Вимоги до написання рефератів

План

Семінарське заняття № 8

План

1. Пакт Молотова-Ріббентропа і Західна Україна.

2. Напад Німеччини на СРСР. Оборонні бої Червоної Армії у 1941-1942 рр.

3. Встановлення німецького окупаційного режиму в Україні.

4. Рух опору в Україні.

5. Наступ радянських військ у 1943-1944 рр. і вигнання німецьких агресорів з України.

Реферати:

1. Роман Шухевич: історичний портрет.

2. «Радянізація» Західної України 1939-1941 рр.

Література:

1. Світлична В.В. Історія України: навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. – К.: Каравела; Львів: Новий світ-2000. – 2002. – 304 с.

2. Новий довідник: Історія України. – К.: ТОВ “Казка”, 2006. – 736.

3.Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1992. – 512 с.

4.Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ –ХХ ст. – К., 1996.

5.Історія України: Посібник для вузів / За ред. Ю. Зайцева. – Львів: Світ, 1996.

6.Історія України: Навчальний посібник / За ред. В. Смолія. – Київ: Альтернатива, 1997.

7. Брицький П. Україна у Другій світовій війні (1939-1945 рр.) – Чернівці, 1995.

8. Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К., 1995.

9. Коваль М. В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.). Спроба сучасного концептуального бачення. – К., 1994.

10. Коваль М.В. Друга світова війна та історична пам'ять // Український історичний журнал. – 2000. - № 3-4.

11. Патриляк І.К. Націоналістичний і партизанський рух на території Західної України влітку 1941 р. // Український історичний журнал. – 2000. - № 3-4.

12. Ярош Б. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях 30-50-і рр. ХХ ст. – Луцьк, 1995.

13. Литвин В. Історія України. – К.: Наукова думка, 2008. – 814 с.

Тема: Україна в умовах «горбачовської» перебудови. Проголошення незалежності України.

1. Перебудовчі процеси в СРСР. Проведення економічних та політичних реформ.

2.Зростання суспільно-політичної активності населення України в другій половині 1980-х рр. Відродження національно-визвольних процесів.

3. Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р.

Реферати:

1. В’ячеслав Чорновіл: політичний портрет.

2. Володимир Щербицький: політичний портрет.

Література:

1. Світлична В.В. Історія України: навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. – К.: Каравела; Львів: Новий світ-2000. – 2002. – 304 с.

2. Новий довідник: Історія України. – К.: ТОВ “Казка”, 2006. – 736.

3.Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1992. – 512 с.

4.Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ –ХХ ст. – К., 1996.

5.Історія України: Посібник для вузів / За ред. Ю. Зайцева. – Львів: Світ, 1996.

6.Історія України: Навчальний посібник / За ред. В. Смолія. – Київ: Альтернатива, 1997.

7. Гарань О.В. Убити дракона. З історії Руху та нових партій України. – К., 1993.

8.Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.

9. Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996.

10. Україна в цифрах у 1991 році: короткий статистичний довідник. – К., 1992.

11. Акт проголошення незалежності України. – К., 1991.

12. Литвин В. Історія України. – К.: Наукова думка, 2008. – 814 с.

13. Гончар Б.М., Козицький М.Ю., Мордвінцев В.М., Слісаренко А.Г. Всесвітня історія: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007. – 694 с.

Перелік

рекомендованої основної і додаткової літератури з історії України

основна література

1. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., - 1990.

2. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К.: Критика, 2005. – 584 с.

3. Історія України: Посібник для вузів / За ред. Ю. Зайцева. – Львів: Світ, 1996.

4.Історія України: Навчальний посібник / За ред. В. Смолія. – Київ: Альтернатива, 1997.

5.Світлична В.В. Історія України: навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. – К.: Каравела; Львів: Новий світ-2000. – 2002. – 304 с.

6. Новий довідник: Історія України. – К.: ТОВ “Казка”, 2006. – 736.

7.Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1992. – 512 с.

8. Губарєв В.К. Історія України: Універсальний ілюстративний довідник. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 576 с.

9. Історія України з найдавніших часів до наших днів. Практикум для студентів неспеціальних факультетів: Навчальний посібник / Упорядник С.В. Герегова, М.Р. Гуйванюк. Г.М. Скорейко. – Чернівці: ТОВ Видавництво «Наші книги», 2008. – 336 с.

