Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тези відповіді 3 страница. Важливою подією стали вибори до Першої Державної думиРосійської імперії (весна 1906 р.)




Важливою подією стали вибори до Першої Державної думи Російської імперії (весна 1906 р.). Ліві партії, за винятком радикальної і демократичної, бойкотували вибори. Загалом від України було обрано 102 депутати. 45 із них об’єдналися в Українську парламентську громаду, головою якої став адвокат із Чернігова Ілля Шраг. Громада мала свій друкований орган – “Украинский Вестник”. Політичною платформою фракції була вимога автономії України, українізації державного управління та освіти. З відповідною декларацією з думської трибуни мав виступити Михайло Грушевський, проте в липні 1906 р. Перша дума була розпущена. Вибори до Другої Державної думи відбулися в січні 1907 р. На цей раз у них брали участь усі політичні сили України. Як і раніше, Україну представляли 102 депутати, а українська громада складалася з 47 депутатів. Фракція видавала часопис “Рідна справа – Вісті з Думи”. Більшість депутатів становили представники лівих партій, котрі, як і в Першій думі, вимагали автономії України, допущення української мови в систему державного управління та освіти. Через 102 дні роботи, в червні 1907 р., Друга дума також була розпущена, не розв’язавши багатьох важливих питань. До виборчого закону були внесені зміни, внаслідок яких селянство України позбавлялося права надсилати до Державної думи своїх представників. Українська фракція більше не відновлювала своєї роботи в думі.

Попри те, що революція 1905-1907 рр. була придушена, вона все ж була важливим кроком у національно-визвольній боротьбі українського народу, тому що сприяла пробудженню національної свідомості, а українські партії набули вкрай необхідного досвіду політичної боротьби. Саме під час цієї революції були досягнуті певні здобутки у справі українізації освіти і культури. У 1906 р. Михайло Грушевський перевів із Львова до Києва видання “Літературно-Наукового Вісника”. Часопис “Киевская Старина” отримав нову назву – “Україна” і почав видавався українською мовою. Виходила чимала кількість інших україномовних видань – “Українська Хата”, “Рідний Край”, “Дзвін”, “Село” та ін. Всього за роки революції вийшло 24 україномовних газет та журналів. Було створено цілу низку нових видавництв, які спеціалізувалися на виданні літератури рідною мовою. У 1907 р., вперше, за редакцією Василя Доманицького вийшло повне видання “Кобзаря” Тараса Шевченка.

Революція справила помітний вплив на життя тогочасного суспільства, однак вона не змінила основного напрямку його розвитку, який диктувався вимогами і законами ринкового господарства. Мабуть, найбільш негативним були наслідки поразки революції у політичній сфері. Встановлювався надзвичайний стан, суворо заборонялися демонстрації, мітинги, збори. По всій країні діяли військові трибунали. У підпілля пішли політичні організації. Посилилися репресії проти українства. Заборонялося викладання українською мовою в освітніх закладах, українські громади та клуби, більшість організацій “Просвіти” були ліквідовані. Така ж доля спіткала практично всі основні українські періодичні видання. Натомість за широкої підтримки влади бурхливу діяльність розгорнули шовіністичні організації, зокрема “Клуб русских националистов”, заснований у Києві в 1908 р. З його ініціативи широкого розголосу набула т.зв. “справа Бейліса” – судовий процес у Києві в 1913 р. над євреєм, котрий звинувачувався у ритуальному вбивстві 12-річного православного хлопчика Андрія Ющинського, учня підготовчого класу Київського Софіївського духовного училища. Чорносотенна преса здійняла шалену антисемітську кампанію, робилися відчайдушні зусилля міністерствами юстиції та внутрішніх справ Росії, аби засудити невинну людину. Проте на захист єврея виступили демократична громадськість, прогресивна інтелігенція, письменники, зокрема Володимир Короленко. Врешті-решт суд вимушений був виправдати Менахема Менделя Бейліса.

