину суспільної сфери, у якій життєдіяльність протікає без втручання держави (наприклад, цивільний шлюб). Відносини в цій сфері носять характер вільного волепрояву й самореалізації й регулюються моральними установками, традиціями, звичаями і т.п.

Дао - у китайській філософії всеєдиний, незмінний, вічне, корінь усього, причина всіх змін.

Рух - спосіб буття, що виражає всяку зміну в результаті взаємодії.

Дедукція - метод пізнання, при якому логічне проходження спрямоване від загального до частки. Дає достовірне знання. Деїзм - філософське навчання, в основі якого лежить визнання того, що Бог створив світ, однак після цього рух світобудови відбувається без його участі.

Детермінізм - філософський вигляд про причинну обумовленість усього, що коїться у світі.

Діалектика - філософський метод, що розглядає в основі розвитку будь-якої речі, будь-якого явища внутрішні протиріччя. Протиріччям, у свою чергу, є єдність і боротьба протилежностей, протилежних сторін предмета.

Тривалість - тимчасова характеристика будь-якого явища; часовий інтервал, що характеризує утворення (народження), становлення (розвиток), зруйнування (смерть) будь-якої речі. Дуалізм - подання як рівноправних протилежних початків (дух і матерія, душа й тіло).

Дух - ідеальний початок як протилежне матеріальному початку.

Природне право - погляд, відповідно до якого право існує в природі й закладено в самій сутності людини.

Життя - те, що характеризує біологічну форму руху матерії; те, що відрізняє рослини, тварин і людину від іншого світу.

Омана - думка, що претендувала на істинність, що виявилася помилковою.

Закон - вагомий зв’язок між явищами, що характеризуються об'єктивністю, необхідністю й носять сталий характер.

Знак -матеріальний почуттєво сприйманий предмет, явище, дія, що виступає як представник іншого предмету, тобто заміщає його. Завдяки знакам відбувається передача, одержання, переробка й зберігання інформації.

Знання - результат пізнання реальності; зафіксований в

мові продукт; логічного осмислення досягнень всіх практичних і теоретичних форм освоєння світу людиною.

Значення - роль предмету, явища, дії в людській життєдіяльності; у логіці - зміст, пов'язаний з певним знаком (знаками).

Гра - вид діяльності, здійснюваної за певними правилами, ціль якої досягнення емоційного стану (радості від перемоги, задоволення від участі, азарту від суперництва й т.д.)

Ідеал - зразок досконалості, втілення цінностей.

Ідеалізм - напрямок у філософії, що визнає первинним початком ідеальне (Бог, абсолютна ідея, свідомість) стосовно матеріального.

Ідеальність - властивість пізнання, що складається з відсутності в нього матеріальних властивостей (вага, захід, об’єм, колір і т.д.).

Інтернет – всесвітня інформаційна мережа.

Ідеологія - система поглядів, подань, установок, ідей, що виражають у концентрованому вигляді соціальні інтереси суб’єкту (особистості, соціальної групи, суспільства).

Зміна - перехід предмету і явища в інший стан, що має кількісні і якісні відмінності в порівнянні з вихідними.

Вимір - емпіричний метод дослідження, що фіксує кількісні характеристики об’єктів і явищ за допомогою масштабу й певної процедури. Вона включає масштаб (одиницю виміру), алгоритм і прилади.

Індивідуальність - неповторність людини в сукупності фізичних і психологічних рис.

Індукція - метод пізнання, при якому логічне проходження спрямоване від часткового до загального. Дає правдоподібне імовірне знання.

Демократія -(у перекладі із грецької - влада народу) - форма державного устрою, при якій джерелом влади є народ.

Душа - сукупність психічних явищ, тісно пов'язаних з організмом.

Догматизм - напрямок думки, який виходить з непорушності й незмінності вихідних принципів якої-небудь теорії, світогляду, поглядів, установок.

Ілюзія (у перекладі з латинського - обман) - подання, у якому об’єктивна даність здобуває суб’єктивні риси й стає бажаною даністю.

Індетермінізм - вчення про те, що є явлення, у яких не існує причини, або така не може бути зазначена.

Індивідуалізм - світоглядна установка й відповідне їй поводження, що розглядає кожну людину як самоціль: віддає пріоритет особистому стосовно суспільного.

