Розвиток книговидання

Братські школи

Освітянські й виховні ідеї Острозької академії були підхоплені братствами. Необхідність протидіяти наступові католицької культури спричинила появу братських шкіл.

• Перша така школа з'явилась у Львові 1586 р., а незабаром їх почали створювати скрізь по Україні. На початку XVI ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.
• Головне призначення братських шкіл - давати добру освіту і виховувати відданість давнім традиціям та батьківській вірі. Саме тому велика увага в таких школах приділялася вивченню церковнослов’янської та книжної української мов. Традиційно вивчали і грецьку мову. За тих часів важко було обійтися і без латини - мови західноєвропейської науки й дипломатії.
• Братські школи, так само як і Острозька школа, були слов'яно-греко-латинськими. Крім названих мов, у них учні опановували вже згадані "сім вільних наук".
• У 1615 р. постала братська школа в Києві. До її заснування доклали зусиль вчені, письменники, й поети, провідні діячі православної церкви, які гуртувалися навколо архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького.
• Першим ректором Київської братської школи був Йов Борецький.
• Восени 1631 р. в Києві виникла ще одна школа - Лаврська. Заснував її архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. Об’єднана школа почала діяти у вересні 1632 р. Називалася вона колегією.

Києво-Могилянська академія

• Київська колегія (незабаром Києво-Могилянська академія) була вищим навчальним закладом.

• Повний курс навчання тривав 12 років. Усього в академії було вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. Основу навчальних предметів становили ті ж таки "сім вільних наук".

• У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська.
• Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною.
• Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови.
• Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу.

Заснування постійного книговидання в Україні пов'язують з іменем московського першодрукаря Іваном Федоровича (Федорова).

• Зазнавши переслідувань у Московії, він на початку 70-х рр. XVI ст. прибув до Львова.
• У 1574 р. у Львові Іван Федорович видав Апостол і перший український друкований підручник для навчання грамоти - "Буквар".
• У 1581 р. в Острозі Федорович видав справжній шедевр серед стародруків - Острозьку Біблію.
• До середини XVII ст. в Україні діяло 25 друкарень в 17 різних містах та селах.
• Спершу було чимало малих приватних друкарень, але поступово видання книжок зосередилось у найбільших друкарнях - Києво-Печерської лаври, Львівського братства, Михайла Сльозки, Львівського єзуїтського колегіуму.
• Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала друкарня Києво-Печерської лаври.
• Її заснував 1615 р. архімандрит лаври Єлисей Плетенецький.
• Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо.
• Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.
• У 1638 р. у друкарні вийшла Тератургіма монаха печерського монастиря Афанасія Кальнофойського - неоціненне джерело з історії славетної обителі.
• Друкарня Києво-Печерської лаври проіснувала понад 300 років. Видані в ній богослужебні книги мали свої особливості. Вони здебільшого містили передмови, післямови, присвяти, віршовані вставки, виразною рисою яких був український характер, що позначилось на мові видань та їх оформленні.

Дата добавления: 2015-05-22