Індивідуальні відмінності в сприй-ті.Сприй-тя простору. Сприйняття руху і часу

Ознайомившись з тим, наскільки складний процес сприймання, ми легко можемо зрозуміти, що в різних людей він відбувається неоднаково. Кожна людина має свою індивідуальну «манеру» сприймати, свої звичні способи спостереження, які пояснюються загальними особливостями її особи і тими навичками, які створилися протягом її життя.Перелічимо найбільш характерні ознаки, в яких можуть виявлятися індивідуальні відмінності в сприйманні й спостереженні.Одні люди схильні в процесі сприймання й спостереження звертати увагу головним чином на самі факти, інші — на значення цих фактів. Перші цікавляться головним чином описом, другі — поясненням того, що вони сприймають і спостерігають. Сприймання та спостереження першого типу зветься описуючим, другого типу — пояснюючим.Зазначені типологічні відмінності багато де в чому пояснюються своєрідністю взаємовідношення двох сигнальних систем. Нахил і здібність до пояснюючого типу спостереження зв'язані з відносно більшою роллю другої сигнальної системи. Дуже істотною є відмінність між об'єктивним і суб'єктивним типами сприймання. Об'єктивним зветься сприй-мання, яке відзначається точністю й ґрунтовністю, на яке мало впливають упереджені думки спостерігача, його бажання й настрої. Людина сприймає факти такими, якими вони є, нічого недодаючи від себе та мало вдаючись до здогадів. Суб'єктивне сприймання характеризується протилежними рисами; до того, що людина бачить і чує, відразу приєднуються образи уяви і різні припущення.

Простір - це одна з основних форм існування матерії. Основу сприймання простору становить пізнання непросторових властивостей об'єктів через зорові, вестибулярні, рухові та шкірні відчуття. У комплексі вони дають змогу судити про відношення тіла до вертикалі, про просторове положення і відстань до інших об'єктів. Сприймання простору не природжене, а виникає і розвивається у процесі життя.Чуттєві знання про простір не природжені, так само як і зорові відчуття взагалі. Зорове відображення простору виробляється поступово в процесі індивідуального розвитку, причому це вироблення має умовно-рефлекторний характе

. Сприйняття руху і часу.

Сприймання руху - відображення просторового переміщення предметів визначається віддаленістю предметів, швидкістю переміщення їх або пересування самого спостерігача у просторі. У сприйманні руху беруть участь кілька аналізаторів, а особливе значення має переміщення зображення на сітківці ока і рухи очей і голови в бік руху предмета.

Сприймання часу - відображення тривалості, послідовності і швидкості подій, або явищ реального світу.Основою процесу сприймання часу є умовні рефлекси. Проміжки часу, визначенню яких сприяють слухові, рухові відчуття, виробляються під впливом ритмічних процесів, що відбуваються в організмі людини.

Дата добавления: 2015-05-22