Інтуїція (від лат. погляд, вид) - розсуд сутності предмета і явища без посередніх ланок ланцюга логічних висновків.

Інформаційне суспільство - сучасний етап розвитку суспільства, що характеризується тим, що завдяки телекомунікативним засобам, мобільного зв'язку, Інтернету виробництва, передача, зберігання, переробка й використання інформації придбало всесвітній (глобальний), масовий характер.

Ірраціоналізм - навчання, визначаюче волю, інстинкт, інтуїцію, почуття, любов основою миру й джерелом пізнання.

Істина - адекватне, правильне відбиття предметів і явищ дійсності об'єктом пізнання.

Мистецтво - форма естетичного освоєння дійсності, що представляє художню творчість у різноманітних проявах (видах). Види мистецтва: архітектура, живопис, музика, мімічне мистецтво(пантоміма, танець), сценічне мистецтво (театр, естрада, цирк), література, скульптура, народні промисли (шиття, в'язання, гончарне ремесло) і.т.д.

Історія - тимчасова послідовність подій (хронологічний порядок) і їх соціальна, аксіологічна, політична, культурна й т.д. інтерпретація й оцінка.

Йога - індійська теорія й практика, спрямована на досягнення фізичного (хатха - йога) і духовного (раджа-йога) досконалості. Карма - у буддизмі, джайнізмі й індуїзмі закон воздання за діяння життя при перевтіленні після смерті людини в іншу істоту.

Картина миру - сукупність світоглядних знань про світ. Виділяють фізичну, біологічну, філософську, взагалі наукову картину миру.

Категоричний імператив - загальнозначуще моральне приписання на противагу максимі особистому принципу. Суть сформульованого Кантом імперативу моральності: надходь так, щоб правила твого поводження могли стати законом для всіх.

Категорія - найбільш загальне й універсальне філософське поняття.

Кількість - чисельна визначеність, величина, число.

Колектив - соціальна група, що характеризується певними ознаками (спільність цілей, інтересів, діяльності, наприклад, виробничий колективи т.д.).

Колективізм – вливання людини в колектив, що народжує відчуття злиття індивідів у єдину цілісність (соціальну, спортивну, виробничу й т.д.).

Комунікація - зв'язок, що припускає взаємодію суб'єктів у семіотичному просторі.

Конфлікт - зіткнення мотивів і спонукань у людини, інтересів і установок у суб’єктів на різному ґрунті (соціальної, економічної, політичної. релігійної й т.д.)

Конфуціанство - етико-філософське навчання, відповідно до якого відносини між людьми основуються на людинолюбстві й поваги того, хто стоїть на стражі правопорядку Неба. Кордоцентризм - центральна риса української філософії, що визначається в тому, що людина освоює світ і інших людей «серцем» - емоціями й почуттями.

Культура - вся сукупність проявів життєдіяльності людини, що виділяє його з навколишнього світу.

Лібералізм – напрямок загально - політичної думки, що бере за відправну крапку волю думки й переконань.

Лібідо - у психоаналізі З.Фрейда позначає несвідомі полові бажання й потяги.

Особистість- людина в безлічі його соціальних проявів (професійна діяльність, сім'я, спілкування, поводження).

Логіка - наука про правильне мислення, його структуру, формат, в законах і правилах.

Любов - духовне почуття людини, що складає в безумовному прийнятті й визнань самоцінності об’єкту любові (природи, людини, життя й т.д.).

Маніпуляція свідомісті - безліч технологій (інформаційного, психологічного плану й ін.) втручання у свідомість суб’єкту з метою його зміни в необхідну сторону.

Марксизм - суспільно-політичне й філософське навчання, що ставить метою революційне перетворення суспільства на комуністичних принципах.

Матеріалізм - філософський напрямок, що бере в якості першооснови буття, матерію, природу.

Матерія - філософська категорія, що позначає об’єктивну

реальність.

Метод - шлях, спосіб досягнення певної мети, безліч прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння реальності.

Мислення - активний процес творчого відбиття дійсності, що складає в структуруванні н формуванні змісту свідомості, спрямованому на рішенні практичних і теоретичних завдань.

Міф - культурно-історичний тип світогляду, що виник у родовому суспільстві. Рисами міфу є олюднення природи, наявність богів, їхнє спілкування з людиною, практична спрямованість на рішення життєвих завдань.

