Практична частина. Головний редактор: Євдокимова Н. О

Головний редактор: Євдокимова Н.О. Редактор: Опанасенко Л.А.

Вихідні дані

Таблиця 7.1

Суспільне відтворення

№ варіанту	І підрозділ суспільного виробництва	ІІ підрозділ суспільного виробництва
Авансований капітал, млрд.дол.	Норма додаткової вартості, %	Норма нагромадження, %	Авансований капітал, млрд.дол.	Норма додаткової вартості %
	4000С+1000V			1800C+600V
	3200С+800V		33,3	1500C+750V
	250C+50V			80C+40V
	500C+100V			180C+45V
	850C+150V		66,6	240C+120V
	8000C+2000V			4500C+1500V
	900C+100V		33,3	180C+36V
	1000C+200V			360C+180V
	1800C+200V			400C+100V
	3500C+500V			1000C+400V
	2400C+600V			900C+450V
	800C+200V			300C+150V
	2500C+500V			1000C+400V
	1200C+400V			600C+300V

При виконанні практичного завдання умовно припускаємо, що:

1. Кожний варіант являє самостійний процес суспільного відтворення, який набувається, в тій чи іншій країні;

2. Виробничий цикл дорівнює одному року, на протязі якого постійний капітал повністю переносить свою вартість на створений продукт;

3. Весь суспільний продукт по кожному з варіантів реалізується на внутрішньому ринку, зовнішня торгівля відсутня;

4. У суспільстві немає інших споживачів продукції крім капіталістів і найманих робітників. Від всіх інших соціальних прошарків суспільства ми абстрагуємося;

5. Нагромадження як в І, так і в ІІ підрозділах відбувається при зберіганні первісно заданої органічної будови капіталу.

Завдання

Реалізуйте продукцію кожного підрозділу. Визначте розмір вартості продукту, який споживається всередині підрозділу, і його вартості, яка обмінюється на продукцію іншого підрозділу. Використовуючи відповідну символіку політичної економії, вкажіть, на відшкодування яких складових частин вартості продукції І і ІІ підрозділів вони повинні бути спрямовані. Наведіть кількісні пропорції реалізації суспільного продукту в конкретних цифрових даних.

Розв’язання типової задачі (варіант № 14)

Використовуючи формулу норми додаткової вартості

= ,

розраховуємо додаткову вартість І підрозділу: = .

= =560 млрд. дол.

Використовуючи формулу вартості товару , розраховуємо вартість продукції І підрозділу 2160 млрд. дол. (1200 млрд. дол. +

+ 400 млрд. дол. +560 млрд. дол.).

З загальної маси створеної тут додаткової вартості на нагромадження спрямовується 224 млрд. дол. .

Органічна будова капіталу в І підрозділі 14 варіанту дорівнює .

Отже, у цій пропорції буде використовуватися і капіталізована частина додаткової вартості:

a) на додатковий змінний капітал 56 млрд. дол. ;

б) на додатковий постійний капітал 168 млрд. дол. .

В середині І підрозділу із загальної суми вартості продукції цього підрозділу (засобів виробництва) може бути реалізовано 1368 млрд. дол. (1200млрд. дол. + 168 млрд. дол.: 1200 млрд. дол. – на відшкодування витрачених засобів виробництва, 168 – на придбання додаткових елементів постійного капіталу, яке викликане потребами розширеного відтворення). Інша частина вартості продукції І підрозділу 792 млрд. дол. (2160 млрд. дол. – 1368 млрд. дол.) для цього підрозділу не потрібна. Її можна реалізувати лише в тому випадку, якщо на залишений обсяг засобів виробництва буде попит з боку ІІ підрозділу.

Робітникам і капіталістам І підрозділу потрібні предмети споживання, які виробляються у ІІ підрозділі. Отже, І підрозділ буде мати потребу у продукції ІІ підрозділу в обсязі, який визначається сумою зарплати 456 млрд. дол. (56 млрд. дол. + 400 млрд. дол.), а також тією частиною додаткової вартості, яка залишається капіталістам І підрозділу на задоволення їх індивідуальних потреб 336 млрд. дол. (560 млрд. дол. – 224 млрд. дол.). Отже, в цілому попит на продукцію ІІ підрозділу з боку І підрозділу складає 792 млрд. дол. (456млрд. дол. + 336 млрд. дол.).

При розрахунку обсягу виробленої продукції і аналізі напрямків її реалізації по ІІ підрозділу виходимо зі ступеня експлуатації робітників цього підрозділу (), тоді маса створеної тут додаткової вартості () досягне 360 млрд. дол. .

Вартість валового продукту цього підрозділу () складе 1260 млрд. дол. (600млрд. дол. + 300 млрд. дол. + 360 млрд. дол.).

Яким же чином реалізується ця продукція?

Для розширеного відтворення характерне таке рівняння

Використовуючи друге рівняння, здійснюємо підстановку показників, відомих з матеріалу завдання, а також розрахованої частини додаткової вартості І підрозділу, яка піде там на придбання додаткових засобів виробництва понад відшкодування їх зносу:

= (400 млрд. дол. +560 млрд. дол.) – (168 млрд. дол.. + 600 млрд. дол.)

