Ліквідація гетьманства і Запорізької Січі

У 1762 р. на російський престол сіла Катерина ІІ, яка продовжила централізаторську імперську політику Петра І. Для України це означало цілковиту ліквідацію всіх проявів автономії. Приводом до ліквідації гетьманства і автономії стала доповідна записка царського чиновника Теплова про нелад в Україні і намагання старшини зробити посаду гетьмана спадковою. Викликаний до столиці К. Розумовський підписав зречення з гетьманства, а Україною почала керувати знову створена Малоросійська колегія (1764 р.). У 1765 р. був ліквідований полковий устрій. Реформи були перервані війною з Туреччиною (1769 р.), в якій і гетьманські, і запорізькі війська взяли найширшу участь. За Кючук-Кайнарджійським миром (1774 р.) Росія отримала вихід до Чорного моря, і Крим також опинився під протекторатом Росії. Для царизму створилися сприятливі умови для ліквідації Запорізької Січі.

4 - 5 червня 1775 р. генерал Текелій з військом, що поверталося з турецького фронту, несподівано оточив і захопив Січ, зруйнував укріплення і всі будівлі. Частина козаків утекла на турецькі землі, де заснувала Задунайську Січ. Знищення Січі дозолило царизмові в 1783 р. узаконити в Україні кріпацтво (Катерина ІІ видала указ про заборону переходу селян від одного пана до іншого). Тим часом запорожці в Задунайській Січі повинні були воювати на боці Туреччини проти болгар, сербів, греків, що викликало незадоволення козацтва. Тому не дивно, що під час російсько-турецької війни 1828 – 1829 рр. частина козаків перейшла на бік Росії. У відповідь турки зруйнували Задунайську Січ. Після багатьох років поневірянь останні запорожці були поселені царизмом на Кубані, і військово–адміністративним центром цього війська став Катеринодар.

Зруйнування Запорозької Січі було найтрагічнійшою подією в історії України ХVIII cт. 3 нею загинула сила, яка протягом понад трьох століть захищала Україну від страшних ворогів, завдяки цьому захистові, давала можливість розгортати економічне та культурне життя. Разом з тим Запорізька Січ була тією силою, яка стримувала процес закріпачення селян на цілій Україні, бо там в неосяжних степах збиралися втікачі з усіх українських земель.

Поділ Польщі. Зміни в адміністративно-територіальному устрої Скориставшись відсталістю Польщі, у 1772 р. Прусія, Австрія і Росія уклали угоду про перший поділ Польщі. Росія отримала східну частину Білорусії, а всі західноукраїнські землі дісталися Австрії.

У 1793 р. Прусія і Росія провели другий поділ Польщі, за яким Правобережжя відійшло до Росії. А в 1795 р. Прусія, Росія і Австрія остаточно поділили Польщу (3–й поділ Польщі). Росія отримала Західну Білорусію і Західну Волинь. Після ліквідації полкового устрою на Лівобережжі і приєднання Правобережжя до складу Росії відбулися зміни в адміністративно – територіальній системі України, що була тепер поділена на губернії. Губернії ділилися на повіти, на чолі губернії стояв губернатор, вищою установою було губернське правління. У повітах адміністративно-поліцейські функції виконували капітан-ісправник та нижній земський суд, а в містах – городничий.

Дата добавления: 2015-05-22