10. Скрипник М.О., Домбровська Л.Ф., Красовський В.М. та ін. Історія України: Навчальний посібник під ред.. М.О. Скрипника. – К.: Центр навчальної літератури, 2002. – 367 с.

11. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1995.

12. Котова Н. Історія України. Навчальний посібник для неспеціальних факультетів. – Харків: «Одіссей», 2005. – 416 с.

13. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ –ХХ ст.. – К., 1996.

14. Литвин В. Історія України. – К.: Наукова думка, 2008. – 814 с.

Додаткова література:

1. Михальчук П. Історія України. Навчальний посібник. Видавництво 2-ге доповнене. – Тернопіль: Астон, 2003. – 272 с.

2. Уривалкін О.М. Історія України в запитаннях та відповідях. – К.: Декор, КНТ, 2008. – 460 с.

3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К.: Україна, 1996.

4.Ричка В.М. Київська Русь: проблеми, пошуки, інтерпретації // Український історичний журнал. – 2001. - № 2.

5.Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.

6. Скоблик В.П. Історія Русі-України (Х-ХІІ) у контексті міжцівілізаційних відносин (особливості тойнбіанської інтерпретації) // Український історичний журнал.

7. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. – Львів, 1995.

8.Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648-1654 рр. крізь призму століть. // Український історичний журнал. – 1998. - № 1, 2, 3.

9.Гетьмани України: історичні портрети. – К., 1991.

10. Наливайко Д. Козацька християнська республіка. – К., 1992.

11.Кондратюк К. Нариси історії українського національно-визвольного руху ХІХ ст. – Тернопіль, 1993.

12.Рибалка І.К. Історія України: дорадянський період. – К., 1991.

13.Сарбей В. Історія України ХІХ - поч. ХХ ст. – К., 1991.

14.Сарбей В. Національне відродження України / Серія «Україна крізь віки» у 15-ти т. Т. 9. – К., 1999.

15.Стеблій Ф. Початки українського національного руху в Галичині // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – К.. 1995. – Вип.2. – С. 59-70.23

16..Нагаєвський І. Історія української держави ХХ ст. – К., 1994.

17.Павленко Ю, Храмов Ю. Українська державність у 1917-1920 рр. – К., 1995.

18.Литвин М. Українсько-польська війна. – Львів, 1996.

19. Вівчаренко О., Тищик Б. Західноукраїнська Народна Республіка. – Коломия, 1994.

20. Лазарович М. Українські січові стрільці в революційних подіях у листопаді 1918 р. в Східній Галичині // Український історичний журнал. – 1998. - № 5.

21. Арсенич П. Станіслав – столиця ЗУНР. – Івано-Франківськ, 1993.

22.Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. – Івано-Франківськ, 1993. – 199 с.

23.Книш З. Становлення ОУН. – К., 1994.

24.Вегеш М. Карпатська Україна (1938-1939). – Ужгород, 2003.

25. Кугутяк М. Голодомор 1933-го і Західна Україна. – Івано-Франківськ. 1994.

26. Вегеш М. Августин Волошин і Карпатська Україна // Дзвін. – 1991. - № 3.

27. Брицький П. Україна у Другій світовій війні (1939-1945 рр.) – Чернівці, 1995.

28.Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К., 1995.

29. Коваль М. В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.). Спроба сучасного концептуального бачення. – К., 1994.

30. Коваль М.В. Друга світова війна та історична пам'ять // Український історичний журнал. – 2000. - № 3-4.

31. Патриляк І.К. Націоналістичний і партизанський рух на території Західної України влітку 1941 р. // Український історичний журнал. – 2000. - № 3-4.

32. Ярош Б. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях 30-50-і рр. ХХ ст. – Луцьк, 1995.

33. Гарань О.В. Убити дракона. З історії Руху та нових партій України. – К., 1993.

34.Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.

35.Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996.

36. Україна в цифрах у 1991 році: короткий статистичний довідник. – К., 1992.

37. Акт проголошення незалежності України. – К., 1991.

Документи і матеріали для опрацювання студентами:

38. Історія України від найдавніших часів до сьогодення. Збірник документів і матеріалів. – Київ-Чернівці, 2008.

39. Хрестоматія з історії України. / Упорядник та автор коментарів О.М.Уривалкін. – К.: КНТ, 2007. – 520 с.

40. Хрестоматія з історії України ХУІІ-ХХ ст. Навчальний посібник. – Альфа-Прес. – Донецьк, 2007. – 448 с.

41. Історія України. Хрестоматія у двох частинах. Навчальний посібник у двох частинах. – К., Альтерпрес. – 2004. – Ч.І. – 566 с.; Ч ІІ. – 592 с.

Методичні

рекомендації студентам до роботи з історичними документами

Шкільна програма з історії України як правило не передбачає доскіпливого «контекстного» вивчення історичних першоджерел. Студенти повинні збагнути, що вузівська програма вділяє більше уваги роботі студентів з документами, хрестоматіями, опублікованими матеріалами тощо.

Варто бути переконаними, що за кожною датою, прізвищем історичного діяча, якимись статистичними даними криється історичне першоджерело. Іншими словами, мусить бути первинна інформація, те, звідки взято ті ж історичні дати, прізвища, статистичні дані тощо. Це та інформація, яка робить історичний текст справді правдивим, і науково об’єктивним. Без першоджерел історія по суті стає фантазією, «казочкою», яка позбавлена історичної правди. Вивчення першоджерел в історії – це дуже важлива складова навчального процесу.

В читальному залі історичних наук містяться різноманітні хрестоматії для студентів історичних та неісторичних спеціальностей. Студентові, зокрема, належить:

1). Віднайти в хрестоматії потрібний уривок з історичного тексту, який би «співпадав» з текстом навчального підручника або посібника. Ідея полягає в тому, аби студент зумів, так би мовити, підкріпити фактичний матеріал, який міститься в навчальному посібнику, підручнику першоджерельним матеріалом.

2). Варто дуже уважно переписувати уривки з першоджерел. Аби навести цитати потрібно слово в слово переписати уривок з тексту (зацитувати). Допускається також ксерокопія документів.

3). Студенту необхідно усвідомити, що увесь уривок, навіть якщо він і законспектований, розповідати на семінарському занятті не доведеться. Потрібно навчитися вибирати головне, виділяти із загального текстового потоку найсуттєвішу інформацію, найсуттєвіший матеріал. Для цього варто аналітично попрацювати з копією уривку, критично осмислити матеріал, дати їм оціночні судження.

4). Студентові належить найважливішу інформацію занотувати в зошит для семінарських занять, і з цим уривком виступити на семінарському занятті.

Методичні рекомендації

студентам щодо аналізу-захисту наукових статей з історії України

Студенти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, що вивчають нормативний курс «Історія України» повинні обов’язково вивчати нову історичну літературу. Відрадно, що в читальному залі історичної літератури міститься низка періодичних видань на історичну тематику. Ми пропонуємо студентам законспектовувати і захищати пропоновані нами статті.

Спершу нами підбираються відповідні статті. Перевага віддається статтям, що містяться в «Українському історичному журналові», «Історичному журналові» (передусім для студентів Інституту історії і політології), та газеті «Історія України» (зазвичай для студентів неісторичних спеціальностей). Ми акцентуємо на вивченні передусім нової літератури – за останні десять років. Тим самим, студенти матимуть можливість знайомитися з останніми напрацюваннями вітчизняних дослідників, відчути поступ історичної науки. Більше того, у згаданих виданнях як правило друкуються відомі вітчизняні науковці (кандидати, а нерідко і доктори наук), які прагнуть адаптувати свої напрацювання до широкого загалу читачів. Тож, студенти водночас матимуть можливість пізнати історіографію різних історичних періодів.

Ми умовно ділимо роботу студентів з науковими статтями на конспектування і власне захист.

1). Конспектування статті.

Варто засвоїти правило повільного і швидкого читання. Радимо студентам спершу прочитати статтю без її конспектування та нотаток. Це дозволить цілісно уявити «канву статті», її основну думку, задум, квінтесенцію. Крім того, студент отримає можливість глибше уявити собі перспективу свого конспектування, виокремлення стрижневих, рубіжних засад. Після швидкого читання радимо перейти до повільного.

