КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Рух технологій на світовому ринку
Усі речі навколишнього світу являють собою об'єкти-носії технологій: природних, виробничих, суспільних. Об'єкти СРТ виступають в уречевленому та в неуречевленому виглядах. До перших належить абсолютно переважна в міжнародній торгівлі за кількісними й вартісними показниками найрізноманітніша номенклатура товарної продукції виробничої сфери. Ці товари є матеріальними носіями втіленої в них технології продукту. Об'єкти СРТ у неуречевленому вигляді представлені результатами інтелектуальної, тобто невиробничої, діяльності і є нематеріальними носіями технологій продуктів, процесів та управління. Класифікувати їх через внутрішню цілісність можливо лише умовно на: • позаринковї: інформаційні масиви друкованої спеціальної періодики, довідників, підручників, науково-технічних видань; знання, досвід і навички, що набуваються в ході досліджень і передаються при навчанні, стажуванні, перепідготовці кадрів, а також на дискусійних форумах, виставках, при обміні й міграції вчених і спеціалістів, при здійсненні програм міжнародного технічного сприяння тощо; • потенційно ринкові: патенти, «ноу-хау»-, науково-технічна документація, копірайт, управлінський консалтинг тощо. Ймовірність ринкового використання цих об'єктів СРТ дуже невелика. За статистикою, з усього числа новацій, що патентуються у світі, використовується не більше 3—5 %, відсів ідей на стадії їх утілення в продукт чи процес сягає 99 із 100, а з кожних 100 нових товарів ринок частково чи цілком відкидає до 90! Але навіть за такої жорсткої селекції новацій технологічний прогрес суспільства динамізується — настільки невичерпним є потенціал інтелекту;
• ринкові: патентні й безпатентні ліцензії, інжиніринг, лізинг, копірайт, франчайзинг, наукоємні послуг: у сферах виробництва, обігу та управління, підготовка персоналу тощо. Як випливає з наведеної класифікації, об'єкти (технології) СРТ можуть набирати як товарного, так і нетоварного вигляду. Іншими словами, рух технологій на СРТ здійснюється у двох видах: комерційному і некомерційному. Основне місце в комерційному трансфері технологій належить, як зазначалось, купівлі-продажу уречевлених технологій (засобів виробництва і предметів споживання), опосередкованій торговельними угодами і контрактами. Найбільше притаманним і специфічним для СРТ є комерційний трансфер неуречевлених технологій, який створює основу сучасних міжнародних науково -технічних відносин. Основні форми трансферу і правового захисту інновацій та технологій: Патентна угода — міжнародна комерційна угода щодо уступки власником патенту права на його використання покупцеві. Патент — свідоцтво про право власності автора новації, яке підтверджує її новизну, виключне право автора на використання; видається державним органом на строк до 15—20 років і діє тільки на території даної країни; потребує періодичних патентних сплат. Ліцензійна угода — міжнародна комерційна угода щодо надання власником патентів, непатентних знань і досвіду, технологій покупцеві права на їх використання у визначених межах. Ліцензії надаються в неуречевленому або в уречевленому з іншими складовими технологій вигляді. Ліцензійні угоди є найпоширенішою формою комерційного трансферу технологій на СРТ. Ліцензія — дозвіл власника патентів, непатентних знань і досвіду, технологій покупцеві на їх використання у визначених межах. Можуть бути патентними, непатентними, а також невиключними, виключними і повними, залежно від умов та обсягу прав на ліцензію, що надаються покупцеві.
Інші форми комерційного трансферу технологій: • передання «ноу-хау» — прикладних знань, досвіду та «секретів» технологій, що не патентуються, але мають практичну цінність; • лізинг — довгострокова оренда устаткування, насамперед високотехнологічного, з метою його прибуткового використання за мінімальних стартових витрат; • договори з приводу копірайту — уступка виключного права автора на інтелектуальну власність, зокрема друковану продукцію; • франчайзинг — використання для збуту товарів торговельної марки (індивідуального символу) їх виробника зі збереженням за останнім права власності на технологію їх виготовлення; • надання наукоємних послуг у сферах виробництва, обігу та управління, включаючи інжиніринг, консалтинг, інформінг, менеджмент, підготовку персоналу тощо. На практиці зазначені форми трансферу технологій доповнюють одна одну, особливо в масштабних проектах, у міждержавних угодах про промислово-інвестиційне співробітництво, науково-технічну та виробничу кооперацію та ін. Некомерційні форми руху технологій опосередковують процеси відтворення позаринкових об'єктів СРТ. Саме вони становлять «кореневу систему» розвитку міжнародного технологічного обміну, посилення інтелектуального потенціалу й пріоритетності «людського капіталу» як продуцента інновацій. Сучасні «соціальні технологи» дифузії власності, дивізіоналізації управління, делегування повноважень, мотивації творчої праці можна порівняти з найрадикальнішими виробничими технологіями. До некомерційних (квазікомерційних) форм трансферу і дифузії технологій належить міжнародне технологічне сприяння (допомога). Його цільова функція — через сферу технологій процесів, продуктів та управління допомогти країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою посилити ринкові основи економіки. Міжнародне технологічне сприяння надається у формах: • технологічних грантів, тобто безоплатного передання технологій і устаткування, у вигляді консалтингу та підготовки національних кадрів; • співфінансування, а саме реалізації спільних проектів з покриттям певної частини витрат за рахунок країни-реципієнта.
