Писемність на Русі. Розвиток освіти та знань у княжу добу. 3 страница

Про велику популярність музичного мистецтва на Русі свідчать музично-танцювальні сюжети у книжковій мініатюрі та творах прикладного мистецтва. Зображення гуслярів та танцюристів, крім фресок, у Софійському соборі, трапляються на пластинчастих браслетах з Києва та інших міст, вони є на срібній чаші ХІІ ст. з Чернігова, серед мініатюр Радзівілівського літопису.

У Новгороді виявлені давньоруські смичкові інструменти – гудки. Ці знахідки мають велике значення для вивчення музичної культури Русі.

На підставі різних джерел можно зробити висновок, що до давньоруського музичного інструментарію входили такі інструменти:

- духові – зурни, свірелі (сопелі), різні флейти, сопілки, орган;

- щипкові – гуслі, арфа, лютня, псалтир;

- смичкові – гудок, смик;

- ударні – бубни, накри, тарілки, аргани.

Таким чином, давньоруське музично-видовищне мистецтво, в тому числі й церковний спів, маючи, як і всі інші галузі культури княжої доби, свої джерела в народному мистецтві, досягло в ті роки високого рівня.

Підводячи підсумки по всій темі, необхідно підкреслити, що культура княжої доби у Х – першій половині ХІІІ ст. досягла високого рівня і не поступалася культурі передових країн свого часу. Її швидке піднесення зумовили соціально - економічний прогрес країни та прямі генетичні зв’язки з культурними досягненнями східнослов’янських племен. Розквіт міст, ремесла та сільського господарства став економічною основою, яка забезпечила розвиток різних галузей культури тих років.

Розвиток культури Київської Русі припинила монголо-татарська навала. Але її культурні здобутки не загинули, вони стали тим життєдайним джерелом, на якому зростала українська культура.

Культурна спадщина Київської Русі та Галицько-Волинського князівства заслужено посідає визначне місце у скарбниці світової культури.

Дата добавления: 2015-05-22