Сутність радянсько-німецького пакту про ненапад

Х років

Тема 41. УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ В МІЖНАРОДНІЙ ПОЛІТИЦІ

Карпатська Русь

Після Мюнхенської угоди 1938 р., коли частина чехословацької території була передана Німеччині, політичні кола закарпатських українців знову зажадали автономії для Закарпаття. 11 жовтня було затверджено перший уряд Карпаторуської держави, що перебувала у федерації з Чехією та Словаччиною. Прем’єром 26 жовтня став Августин Волошин.

2 листопада 1938 р. відбувся віденський арбітраж, на якому міністри іноземних справ Німеччини та Італії, оголосили рішення про передачу Угорщині частини Закарпатської України з містами Ужгород, Берегове та Мукачеве. Столиця Карпатської України, як називалася тепер автономна держава, була перенесена з Ужгорода до Хуста.

Уряд Волошина заходився будувати державність. Проводилася українізація освітньої системи та адміністрації. У зовнішній політиці уряд Волошина орієнтувався на Німеччину, але всупереч його сподіванням Гітлер вирішив передати Закарпаття Угорщині, щоб залучити її до своїх агресивних планів.

У ніч з 14 на 15 березня німецькі війська вступили на територію Чехословаччини. Водночас Угорщина за згодою Гітлера почала загарбання Закарпаття.

У Хусті сейм 15 березня 1939 р. проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Волошин, якого було обрано президентом, звернувся до Німеччини з проханням прийняти Карпатоукраїнську державу під свій протекторат. Але німецький консул порадив не чинити опору угорським військам. Відповіддю була фраза М.Колодзінського: “ У словнику українського націоналіста немає слова “капітулювати”.

Кілька тисяч січовиків стали до нерівного бою з 40-тисячною угорською армією. 18 березня після впертих боїв угорці увійшли до Хуста. Боротьба тривала протягом тижня. У боях полягло близько 5000 закарпатців та кілька сотень галицьких юнаків, котрі прийшли на допомогу.

Коротке існування Карпатської України та її героїчна боротьба мали велике значення: вони допомогли закарпатцям остаточно усвідомити себе частиною єдиної української нації.

Сутність радянсько-німецького пакту про ненапад.

Вступ радянських військ на територію Західної України.

Встановлення радянського ладу в Західній Україні.

Вступ Червоної армії до Західної України, Бессарабії і Буковини з одного боку відповідав прагненню значної частини цих земель на возз’єднання з Україною, з іншого - був результатом радянсько–німецького пакту про ненапад від 23 серпня 1939 р., підписаного Молотовим і Ріббентропом. За таємним протоколом, оформленим додатково до пакту, передбачалося розмежування сфер інтересів обох держав у Західній Європі. Підписання таємного протоколу було проявом нехтування інтересами суверенної Польщі. 1 вересня 1939 р. гітлерівські війська напали на Польщу. Зв’язані з нею договірними обов’язками Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок ІІ світової війни. Польща не змогла організувати ефективну відсіч силам німецького вермахту. Гітлерівські війська швидко просувалися на схід.

Дата добавления: 2015-05-22