Таке технологічне сприяння може здійснюватися на двосторонній, багатосторонній (міжурядовій чи за участі регіональних організацій) та міжнародній (за участі міжнародних організацій) основі. В регулярних бюджетах більшості розвинутих країн, провідних міжнародних організацій (ПРООН, ЮНІДО, ЮНКТАД, МВФ, МБРР та ін.) передбачаються спеціальні кошти на міжнародне технологічне сприяння. Вирішальна роль продуцента інновацій і технологій на СРТ залишається за національними науково-технічними системами. Одна зі складових такої системи — науково-технічний потенціал. Він характеризується рівнем забезпеченості вченими і спеціалістами, матеріальними та інформаційними ресурсами, а також механізмом управління. Його продуктивність визначається як «виробництвом» знань, так і, ще більшою мірою, можливостями їх технологічного відтворення. Адже відомо, що саме великий часовий лаг «від ідеї до продукту» створює повсюдно найгострішу проблему. Друга складова — національна науково-технічна та інноваційна політика. Вона формує технологічну «траєкторію» розвитку країн і є нині для більшості з них по суті транснаціональною. Її цілі, завдання, функції, механізми визначаються загальними тенденціями НТР і СРТ. Процес формування державою своєї науково-технічної та інноваційної політики охоплює прогнозування розвитку науки й техніки, вибір пріоритетних напрямів НТП, розробку національних програм фундаментальних і прикладних досліджень тощо. З огляду на визначальний, вплив технологій на міжнародну конкурентоспроможність, можливості «подвійного призначення» (в тому числі військового), соціальні наслідки їх використання держави здійснюють пряме і непряме втручання в процеси вивозу — ввозу технологій як засіб гарантування національної безпеки. Географія поширення досягнень НТР є вкрай нерівномірною і має чітку залежність від науково-технічних потенціалів країн. 9/10 світового обсягу патентів та ліцензій, а також витрат на науково-дослідні та проектно-експериментальні розробки припадає на десятку ринково розвинутих країн.
Діяльність суб'єктів СРТ спрямовується такими основними каналами трансферу інновацій і технологій, як: • міжнародна торгівля інноваційноємною продукцією — найдинамічніша складова світового товарообміну, яка віддзеркалює тенденцію переходу суспільного виробництва від предметного до технологічного поділу праці; • ліцензійна торгівля, яка, не перевищуючи за обсягом кількох відсотків зовнішнього товарообміну ринково розвинутих країн, відіграє ключову роль у комерційному трансфері «чистих» технологій, формуванні сучасного СРТ; • наукоємний сервіс надання високопрофесійних послуг у сфері виробництва, обігу та управління (інжиніринг, консалтинг, інформінг, підготовка кадрів та ін.) найдинамічніша складова всієї сукупності міжнародних економічних відносин; • міжнародне науково-технічне співробітництво (комерційне й некомерційне) при здійсненні замовлених, кооперованих чи спільних досліджень і розробок на міжвідомчому, міжурядовому, міждержавному рівнях, в інтеграційних угрупованнях і ТНК; при обміні досвідом, друкованою та комп'ютеризованою • комплексний трансфер технологій (стосовно країн, що розвиваються, дифузії вже «зрілих» технологій) може охоплювати вище зазначені та деякі інші різновиди господарських взаємовідносин суб'єктів СРТ і формується у вигляді: 1) прямих зарубіжних інвестицій, які забезпечують контроль прямого інвестора за об'єктом; 2) дво- або багатостороннього підприємництва (співробітництва) зі спільним контролем за об'єктом; 3) підрядних, контрактних угод та операцій (управлінських, будівельних, лізингових, «під ключ», «ринок у руки», «товар у руки», франчайзингу, технічного сприяння та ін.) з контролем за об'єктом країни-реципієнта.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 526; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |