Чинники економічного зростання

Динаміку економічного розвитку характеризує гос­подарське зростання, що є головним інтегральним показником руху економічної системи. Існує три головні концепції, які роз­кривають процес нарощування, збільшення валового національ­ного продукту: кейнсіанська, неокласична та посткейнсіанська.

Послідовники Кейнса виходять із того, що економічне зростання має неврівноважений, незбалансований характер. Зокрема, мо­дель Харрода—Домара передбачає два типи економічного зростання: гарантований (рівноважний), коли забезпечується пов­не використання виробничих потужностей, і природний (мак­симальний), спрямований на повніше використання робочої сили. Незбалансованість економічного зростання полягає в тому, що гарантований тип, як правило, не збігається з при­родним, що призводить до надлишку чи дефіциту капітальних ресурсів.

Сучасні неокласики, зокрема Р. Солоу, дотримуються проти­лежних поглядів, тобто розглядають зростання як урівноважений, збалансований процес. Рівноважні моделі виходять із того, що ринковий механізм забезпечує ефективне й максимально повне використання ресурсів у процесі нарощування виробництва. По­рушення ж рівноваги спричинюється монетарною політикою чи асиметричністю інформаційних потоків.

У посткейнсіанських моделях економічного зростання (Калдор, Дж. Робінсон) великого значення надається підприємницькій поведінці, яка часто-густо залежить не лише від економічних, а й від політичних, історичних, етнічних, психологічних та інших факторів.

Головними факторами економічного зростання є праця, земля, капітал, які своєю чергою диференціюються на людський капітал, природні ресурси, технологічні знання.

Важливу роль в економічному зростанні, крім зазначених факторів, відіграють також ефективне розміщення ресурсів, еко­номія на масштабах, комплекс інституціональних та ментальних факторів.

Складові економічного зростання в окремих, навіть близьких за рівнем розвитку та структурою економіки, країнах значно різ­няться.

Незаперечним є твердження про те, що капітал, праця і земля є універсальними, фундаментальними факторами виробництва та його зростання. Водночас економічна динаміка окремих країн та регіонів визначається реальним змістом, матеріальним наповнен­ням цих категорій, тобто рівнем науково-технічного розвитку, якістю людського капіталу, продуктивністю землі тощо. Еконо­мічна історія світу засвідчує залежність глобального господарсько­го поступу (логістичної кривої) від двох головних факторів: зрос­тання населення та технічних і технологічних змін. При цьому технічні й технологічні відкриття відіграють провідну, вирі­шальну роль, визначають своєрідну верхню межу економічних досягнень.

Вплив науки й технічного прогресу на економічний розвиток яскраво виявляється в довгих хвилях економічної кон'юнктури.

В цілому формується усталена тенденція до збільшення ролі освіти, науки, технологій (так званих невидимих факторів) в еко­номічному зростанні. В середньому, за оцінками, фізичний ка­пітал становить 30 % у системі факторів економічного зростання, а 70 % приросту ВВП припадає на абсолютні (тотальні) фактори продуктивного зростання, пов'язані зі знаннями та їхньою ма­теріалізацією в різних формах. Зростає також частка високотех­нологічних товарів у доданій вартості та експорті промислової продукції розвинутих країн.

Позитивним фактором економічної динаміки є підвищення темпів економічного розвитку країн із низьким і середнім дохо­дом. Серед цієї групи країн найбільші контрасти спостерігались між двома групами держав — Південно-Східної Азії та Східної Європи й Центральної Азії, куди входять і нові незалежні країни колишнього СРСР. Перша розвивалася найвищими у світі тем­пами аж до вибуху світової фінансової кризи. Друга з початку 90-х років вступила в смугу різкого спаду виробництва, кризи й депресії.

За останні півстоліття світовий ВВП зріс більш ніж у 6 разів. При цьому внаслідок нерівномірності розвитку відбу­лося зростання питомої ваги Азії у світовому ВВП за рахунок відповідного скорочення частки Північної Америки та Європи. З серйозними ускладненнями в забезпеченні економічного зростання зіткнулися постсоціалістичні країни, й особливо дер­жави СНД.

Питання для самоконтролю

1. Сутність економічного розвитку

2. Фактори економічного розвитку

3. Моделі економічного розвитку

4. Вплив сукупності факторів економічного розвитку на зростання валового національного продукту країни

5. Концепція прогресивно-поступального шляху розвитку

6. Концепція цик­лічного руху соціальних систем

7. Види економічних циклів

8. Чинники економічного зростання

Дата добавления: 2015-05-22