Після поразки революції 1905-1907 рр. серед певної частини правлячої верхівки визрівало розуміння того, що політика репресій і заборон може стати на заваді подальшого розвитку країни, що необхідні реформи, котрі б динамізували процес капіталістичного розвитку. Ініціатором таких змін став голова уряду Петро Столипін. Він запропонував провести в Росії аграрну реформу, яка мала розв’язати не лише економічні, а й політичні проблеми – створення міцної верстви заможних селян. З цією метою було прийнято кілька законодавчих актів. Закон, прийнятий думою у листопаді 1909 р., давав право сільській громаді переходити на хутори. В Україні тоді не існувало общинного землекористування, але було т.зв. подвірне землеволодіння, тобто земля вважалася власністю великої родини, її не можна було продавати чи ділити. Новий закон дозволяв кожному вийти з подвірного господарства і стати власником своєї землі. Община негативно впливала на сільське господарство усіх регіонів імперії, але до ще гірших наслідків спричинялася вона в Україні, де населення було більш звичне до індивідуального господарства, до хуторів. Тільки угіддя, ліси та сіножаті залишалися після столипінської реформи у спільному володінні. Законодавчі акти, прийняті думою з питань аграрної реформи, не тільки проголошували, а й значною мірою гарантували право селянина на власну землю. Зокрема, селяни могли брати кредити у Селянському земельному банку для облаштування господарства. Передбачалося піднесення агрокультури, реорганізація місцевого самоуправління, запровадження загальної початкової освіти та ін. Складовою частиною аграрної реформи було також заохочення переселень на вільні землі до Сибіру й Далекого Сходу. Найбільше число переселенців в імперії дали саме українські губернії. Всього з України під час проведення реформи переселилися близько 1 млн осіб. Проте в організації цього руху виявилося чимало серйозних вад. Не знайшовши відповідних умов для життя, майже чверть переселенців вимушені були повертатися назад. Чимало селян ішли в міста, на заводи й фабрики. За рахунок цього ринок праці значно зріс, а робоча сила стала дешевою.

Програма реформ мала реалізовуватись протягом 20 років. Однак, у 1911 р. під час відвідин Київського оперного театру Петро Столипін був убитий терористом. Після цього проти реформи повели боротьбу реакційні сили як правого, так і ліворадикального гатунку. І все ж зміни в житті села відбувалися. Що стосується України, то тут земельна реформа мала чи не найбільший успіх. На хутори переселилася майже половина селянських господарств. Кількість українських селян, які на січень 1916 р. закріпили землю в індивідуальну власність, була найбільшою в імперії. В Україні, як і загалом в Росії, аграрна реформа викликала вороже ставлення з боку великих землевласників, які боялися втратити робітників та соціалістів, котрі вважали, що реформа призведе до ліквідації сільського пролетаріату. Лише окремі землевласники (Харитоненки, Терещенки, Чикаленки, Журавські) поставилися до неї прихильно. До цього слід додати й те, що у проведенні реформи уряд припустився значних помилок, найсерйознішою з яких були надто високі ціни, які мали сплачувати селяни за поміщицькі землі. Це активізувало процес соціального розмежування на селі, що в свою чергу посилювало позиції ліворадикальних, промарксистських партій та угруповань.

Напередодні Першої світової війни український визвольний рух опинився в складному становищі. Утиски з боку царського уряду продовжувалися й надалі, зокрема було заборонено святкування 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка, що викликало хвилю протестів по всій Україні. Слова обурення пролунали навіть у Четвертій Державній думі Росії. Тут вперше розгорнулася гостра дискусія з українського питання, і це справило велике враження не тільки в думі, а й поза її межами. Незважаючи на репресії з боку влади, українське студентство у березні 1914 р. вийшло на маніфестацію під синьо-жовтими прапорами. Поступово український національний рух набирав нових сил. Але цей процес на певний час припинила Перша світова війна (1914-1918 рр.).