Насправді конспектування статті не є легкою справою. Адже перед студентом постає доволі складна проблема – виділити основне від другорядного, знайти і записати у зошит для семінарських занять найважливішу інформацію. Аби здійснити задумане необхідно дуже уважно прочитати статтю, звернути увагу не лише на дати, прізвища історичних осіб, а й на узагальнення, які робить автор статті. Значну увагу варто вділяти покликам автора на історичну літературу, адже цілком зрозуміло, що будь-яка стаття є продовженням якогось історичного напряму, а не автономною одиницею. Особливу увагу варто вділяти прикінцевим висновкам статті, адже зазвичай саме вони вбирають у себе основу будь якого напрацювання. До того ж, належить дуже пильно аналізувати список використаної літератури та історичних першоджерел. За таких умов, студент зможе краще ознайомитися з широтою джерельної та історіографічної бази статті.

Вимагаємо фіксувати в конспекті:

1). Основні питання, котрі піднімав автор. Належить також здійснити короткий опис цих питань.

2). Варто з’ясувати, у чому полягає наукова новизна цієї статті. Тобто, що нового дізнався студент, читаючи цю статтю.

3). Варто визначити джерельну і історіографічну бази цієї наукової статті.

2). Захист наукової статті.

Звісно, що захист наукової статті відбувається уже після глибокого її осмислення студентом. Студент повинен вийти за кафедру не з ксерокопією статті, а з опрацьованим ним у семінарському зошиті сценарієм виступу.

Радимо студентові:

1). Розпочати виступ з актуальності даної статті. Словом, треба зазначити, на які запити сьогодення відповідає та чи інша стаття;

2). Варто подати ключові теми статті. Причому важливо аби студент був готовий розповісти це своїми словами, а не книжними фразами;

3). Студент-доповідач повинен зазначити, які першоджерела лягли в основу статті;

4). Студенту-доповідачу належить запропонувати студентам ключові узагальнення та висновки.

1. Кількість сторінок – від 12 аркушів.

2. Нумерація сторінок починається з четвертої, де розпочинається виклад першого розділу.

3. Перша сторінка – титульна.

4. На другій сторінці вміщується зміст реферату.

5. Структурно реферат повинен ділитися на 5 (п’ять) одиниць: власне змісту реферату, вступної частини (вступу), двох пропорційних розділів, висновків, списку використаної літератури.

6. Вступ – дуже важлива складова одиниця реферату, оскільки показує самостійність авторського підходу до роботи. У вступній частині реферату найголовніше вдало сформулювати актуальність теми, розкрити власне бачення автором важливості проблеми. Зазвичай вступ при написанні реферату не повинен перевищувати однієї сторінки.

7. При розкритті розділів не варто надмірно деталізувати, акцентувати на другорядних питаннях, подавати інформацію (дати, події), яка побіжно, опосередковано розкриває тему. З іншого боку, при написанні реферату не варто дуже захоплюватися аналізом “фактажу”. Короткі підсумкові узагальнення по розділах слід зробити хіба що наприкінці цих розділів, виділивши для цього один абзац. Розкриваючи розділи, належить пам’ятати, що найголовніше завдання, що стоїть перед автором – максимально широко, але водночас лаконічно висвітлити тему реферату.

Розділи можуть ділитися як за проблемним, так і за хронологічним принципом. Наприкінці розділів вартує зробити короткий самостійний висновок (кілька речень). При розкритті розділів іноді (якщо є більш як 10 позицій літератури) роблять поклики на відповідні прочитані книги. Поклики подають у квадратних дужках, де зазначають також сторінки книги, звідки запозичується інформація. Втім поклики варто подавати студентам історичного (фахового) факультету.

8. Реферат повинен також містити завершальну частину – висновки. У них автору належить підвести підсумки реферату. Спробувати, свого роду, дати відповідь на питання – що слідує з пропонованого фактичного матеріалу? Найважливіше аби висновки мали самостійний характер. Як правило, у рефераті висновкова частина не повинна перевищувати одну сторінку.

9. Завершальна частина – список використаної літератури. Узагалі мінімальна кількість позицій літератури для реферату – 10 позицій. Літературні позиції повинні бути побудовані за алфавітним принципом.

Взірець змісту:

Вступ....................................................................................................3

Розділ І. Розвиток об’єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича....................................................................................4

Розділ ІІ. Галицько-Волинське князівство в умовах правління Данила Галицького.................................................................................8 Висновки....................................................................................11

Списоквикористаної літератури..................................................................................12

Взірець списку використаної літератури:

1. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. / М.Брайчевський – К., 1968. – 186 с.

