Діалектика взаємодії дюдини і суспільства. Проблема свободи та відповідальності

Діалектика – розглядає предмети і явища взаємодії і розвитку. Всі речі і явища перебувають у взаємозв’яку і взаємодії. Всі вони існують в постійному русі ірозвитку скількісними та якісними змінами з відмеранням старого і появою нового та при збереженні всього цінного і життєздатного. Джерелом і рушійною силою розвитку є внутрішні протиріччя, які присущі всім явищам і процесам.

Суспільство — цс певною мірою відокремлена від природи частина матеріального світу, форма життєдіяльності людей. Воно історично розвивається. Його сутність становить уся сукупність суспільних відносин, тобто тих різноманітних зв'язків між людьми, соціальними групами і верствами населення, що формуються і функціонують у їх спільній діяльності. До таких зв'язків належать: матеріальні (виробничі відносини та відносини в побуті створення матеріальних засобів життя); ідеологічні (політичні, правові, моральні, естетичні, релігійні); соціальні (національні, родинні, побутові, між суспільством і людиною, державами, народами та ін.) відносини. Суспільство — цс сама людина у її суспільних відносинах.

Людина і суспільство є частиною біосфери та її ядра — ноосфери. Вони взаємодіють, нерозривно взаємопов'язані і взаємозалежні. Поза природою і без природи людини та суспільства не існує. Природа — це джерело знань людей, всезагальний засіб і предмет праці, "комора" для виробництва матеріальних засобів життя. Чим багатша в країні, регіоні природа матеріалами і ресурсами, тим різноманітніші можливі галузі виробництва, торгівлі, обміну, вище спеціалізація і продуктивність праці, якість життя населення. Однак вплив природи на суспільство не слід перебільшувати. Японія, наприклад, на власній території майже не має корисних копалин, але в сучасному світі перебуває на передових рубежах науково-технічного прогресу.

Вплив природи на суспільство має істотне значення, але не абсолютне. Суспільство саме створює і перетворює географічне середовище, розширює межі освоєння природи, відкриває і використовує досі невідомі хімічні елементи, властивості речовин, закони розвитку, впливає на природу з усе більшою інтенсивністю. Людство змінює природне середовище, але, на жаль, не тільки в позитивному напрямі, очевидними є руйнівні наслідки воєн із застосуванням зброї масового знищення. Не допустити розв'язання таких воєн — найвідповідальніше завдання сучасного суспільства, у тому числі українського.

Отже, природа — це середовище, у якому існують людина і суспільство, поле їхньої перетворювальної діяльності та пізнання. Природа — це і сфера відповідальності людини за біосферу і ноосферу. Людський розум мас бути спрямований не на руйнування, а на відтворення природи. Ставлення людей до природи визначається через їх ставлення одне до одного, тому справжня єдність людини і природи передбачає справжню єдність самого людства.

Дата добавления: 2015-05-22