Звідси, =192млрд.дол. Таким чином, І підрозділ може запропонувати ІІ підрозділу для розширення виробництва додаткові машини, обладнання, сировину на суму 192 млрд. дол.

Нагромадження у ІІ підрозділі не обмежується вказаною сумою. При придбанні додаткових засобів виробництва необхідна додаткова робоча сила. Оскільки органічна будова капіталу ІІ підрозділу складає і в процесі нагромадження вона повинна залишатися незмінною, тоді на 192 млрд. дол. додаткової вартості, яка перетворюється в елементи додаткового постійного капіталу , буде потрібно ще 96 млрд. дол. на найм робочої сили . Таким чином, всього на розширення виробництва (нагромадження) в ІІ підрозділі буде спрямовано 288 млрд. дол. додаткової вартості (192 млрд. дол. + 96 млрд. дол.). Залишені 72 млрд. дол. (360 млрд. дол. – 288 млрд. дол.) можуть бути використані капіталістами ІІ підрозділу на задоволення своїх особистих потреб, тобто складають їх особистий дохід .

Усередині ІІ підрозділу його продукція може бути реалізована на суму, яка визначається платоспроможним попитом робітників підрозділу 396 млрд. дол. (300 млрд. дол. + 96 млрд. дол.), а також тією частиною додаткової вартості, яка залишається капіталістам цього підрозділу на задоволення своїх індивідуальних потреб. В результаті загальна величина вартості продукції ІІ підрозділу, яка реалізується всередині нього, складає 468 млрд. дол. (396 млрд. дол. + 72 млрд. дол.). Інша частина продукції з цього підрозділу на суму 792 млрд. дол. (1260 млрд. дол. – 468 млрд. дол.) для внутрішнього споживання не потрібна. Вона може бути реалізована лише за умови її обміну на продукцію І підрозділу.

Таким чином, у І та ІІ підрозділах понад внутрішнього споживання утворюється надлишок своєї продукції на суму 792 млрд. дол. Ця продукція буде пропонуватися до взаємного обміну і такий обмін повинен відбуватися, оскільки не тільки І підрозділу необхідні предмети споживання на 792 млрд. дол., а й ІІ підрозділу на цю ж суму – 792 млрд. дол. – потрібні засоби виробництва: 600 млрд. дол. на те, щоб відшкодувати їх витрати і 192 млрд. дол. – на придбання додаткової їх кількості, необхідної для розширення виробництва .

Отже, у двох підрозділах суспільного виробництва спостерігається рівнозначна взаємна потреба в продукції один одного.

При розширеному відтворенні повинні виконуватися наступні пропорції:

1. ,

тобто

(1200 млрд. дол. + 400 млрд. дол. + 560 млрд. дол.) = 1200 млрд. дол. + 600 млрд. дол. + 168 млрд. дол. + 192 млрд. дол.

2160 млрд. дол. = 2160 млрд. дол.

2. ,

тобто,

(600 млрд. дол. +300 млрд. дол. + 3600 млрд. дол.) = (400 млрд. дол. + 56 млрд. дол. + 336 млрд. дол.) + (300 млрд. дол. + 96 млрд. дол. + 72 млрд. дол.)

1260 млрд. дол.=1260 млрд. дол.

3. ,

тобто,

(400 млрд. дол. + 560 млрд. дол.) = 600 млрд. дол. + 168 млрд. дол. + 192 млрд. дол.

960 млрд. дол. = 960 млрд. дол.

8 ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Основна література

1.1 Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія: Підручник - К.: Ніка-центр, 2002.

1.2 Базидевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія: Підручник – К.: Знання – Прес, 2007.

1.3 Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія: Навчальний посібник – К.: Знання, 2007.

1.4 Кривенко К.Т., Савчук В.С., Бєляєв О.О. Політична економія: Навчальний посібник – К.: КНЕУ, 2006.

1.5 Воробйов Є.М., Грищенко А.А., Лісовицький В.М., Соболєв В.М. Економічна теорія: Посібник вищої школи – Харків: Харків – Київ, 2001.

1.6 Бєляєв О.О., Бебело А.С., Сукноваленко В.М. Основи економіки: Навчальний посібник – К.:КНЕУ, 2006.

1.7 Рибалкін В.О., Бодров В.Г., Політична економія: Навчальний посібник – К.: Академвидав, 2004.

2 Допоміжна література

2.1 Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки: Навчально – методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2003.

2.2 Ревчук С.К., Сива Т.В., Ревчук Л.С. Основи теорії економічної конкуренції: Навчальний посібник – К.: Знання, 2007.

2.3 Кривенко К.Т. Теорія вартості і мінової вартості: Монографія – К.: КНЕУ, 2007.

2.4 Климко Г.Н. Основы экономической теории: политический аспект: Учебник – К.: Знання – пресс, 2001.

2.5 Чухно А.А., Юхименко П.І., Леоненко П.М. Сучасні економічні теорії: Підручник – К.: Знання, 2007.

Дата добавления: 2015-05-22