2. Даниленко В.Н. Енеолит Украины. / В.Даниленко – К., 1974. – 204 с. і т. д.

Програмові вимоги з історії України

для студентів неісторичних спеціальностей.

1. Предмет і завдання нормативного курсу.

2. Українські землі в первісну епоху. Історична доля півдня України.

3. Слов’янські племена. Теорії походження Київської Русі. Походження назви “Русь”.

4. Перші київські князі, їх внутрішня і зовнішня політика.

5. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого.

6. Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.

7.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.

8. Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.

9. Етапи історичного розвитку Галицько-Волинського князівства, його історичне значення. Виникнення назви “Україна”.

10. Розвиток Галичини і Волині в рамках Київської Русі. Самостійний розвиток двох князівств до 1199 р.

11. Розвиток об’єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича. Галицько-Волинське князівство 1205-1238 рр.

12. Галицько-Волинське князівство за Данила Романовича.

13.Галицько-Волинське князівство за спадкоємців Данила Галицького (1264-1340 рр.).

14.Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Угорщини, Молдавського князівства, Московської держави, Угорщини.

15. Наступ Польщі на українські землі. Кревська та Люблінська унії.

16. Соціально-економічні та політичні передумови створення козацтва. Реєстрове козацтво.

17.Козацько-селянські повстання кін. ХУІ – поч. ХУІІ ст. Діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

18.Діяльність братств. Брестська церковна унія.

19.Причини, рушійні сили, цілі, форми та характер національно-визвольної війни.

20.Розвиток національно-визвольної війни 1648-1653 рр.

21.Формування української державності в ході національно-визвольної війни.

22. Березневі статті: умови і значення.

23. Постать Б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.

24. Політика гетьмана Івана Виговського. Гадяцька угода.

25.Політика Ю. Хмельницького. Розкол України на Правобережну та Лівобережну.

26.Гетьман П. Дорошенко. Спроба возз’єднання українських земель.

27. Україна за гетьманування Івана Мазепи. Конституція П. Орлика.

28. Ліквідація російським царизмом української автономії.

29. Становище Правобережної України під владою Польщі.

30. Геополітичні зміни в Україні в другій половині ХУІІІ ст.

31.Сутність та передумови національного відродження в Наддніпрянській Україні.

32.Культурницька діяльність української інтелігенції в Наддніпрянській Україні. Опозиційність масонських лож. Діяльність декабристів.

33.Початок культурного відродження в Західній Україні. “Клерикальне товариство”.

34.Діяльність “Руської трійці”. “Русалка Дністровая”.

35. Кирило-Мефодіївське братство. Роль Т. Шевченка.

36. Вплив революції 1848 р. на національне відродження в Західній Україні. “Головна Руська Рада”.

37. Національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.

38. Національно-визвольний рух в Західній Україні в другій половині ХІХ ст. Москвофіли, народовці, радикали. Політизація національного руху.

39. Україна на початку ХХ ст. Політизація національного руху.

40. Україна в роки Першої світової війни.

41. Заснування Української Центральної Ради. І - ий і ІІ - ий Універсали Центральної Ради.

42. ІІІ Універсал Української Центральної Ради. Війна більшовиків проти Центральної Ради.

43. ІУ Універсал. Брестський мир і Україна.

44. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

45. Внутрішня і зовнішня політика Директорії УНР.

46. Уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.

47. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Листопадове повстання.

48. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

49. Внутрішня і зовнішня політика ЗУНР.

50. Польська інтервенція в Україну (червень 1919 р.). Поразка ЗУНР.

51. Україна і утворення СРСР.

52. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Репресії 1930-х рр.

53. Українське національно-культурне відродження 1920-х рр.

Соціально-економічні перетворення в Україні на основі НЕПу.

54. Індустріалізація України кінця 1920 – поч. 1930-х рр..

55. Колективізація українського села. Голодомор 1932-1933 рр.

56. Державно-правовий статус західних українців у міжвоєнний період.

57. Політика Польщі щодо галицьких українців у міжвоєнний період.

58. Український національний рух в Другій Речі Посполитій. Організація Українських Націоналістів.

59. Політика Румунії і Чехословаччини щодо українців. Карпатська Україна.

60. Радянсько-німецькі договори 1939 р. і Україна.

61. Напад Німеччини на СРСР. Початковий період війни.

62. Німецький окупаційний режим і анти нацистський опір в Україні.

