Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого, надсвідомого і несвідомого

Зв’язок свідомого та несвідомого розкрито, зокрема, австрійський психоаналітик Зігмунд Фрейд (1856-1939) наприкінці 19-на початку 20 ст.в рамках психоаналітичного підходу.
В а натомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти:

В анатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти:

1. Воно - несвідомий компонент, який є успадкуванням людською організацією глибинним шаром, «киплячим котлом інстинктів», невгамовним потягів людини, які підкоряються принципу задоволення.

2. Я - свідомий компонент, Який є посередником між «Воно» і зовнішнім світом. «Я» виконує функцію впливу цього світу на несвідоме.

3. Над-я- це сукупність суспільних норм і стандартів поведінки», які виконують роль»цензора» (надсвідоме?) Аналізуючи Воно, Фройд виділив дві основні природжені інстинктивні потреби, які визначають психічну діяльність людини:

1) лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя, любов, сексуальний потяг);

2) агресивну (потяг до руйнування, смерті, війни).

Задоволення цих потреб стикається яз перешкодами з боку навколишнього світу,суспільства. Тому вони витискуються і створюють сферу несвідомого Однак інстинктивні потреби все ж таки прориваються, обходячи цензуру «свідомого» і виявляються у вигляді символів:

а) все, що виробляє людина (твори культури, мистецтва) - це символізація «витіснених у підпілля несвідомих потреб» б) вони можуть проявлятися у різних формах повсякденного життя (обмовки, снобачення);.в) міфи, народні звичаї - це також наслідок символізації витіснених біологічних потреб. ^

Взаємодія трьох компонентів: «Я» звичайно перебуває у конфлікті, оскільки вимоги «Воно» і «Над –я» несумісні.Тому «Я» постійно звертається до механізмів психологічного захисту, роль яких виконують:
а) сублімація -механізмі, який знімає напруження в ситуації конфлікту шляхомтрансформації інстинктивних форм поведінки в більш прийнятні для індивіда та суспільства. (Конкретним випадком є переключення енергії лібідо на процеси творчості);

б) проекція – неусвідомлене наділення іншої людини притаманними для даної людині мотивами, рисами та властивостями;

в) витиснення. процес, в результаті якого неприйнятні для індивіда думки, спогади, переживання «виганяються» із свідомості і переводяться в сферу несвідомого, але при цьому вони продовжують впливати на поведінку індивіда і переживатися ним у виглядітривоги, страху та ін.

в) заміщення – зміна об»єкта, на який спрямовані почуття, Включається тоді, коли пряме вираження почуттів стосовного даного об»єкта може мати загрозу і викликає тривогу.

Це й підхід використовувався для а) спершу для лікування психічних захворювань,
б) а згодом застосував для пояснення ролі несвідомого у житті людини.

^ Позитивні моменти та дискусійні питання теорії Фрейда щодо свідомого та несвідомого:
1 Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності особистості).

2. Дискусійні моменти: мотивація людської поведінки пов»язується переважно з природженими, інстинктивними (сексуальними та руйнівними) потребами; визначається фатальний антагонізм між свідомим та несвідомим; між індивідом та суспільством. Пізніше виникла потреба у подоланні біологізаторських поглядів на особистість, у соціалізації фрейдистської теорії особистості, що і було здійснено неофрейдистами:^ К.Г.Юнг, А.Адлер, Е Фром та ін.
Один із його представників Е. Фром (1900-1980) – німецько-американський психолог, заперечив біологізм Фройда, переглянув символіку несвідомого, зміщуючи акценти зпридушення сексуальності на конфліктні ситуації, зумовлені соціальними причинами, Він уві поняття «соціального характеру», трактуючи його як сполучну ланку між психологією індивіда й соціальною структурою суспільства.

Дата добавления: 2015-05-22