Моделювання - метод наукового пізнання, при якому

досліджується заступник об’єкту, що має з ним подібність

(аналогію) - модель. Результати дослідження переносяться

(екстраполюються) на об’єкт у згідності з теорією подоби.

Модель - заступник (аналог) об’єкту використовуваний як його

представник у виробництві, науковому дослідженні, мистецтві.

Монізм - розуміння буття як єдиного у своїй основі.

Мораль - духовна сфера, що включає етичні цінності.

Регулює людські відносини, уможливлюючи спільне життя людей.

Мудрість - синтез розуму, духовності й життєвого досвіду;

ключова цінність філософських міркувань.

Спостереження - емпіричний метод наукового пізнання,

Що виявляється у цілеспрямованому сприйнятті об’єкту

фіксуванні й інтерпретації результатів.

Народ - історична й культурна спільність людей.

Настрій - стан почуттів людини, що визначає його

світосприймання.

Наука - сфера людської діяльності, спрямованої на
добування й переробку знань про дійсність.
Необхідність - філософська категорія, що фіксує об’єктивну закономірність і причинну обумовленість явлення.

Нігілізм - позиція заперечення цінностей (соціальних, політичних, правових, моральних, етичних і т.д.)

Нирвана - в індійській філософії стан відчуженості, що досягається при житті завдяки відмові від земних страждань. У цьому стані перестає діяти закон карми.

Номіналізм - філософський погляд, відповідно до якого универсалії (загальні поняття) являють собою суб’єктивні форми мисли і є лише імена речей.

Ноосферна культура - особливий тип культури інформаційного суспільства; сукупність інформаційно-комунікативних засобів освоєння людиною навколишнього світу в соціальному, інтелектуальному, психологічному, художньому і т.д. аспектах.

Ноосфера - етап еволюції біосфери, коли розум стає вирішальним фактором розвитку.

Об'єкт - те, на що спрямовано діяльність суб’єкту.

Оптологія - вчення про буття; розділ філософського знання про першооснови буття.

Утворення – процес і результат формування людини на основі цілеспрямованої навчальної н виховної діяльності.

Суспільний договір - договір, що мовчазно уклали живучі в умовах монархії люди, по якому вони зобов'язалися гарантувати за допомогою загальної волі невід'ємні права на особисте життя й власність.

Суспільство - частина, що виділилася із природи, що представляє форму спільної життєдіяльності людей.

Об'єкт - те, на що спрямовано перетворювальна, пізнавальна й ін. діяльність суб’єкту.

Онтологія - філософське вчення про сущий, вивчаючі першооснови буття.

Парадигма - модель, прийнята як зразок постановки й рішення дослідницьких проблем.

Пантеїзм - навчання, що ототожнює Бога й мир.

Підсвідоме - шар свідомості, прикритий свідомістю й актуально не представленими в ньому.

Пізнання - процес освоєння світу суб'єктом на основі його відбиття в почуттєвих і раціональних образах з метою знаходження істини.

Позитивізм - напрямок у філософії,

Постмодернізм - соціокультурний і філософський проект другої половини XX століття.

Прагматизм - напрямок у філософії, що бере як основу й центральної категорії освоєння миру суб'єктом практику.

Практика - матеріальна цілеспрямована діяльність суб’єкту.

Прогрес - спрямоване змінення предметів і явищ, пов'язане з підвищенням рівня їхньої організації.

Освіта – загально - політичний рух XVIII століття, що ставить метою перетворення людини й суспільства шляхом поширення утворення і розвитку знань.

Простір – форма існування матерії, що характеризується довжиною і місцем розташування.

Психоаналіз - психологічна теорія й розроблений на її основі метод психотерапії, в основі якого лежить припущення про домінуючу роль несвідомих психічних процесів і мотивацій у житті людини.

Раціоналізм - філософський напрямок, що вважає розум основою поводження й пізнання людини.

Релятивізм (від панцира. - відносний) - методологічний принцип, що складається в перебільшенні (що доходить до абсолютизації), умовності й відносності в чому-небудь (пізнанні, моралі й т.д.).

Рефлексія (від панцира. - звертання назад) - діяльність самопознавального «Я», спрямована на осмислення й усвідомлення змісту й методів пізнання.