63. Визволення України від німецьких загарбників. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини.

64. Україна в системі міжнародних відносин після ІІ-ої світової війни.

65. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.

66. Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки.

67. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 1940-1950-х рр. Сталінські репресії.

68. Проблеми розвитку народного господарства України в середині 1950- І пол. 1960-х рр.

69. Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у ІІ пол. 1950- І пол. 1960-х рр. Шестидесятники.

70. Посилення кризових явищ в суспільно-політичному та соціально-економічному житті України протягом 1960-1980-х рр.

71. Дисидентський рух в Україні.

72. Перебудовчі процеси в СРСР. Проведення реформ.

73. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980 – х - поч. 1990- х рр.

74.Проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р.

75. Розпад СРСР та створення СНД.

76. Україна в умовах незалежності.

Перелік

тем рефератів для студентів неісторичних спеціальностей

1. Володимир Мономах: історичний портрет.

2. Історичний портрет князя Ярослава Осмомисла.

3. Громадська та релігійна діяльність митрополита Петра Могили

4. Степан Бандера: історичний портрет.

5. Іван Франко в суспільно-політичному житті України другої половини ХІХ – поч. ХХ ст.

6. Микола Міхновський: історичний портрет

7. Утворення патрійно-політичної системи в Галичині (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.).

8. Іван Виговський: історичний портрет.

9. Опришківський рух ХУІ – ХУІІІ ст.

10. Розвиток містобудування у Галицько-Волинській державі.

11. Ярослав Стецько: портрет суспільно-політичного діяча.

12. Льонгин Цегельський: історичний портрет.

13. Іван Макух: історичний портрет.

14. Євген Петрушевич: портрет громадсько-політичного діяча.

15. Семен Вітик: історичний портрет.

16. Роль та місце товариства «Союз Українок» в громадсько-політичному житті Західної України.

17. Українська робітничо-селянська спілка як дисидентська організація.

18. Український національний фронт як дисидентська організація.

19. Українська Гельсінська Група як дисидентська організація.

20. Громадсько-політична діяльність Лева Бачинського

21. Роман Шухевич: історичний портрет.

22. В’ячеслав Чорновіл: історичний портрет.

23. Радянізація західноукраїнських земель 1939-1941 рр.

24. Дисидентський рух в Україні.

25. Карпатська Україна 1939 р.

26. Кость Левицький: портрет суспільно-політичного діяча.

27. Костянтин Острозький: історичний портрет.

28. Громадсько-культурна діяльність братств.

29. Маркіян Шашкевич: історичний портрет.

30. Утворення партійно-політичної системи в Наддніпрянщині кінця ХІХ- поч.ХХ ст.

31. Михайло Грушевський: історичний портрет.

32. Володимир Винниченко: історичний портрет.

33. Симон Петлюра: історичний портрет.

34. Радянізація західноукраїнських земель 1939-1941 рр.

35. Утворення УПА.

36. Громадівський рух другої половини ХІХ ст.

37. Українське національне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х рр.

38. Митрополит Андрей Шептицький: історичний портрет.

39. Гетьман Іван Мазепа: історичний портрет.

40. Гетьман Кирило Розумовський: історичний портрет.

Реферати

1. Україна в роки буржуазно-демократичної революції 1905 – 1907 рр.

2. Ілля Шраг: історико-політичний портрет.

3. Столипінська політична реакція.

4.Товариство українських поступовців: історико-політлогічний аналіз.

5. Головна Руська рада: історико-політичний аналіз.

6. Гетьман Павло Скоропадський: історико-політичний портрет.

7. Володимир Винниченко: історико-політичний портрет.

8. Християн Раковський: історико-політичний портрет.

9. Варшавський договір 1920 р.: історико-політичний портрет.

10. Ризький мирний договір 1921 р.: історико-політичний аналіз.

11. Нестор Махно: історико-політичний портрет.

12. Політика українізації 1920 – х рр.: історико-політичний аналіз.

13. Володимир Затонський: історико-політичний портрет.

14. Станіслав Косіор: історико-політичний портрет.

15. Сталінські репресії в Україні 1930 – х рр.

16.«Ростріляне відродження» 1930 – х рр.:історико-політичний аналіз.

17. Дмитро Донцов: історико-політичний портрет.

18. Проголошення Карпатської України.

