Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Історична доля Півдня України




Читайте также:
  1. II. Історична довідка (презентація 2 групи).
  2. II. Проголошення незалежності України.
  3. III. 1. Особливості капіталізації економіки Наддніпрянської України.
  4. IV етап – історична школа та маржиналізм
  5. Агальна характеристика історико-культурних заповідників України.
  6. Агро – промисловий комплекс України.
  7. Агропромисловий комплекс України.
  8. Акт злуки 22 січня 1919р. і міжнародні аспекти діяльності соборної України.
  9. Акт проголошення незалежності України.
  10. Акти Президента України.
  11. Аналіз тенденції розвитку доходної частини бюджету України.
  12. Аналіз тенденцій, які простежуються у видатковій частині Держ.бюджету України.

Тема №2. Найдавніша історія України.

План заняття №3

  1. Залізний вік: формування цивілізованого суспільства (з І тис. до н.е.)
  2. Історична доля Півдня України (IX ст. до н.е. – VII ст. до н.е.: кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, авари, болгари, хозари).
  3. Антична колонізація Північного Причорномор’я.

 

І Актуальність матеріалів. Повторення вивченого.

ІІ §1. Залізний вік: формування цивілізованого суспільства.

Відкриття та поширення заліза започаткували нову еру в історії людства – залізну. На разі людство знаходиться на завершальному етапі залізного віку.

Перші залізні вироби сучасними людьми мали космічне походження і були виготовлені з уламків метеоритів ще у ІІІ – ІІ тис. до н.е. у Давньому Єгипті та Месопотамії (зокрема, у гробниці фараона Тутанхамона (1332 - 1323) знайдено кілька залізних предметів, оправлених у золото).

На території України перехід до залізного віку наприкінці ІІ тис. до н.е. – початку І тис. до н.е. значною мірою був зумовлений:

  1. зміною клімату, він став більш посушливим, і, як слідок, екологічною кризою;
  2. міграцією населення з Азії, а наприкінці І тис. до н.е. – з Європи;
  3. дефіцити міді та бронзових, здебільшого привозних, виробів;
  4. розвиток місцевого залізорудного виробництва;
  5. розрив старих економічних зв’язків.

 

Завдяки появі заліза суттєво зросла продуктивність праці, вперше людина змогла створювати додатковий продукт понад можливого мінімуму. Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від скотарства. Посилюються торгівельні зв’язки, класове розшарування родової общини і перетворення її в територіальну. Виникає воєнна еліта, розпочинаються перші великі завоювання: залізо стало знаряддям праці, а війна – ремеслом.

Першим етнічним утворенням на території України, про яке залишилася згадка у писемних джерелах, були кіммерійці (IX – перша пол. VII ст. до н.е.). дані про народ кимрів-кобилодойців знаходять у поемі Гомера «Одисея», працях Геродота, Каллімаха, Страбона, ассирійський джерелах («Гамірра»).

Розселення кіммерійців – від р. Дон до р. Дністер та Кримський півострів. На північ від кіммерійців територія України була заселена племенами чорноліської культури, яких називають праслав’янами (Атлас 7 класс, стор. 4). Кіммерійці на території України першими навчилися добувати, виплавляти з болотної руди залізо. Кіммерійський вершник озброєний сокирою, булавою і мечем – грізний воїн тих часів. Кіммерійці першими відмовились від осілого скотарства і перейшли до кочового. Вчені вважають кіммерійців давньоіранськими племенами, генетично близьких до скитів (в літературі часто - скіфи), які у VII ст. до н.е. витіснили їх з території України у Передню Азію. Останні звістки про кіммерійців у давньому Єгипті – вони служили в охороні фараонів і, в тому числі, боронили Єгипет від скіфів, які створили у межиріччі Тигру та Євфрату державу Ішкузя (проіснувала 28 років).



Повернувшись у Причорноморські степи, скіфи частину місцевого етносу витіснили на північ, більшість підкорили та утворили політично консолідоване об’єднання племен – Велику Скіфію, що проіснувала до ІІІ ст. до н.е. Вся Скіфія ділилася на дві частини: одну – складали мігруючі скіфи кочовики, що зайняли територію на схід від р. Дніпро, царські скіфи, що мігрували в Приазов’ї та Криму та скіфи-калліпіди, які жили біля давньогрецьких міст-колоній Ольвія і Тірас; другу – скіфи-землероби і скіфи-орачі (нащадки племен чорноліської культури) (див. Атлас 7 клас, стор.5 карта 2).

Наприкінці V ст. до н.е. у скіфів відбувся перехід патріархально-родового устрою до рабовласницького у формі «варварської демократії». Влада скіфського царя не була абсолютною і обмежувалась радою скіфських племен та народним збором усіх воїнів. Саме народні збори засудили до страти відомого царя Скіла (мати - еллінка), який став зраджувати скіфським звичаям і жити за зразком греків Ольвії.

У 513 – 512 р. до н.е. скіфи розгромили війська царя Дарія І, що дійшли аж до межиріччя річок Ворскли та Псел, та відтіснили їх за Дунай. Найбільшої могутності скіфи досягли у ІV ст. до н.е. за царя Атея, який заключив союз з Македонією, якою правив тоді батько Олександра Великого Філіп ІІ. Та у 339 р. до н.е. царі посварилися, у битві загинув Атей – це був початок занепаду могутності скіфів. У ІІІ ст. до н.е. під тиском німецьких племен із північного заходу – готів, а зі сходу – сарматів територія Скіфії звузилася до нижнього русла берегів р. Дніпро і Півдня Криму. Ця Скіфія одержала назву Мала Скіфія, що у війнах з готами, сарматами, таврами і греками проіснувала до ІІІ ст. н.е. Залишки скіфської культури – це безцінний культурний спадок. На жаль, більшість з них назавжди втрачені: розкрадання курганів, розтягнення по колекціях або переплавлені на інші речі.

У ІІІ ст. до н.е. в поволзько-приуральских степах сформувався потужний союз племен савроматів (сарматів) – від іранського сафомант – оперезаний мечем. Сармати поширили свою владу від Приуралля до Румунії та Угорщини. Найпотужнішим плем’ям у сарматському союзі були роксолани, які вели загарбницькі війни. Роксолани жили родо-племенним устроєм, хоча знали майнову диференціацію. Важливе місце у них посідала жінка, як у часи матріархату (звідси амазонки та оповіді про них). У І ст. н.е. у сарматському союзі утверджується влада іранського племені аланів. Відомі їх походи в Малу та Передню Азії. Алани успішно боролися з готами та герулами, але не встояли перед гунами у 372 р., які вторглися у Причорномор’я зі Сходу на чолі союзу тюрсько-фінно-угорських племен. Залишки аланів є на Північному Кавказі, а також в Іспанії, Франції, Північній Африці і навіть на Британських островах. На території України алани із залишками аварів та болгар у VІІ ст. увійшли в союз хазарських племен, які утворили у пониззі р. Ітиль (Волга) державу під назвою Хазарський каганат. У Х ст. Хазарський каганат розгромив київський князь Святослав.

У 375 р. н.е. гунни розгромили готів, які вели змагання з ранньослов’янським союзом на чолі з антами. Анти з середини V ст. (після смерті гунського царя Аттіли у 453 р. та занепаду гунського союзу) утвердилися в середньому Подніпров’ї. на заході з антами межували слов’янські племена під назвою склавини (Атлас 7 клас, стор. 5). У 602 р. антський союз розпався під ударами аварів та болгар.

 





Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1295; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.80.247.119
Генерация страницы за: 0.002 сек.