Римський клуб - міжнародна громадська організація, заснована в 1968 році, що ставить перед собою мету вивчити особливості розвитку людства в епоху науково-технічної революції.

Система (від гречок. - ціле, складене із частин) - певна безліч елементів, що перебувають у зв'язках один з одним і утворюючою цілісністю, єдність.. Свідомість - безліч відражаючих реальність почуттєвих і розумових образів, у своїй сукупності складове знання про світ і тим самим утворюючий вищий рівень психічної активності людини як соціальної істоти.

Воля - ключова цінність людського «Я», що складається в можливості надходити так, як хочеться, тобто у відповідності зі своїми потребами, інтересами, бажаннями й цілями.

Синергетика - теорія самоорганізації систем різної природи.

Софістика (від греч. - уміння хитро розумно вести дебати) - метод міркування і докази, заснований на свідомому використанні помилкових доводів і аргументів, видаваних за щирі. Супроводжується навмисним порушенням законів і правил логіки.

Структура - внутрішня форма, спосіб організації частин цілого.

Суб’єкт (від лат. той, що знаходиться в основі) - носій предметно-практичної діяльності; джерело направленої на об’єкт активності; цілісність, що існує на 3 рівнях: індивід, соціальна група, суспільство.

Субстанція (від панцира. - сутність) - першооснова, гранична підстава всього існуючого.

Щастя - цінність, що носить особистісний характер і відбиває стан повного задоволення.

Сутність - безліч істотних (що, виражають корінну природу) властивостей речі.

Схоластика (від гречок. - шкільний) - завершальний етап розвитку середньовічної філософії, що характеризується підпорядкуванням філософії теології.

Власність - персоніфікована приналежність виробленого в процесі виробництва продукту, предметів, знарядь, засобів виробництва; відношення приналежності, що дозволяє розпоряджатися предметом власності.

Теоцентризм - принцип, відповідно до якого центром світобудови є Бог.

Трансцендентний -той,що перебуває за межами почуттєвого досвіду й емпіричного пізнання.

Утопія - подання про ідеальний суспільний устрій.

Фаталізм (від панцира. - доля, доля) - світогляд, що розглядає все що відбувається як невідворотну реалізацію споконвічного приречення.

Феномен - явище, дане людині в досвіді почуттєвого пізнання.

Феноменологія - вчення про явище.

Форма - категорія, що позначає певну організацію частин і елементів предмета або явлення, представленого як деяка цілісність.

Філософія (у перекладі із греч. - любов до мудрості) - форма духовного освоєння світу в його цілісності, що прагне знайти загальне у всіх його формах і проявах.

Цінність - категорія, що фіксує значення (соціальне, особистісне, культурне й т.д.) предмета або явища в матеріальному й (або) ідеальному аспекті і сутнісному проявленні.

Цивілізація (від панцира. - громадянський, державний) - щабель суспільного розвитку, що характеризується станом комфорту і доступності різного образа благ, насамперед технічних.

Людина - вищий щабель розвитку живих організмів на Землі; істота, що належить до ссавців, що має родові ознаки: праця, свідомість (мислення), мовлення (спілкування).

Число - абстракція, що позначає кількісні характеристики предметів і явищ і відносин між ними.

Почуття - безпосереднє переживання стану Я (відчуженість, радість, сум, фрустрація й т.д.).

Екзистенціалізм - (від панцира. - існування) - напрямок у філософії, виділяюче в якості споконвічного й справжнього буття саме переживання.

Еклектика (від греч. - здатний вибирати) - метод міркування, що складає в хаотичному з'єднанні різнорідних елементів (поглядів, ідей і т.п).

Експеримент (від панцира. - досвід) - метод наукового дослідження. що складається у вивченні предмета або явлення в контрольованих і керованих умовах.

Емпіризм - напрямок у гносеології, що визнає почуттєвий досвід джерелом знання.

Естетика (від гречок. – той, що відчуває, почуттєвий) - вчення про прекрасне.

Етика (від гречок. - звичай, моральний характер) - вчення про мораль, моральність.

Мова - інформаційна знакова система, що служить засобом мислення і спілкування. За допомогою мови виконується пізнання, у мові об'єктивується свідомість і знання про світ. Мова є специфічно соціальним засобом зберігання, передачі й використання інформації.

Контрольні тести

Дата добавления: 2015-05-22