Суспільно-політичні й історичні обставини розвитку української культури

Лекції

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Культура українського народу. - Київ, 1994.
2. Історія української культури. Видання І. Тиктора. - Львів, 1994.
3. Історія української культури. Під загальною редакцією І.Крип’якевича. - Львів, 1994.
4. Культура і побут українського народу. - К.,1993.
5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. - Львів, 1994.
6. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. - Львів, 2005.
7. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. - Київ, 1993.
8. Укрaїнська культура за ред. Д.Антоновича. - Київ, 1996.
9. Українська культура та історія. - Львів, 1994.
10. Культура відродженя в Україні. - Львів, 1993.
11. Любимов Л.Искуство древней Руси. - М., 1983.
12. Історія українського мистецтва. В 6 т. - К., 1996.
13. Нариси з історії українського декоративного мистецтва. - К., 1996.
14. Грушевський М.С.Історія української літератури. В 6т.- К., 1994.
15. Історія української літератури. Кн.1,2. - К., 1993.
16. Возняк М.Історія української літератури. - Львів, 1992.
17. Історія української літератури в перші десятиріччя 19ст. - Київ, 1992.
18. Кононенко П та інші.Українська література. - К., 1993.
19. Костомаров М.Словянська міфологія. - К., 1994.
20. Героїчний епос українського народу. Хрестоматія.- Київ, 1989.
21. Знойко О.П.Міфи Київської землі. - Київ, 1989.
22. Теорія та исторія світової та вітчизняної культури. (Горбач Н.Я., Гелей Г.Д.). - Львів, 1992.
23. Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. - К.,1992.
24. Мистецтво,фольклор та етнографія словянських народів. - Київ., 1993.
25. Асєєв Ю.С. Джерела.Мистецтво Київської Русі. - К., 1980.
26. Откович В.П. Народна течія в українському живописі. ХVІІ-ХVІІІ ст. - Київ., 1990.
27. Попович М. Нарис історії культури України. - К., 1998.
28. Історія української та зарубіжної культури. - К., 1999.
29. В.Бокань, Л.Польовий. Історія культури України. - К., 1998.
30. Українська та зарубіжна культура. - К., 2000.
31. Мандрик Я.І. Українська культура: історія та сучасність. - Івано- Франківськ, 2002.
32. Історія української культури. В 5 т. 6 кн. - К., 2002-2006.

ЗМІСТ

Переднє слово………..…………………………………………………3

Робоча програма для всіх спеціальностей (крім ЕКП,

ОА, ФН)……………………………..…………………………………..5

Плани семінарських занять для всіх спеціальностей

(крім ЕКП, ОА, ФН)..…..………………...…………………………...16

Робоча програма для ЕКП, ОА, ФН…………………………............21

Плани семінарських занять для ЕКП, ОА, ФН……………………..35

Питання винесені на іспит……………….. ………………………….41

Література до підготовки семінарських занять……………………..45

Система рейтингової оцінки знань ……..…………………………...47

Тема 1.Вступ до курсу «Історія української культури».

Феномен культури……………………...……………………..49

Тема 2. Первісна культура на території України…...………............78

Тема 3. Культура княжої доби (ІХ ст. – пер. пол.. ХІV ст.)............111

Тема 4.Формування української культури в

литовсько-польську добу (друга половина ХІV –

перша половина ХVІ ст.ст.)………………………................152

Тема 5. Культура України козацької доби

(другої половини ХVІ – ХVІІІ ст.ст.)…………….………...180

Тема 6. Культура в національно-державному

відродженні України (пер.пол. ХІХ ст. –

перша чверть ХХ ст.)……………………………….............218

Тема 7. Становище української культури в міжвоєнний

період (1920 – і – 1930 – і рр.)……………...………………283

Тема 8. Становище української культури в добу

сталінізму, загнивання та розвалу

радянської тоталітарної системи

(1939 – 1980 – ті рр.)…………………………………………308

Тема 9. Сучасна українська культура та її

входження у світовий простір……………………………...359

Рекомендовані теми контрольних аудиторних

робіт для студентів ФЗДН………………………………………..…392

Перелік рекомендованих джерел…………………………………...395

[1]Крип’якевич І.Перший український друкар.─Львів,1994.─С.8.