19. Сидір Ковпак: історико-політичний портрет.

20. Роман Шухевич: історико-політичний портрет.

21. Дмитро Мануїльський: історико-політичний портрет.

22. Олексій Кириченко: історико-політичний портрет.

23. Микита Хрущов: історико-політичний портрет.

24. Дисиденство 1960 – х рр.: історико-політичний аналіз.

25. Петро Шелест: історико-політичний аналіз.

26. Леонід Брежнєв: історико-політичний аналіз.

27. Володимир Щербицький: історико-політичний аналіз.

28. Українська Гельсінська Група: історико-політичний аналіз.

29. Вячеслав Чорновіл: історико-політичний портрет.

30. Ярослав Стецько історико-політичний портрет.

Програмові вимоги студентам спеціальності «політологія»

1. Політика гетьмана Івана Виговського. Гадяцька угода.

2. Політика Ю. Хмельницького. Розкол України на Правобережну та Лівобережну.

3. Гетьман П. Дорошенко. Спроба возз’єднання українських земель.

4. Україна за гетьманування Івана Мазепи. Конституція П. Орлика.

5. Ліквідація російським царизмом української автономії.

6. Становище Правобережної України під владою Польщі.

7. Геополітичні зміни в Україні в другій половині ХУІІІ ст.

8.Сутність та передумови національного відродження в Наддніпрянській Україні.

9.Культурницька діяльність української інтелігенції в Наддніпрянській Україні. Опозиційність масонських лож. Діяльність декабристів.

10.Початок культурного відродження в Західній Україні. “Клерикальне товариство”.

11.Діяльність “Руської трійці”. “Русалка Дністровая”.

12. Кирило-Мефодіївське братство. Роль Т. Шевченка.

13. Вплив революції 1848 р. на національне відродження в Західній Україні. “Головна Руська Рада”.

14. Національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.

15. Національно-визвольний рух в Західній Україні в другій половині ХІХ ст. Москвофіли, народовці, радикали. Політизація національного руху.

16. Україна на початку ХХ ст. Політизація національного руху.

17. Україна в роки Першої світової війни.

18. Заснування Української Центральної Ради. І - ий і ІІ - ий Універсали Центральної Ради.

19. ІІІ Універсал Української Центральної Ради. Війна більшовиків проти Центральної Ради.

20. ІУ Універсал. Брестський мир і Україна.

21. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

22. Внутрішня і зовнішня політика Директорії УНР.

23. Уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.

24. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Листопадове повстання.

25. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

26. Внутрішня і зовнішня політика ЗУНР.

27. Польська інтервенція в Україну (червень 1919 р.). Поразка ЗУНР.

28. Україна і утворення СРСР.

29. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Репресії 1930-х рр.

30. Українське національно-культурне відродження 1920-х рр.

Соціально-економічні перетворення в Україні на основі НЕПу.

31. Індустріалізація України кінця 1920 – поч. 1930-х рр..

32. Колективізація українського села. Голодомор 1932-1933 рр.

33. Державно-правовий статус західних українців у міжвоєнний період.

34. Політика Польщі щодо галицьких українців у міжвоєнний період.

35. Український національний рух в Другій Речі Посполитій. Організація Українських Націоналістів.

36. Політика Румунії і Чехословаччини щодо українців. Карпатська Україна.

37. Радянсько-німецькі договори 1939 р. і Україна.

38. Напад Німеччини на СРСР. Початковий період війни.

39. Німецький окупаційний режим і анти нацистський опір в Україні.

40. Визволення України від німецьких загарбників. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини.

41. Україна в системі міжнародних відносин після ІІ-ої світової війни.

42. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.

43. Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки.

44. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 1940-1950-х рр. Сталінські репресії.

45. Проблеми розвитку народного господарства України в середині 1950- І пол. 1960-х рр.

46. Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у ІІ пол. 1950- І пол. 1960-х рр. Шестидесятники.

47. Посилення кризових явищ в суспільно-політичному та соціально-економічному житті України протягом 1960-1980-х рр.

48. Дисидентський рух в Україні.

49. Перебудовчі процеси в СРСР. Проведення реформ.

50. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980 – х - поч. 1990- х рр.

51.Проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р.

52. Розпад СРСР та створення СНД.

53. Україна в умовах незалежності.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

РОЗДІЛ 1

Дата добавления: 2015-05-22