1 Антонович В. Історія української культури. ¾ Львів, 1937. ¾ С. 567

Наприкінці XVIII ст., коли почався процес національного відродження, українська етнолінгвістична територія, тобто ті землі, де жили українці, перебувала в межах двох багатонаціональних імперій: Російської та Австрійської. Цей політичний поділ залишився до Першої світової війни.
За підрахунками академіка М.Грушевського, єдиний територіальний комплекс споконвічних українських земель у XIX ст. становив 850 тис. км2, з яких лише десята частина припадала на землі під владою Австрії. Незважаючи на це, українцям Галичини належала важлива роль у виборі напрямів українського національного відродження.
Духовна культура українського народу кінця XVIII — початку XX ст. розвивалась в умовах постійних утисків Російської та Австрійської імперій. Після ліквідації Гетьманщини (1764 р.) і зруйнування Запорозької Січі (1775 p.), юридичного оформлення кріпосного права на Лівобережжі та Слобожанщині (1783 p.), скасування чинності магдебурзького права (1831 р.) і Литовського статуту (1840 р.) на Правобережжі Україна фактично перетворилась у безправну колонію Російської імперії. На колоніальному становищі опинились і західноукраїнські землі, що перебували у складі Австрійської монархії.
У 1801 р. на царський престол вступив Олександр І, який здобув репутацію ліберального правителя. В усій імперії відчувався подих так званої нової ери. Генерал-губернатором України був призначений прихильний до українців князь Куракін. Скориставшись цими обставинами, українські культурні діячі заснували 1805 р. у Харкові приватний університет.
Поразка Наполеона у війні з Росією призвела до посилення абсолютистських режимів у країнах Європи. Реакція царизму на події в Україні стала ще жорстокішою. Були створені "військові поселення", які перетворювали українських селян на військових ("аракчеївщина"), що спричинило численні бунти і заворушення.
На початку XIX ст. в Україні з'явилися масонські організації антиурядового спрямування. Одна з них під назвою "Любов до істини", членом якої був І.Котляревський, діяла в Полтаві 1818 р. У Києві організувалася таємна ложа "Товариство об'єднаних слов'ян". Аналогічні організації існували в Житомирі, Кременці й інших містах України.
Учасник полтавської масонської ложі, повітовий маршал В.Лука-севич був організатором та ідеологом "Малоросійського таємного товариства". В укладеному ним "Катехизисі автономіста" обстоювалась ідея автономії України.
Ситуація в Україні ще більш ускладнилася, коли на царський престол 1825 р. вступив Микола І. Ідеологія російської деспотії у цей час виражалася формулою міністра освіти Уварова: "Самодержавство — православ'я — народність". Царські власті розпорядились ліквідувати польські школи. Російська мова стала офіційною в усіх установах. Київський університет св.Володимира, заснований 1832 р., став центром обрусіння.
Доба правління Миколи І позначилася жорстокою реакцією в суспільних сферах життя. Російська імперія перетворилася у слухняний, централізований апарат, який- очолив абсолютний монарх. Однак реакційне правління Миколи І, прозваного "Палкіним", не в змозі було приглушити революційні настрої, що після 40-х років XIX ст. знову спалахнули в Європі й досягли кульмінації у "весні народів" 1848 р. У цей час революційні гуртки продовжували існувати і в Росії, і в Україні, зокрема у Харкові серед університетської молоді.
На тлі таких історичних, суспільно-політичних та національних відносин утверджувався новий етап національно-культурного відродження, який започаткував нову добу в історії України.

Дата добавления: 2015-05-22