Хронологічна таблиця

Датування Події
1770 р. Заснування міста Олександрівська (тепер Запоріжжя)
1776 р. Заснування міста Катеринослава (тепер Дніпропетровськ)
1778 р. Заснування міста Херсона
1780 р. Заснування міста Маріуполя
1783 р. Царський маніфест про приєднання до Росії Кримського ханства; заснування міста Севастополя; царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України
1789 р. Заснування першого у Російській імперії стаціонарного театру в Харкові
1789-1793 рр. Повстання в селі Турбаї Градизького повіту Катеринославського намісництва – найбільший антикріпосницький виступ кінця XVIII ст.
1790 р. Заснування у Миколаєві першої в Російській імперії сільськогосподарської школи
1792-1793 рр. Створення Чорноморської лінії, за рішенням царського уряду відбувалося масове переселення на Кубань колишніх запорозьких козаків та селян із Лівобережжя і Півдня України
травень 1793 р.   Другий поділ Польщі – включення Правобережної України (Подільське, Волинське, Брацлавське, Київське воєводства) до складу Російської імперії
1794-1795 рр. Заснування на місці поселення Хаджибей міста Одеси
січень 1795 р. Третій поділ Польщі – включення Західної Волині до складу Російської імперії
грудень 1796 р. Утворення Малоросійської губернії
1798 р. Видання у Петербурзі “Енеїди” Івана Котляревського
1803 р. Царський указ про “вільних хліборобів”, згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю і давати їм земельні наділи
листопад 1804 р. – 29 січня 1805 р. Заснування у Харкові університету (тепер Харківський національний університет імені Василя Каразіна). З університетом пов’язані імена всесвітньовідомих учених, науковців і просвітителів: Петра Гулака-Артемовського, Олександра Ляпунова, Миколи Костомарова, Миколи Бекетова, Дмитра Багалія, Михайла Остроградського, Олександра Потебні, Олексія Погорєлова та ін. Єдиний в Україні університет, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець (Саймон Сміт), фізик Лев Ландау
1806-1812 рр. Російсько-турецька війна внаслідок якої до Російської імперії було приєднано Бессарабію з трьома повітами, у яких жили українці
червень 1812 р. Початок агресії французьких військ Наполеона проти Росії
1812 р. Відкриття перших в Російській імперії гімназій у Харкові, Полтаві, Чернігові, Катеринославі та Києві
1813-1835 рр. Селянський рух на Поділлі під проводом Устима Кармалюка
1814-1861 рр. Роки життя Тараса Григоровича Шевченка
1818-1821 рр. Діяльність у Тульчині та Полтаві таємної організації “Союз благоденства”
1819 р. Антикріпосницький виступ військових поселенців у місті Чугуєві на Харківщині
1820 р. Заснування в Ніжині Гімназії вищих наук, де у 1827-1830 рр. діяв таємний демократичний український гурток
1821 р. Утворення в Тульчині таємного “Південного товариства”, метою якого було шляхом військового перевороту повалити самодержавний лад і ліквідувати кріпосне право
1823-1825 рр. Діяльність у Новограді-Волинському таємної революційної організації “Товариство об’єднаних слов’ян”
29 грудня 1825 р. – 3 січня 1826 р. Повстання Чернігівського полку “Південного товариства” декабристів в Україні
20-ті рр. ХІХ ст. Будівництво перших цукроварень в Україні
15 липня 1834 р. Відкриття Університету Св. Володимира у Києві (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Учені й викладачі університету зробили гідний внесок у розвиток української науки і суспільно-політичної думки; серед них: історики й філологи Михайло Максимович, Микола Костомаров, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Агатангел Кримський; економіст Микола Зібер; математики Василь Єрмаков, Дмитро Граве, Микола Боголюбов; механіки Iван Рахманінов, Гаврило Суслов, Петро Воронець; біохімік Олександр Палладін; медики Микола Скліфосовський, Феофіл Яновський, Василь Образцов, Микола Стражеско та ін.
26 квітня 1840 р. У Петербурзі за сприяння українського письменника Євгена Гребінки вийшло перше пожиттєве видання творів Тараса Шевченка “Кобзар”
січень 1846 р. – березень 1847 р. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (братства)
лютий-квітень 1855 р. Масові антифеодальні селянські виступи – “Київська козаччина”
квітень 1856 р. “Похід у Таврію по волю” – масове самовільне переселення селян Катеринославської та Херсонської губерній
1859 р. Утворення першої української “Громади” у Петербурзі, що здійснювала культурно-просвітницьку діяльність
1860 р. Створення української “Громади” в Києві
кінець 50-х – початок 60-х рр. Організація перших недільних українських шкіл і читалень у Наддніпрянщині
19 лютого 1861 р. Маніфест Олександра ІІ про скасування кріпосного права в Російській імперії
1861-1862 рр. Видання у Петербурзі першого щомісячного україномовного громадсько-політичного і літературного журналу “Основа”
осінь 1862 р. Написання Павлом Чубинським у Києві, на вул. Великій Васильківській, буд. 122, вірша “Ще не вмерла Україна” – тексту сучасного гімну України (тепер на тім місці буд. №106). Вперше текст вірша був опублікований у Галичині в часописі “Мета” (№4, грудень 1863 р.). У 1865 р. греко-католицький священик Михайло Вербицький написав музику до вірша і він став піснею. У царській Росії пісня вперше була опублікована в антології “Украінська Муза” (1908 р.).
18 липня 1863 р. Валуєвський циркуляр про заборону видання українською мовою наукових, релігійних й освітніх праць та діяльності україномовних недільних шкіл
1863-1864 рр. Польське повстання в Правобережній Україні проти гноблення російським царатом
1 травня 1865 р. Заснування в Одесі Новоросійського університету на базі Рішельєвського ліцею (тепер Одеський національний університет імені Іллі Мечникова). Багато яскравих сторінок вписали в українську історію всесвітньовідомі вчені: Iлля Мечников – лауреат Нобелівської премії; Iван Сєченов – засновник вітчизняної фізіології; мікробіолог Данило Заболотний; ботанік Володимир Липський; засновник школи хіміків-органіків Микола Зелінський; засновник Фізико-хімічного інституту НАН України Олексій Богатський; засновник Одеського планетарію, астроном Володимир Цесевич; хімік Лев Писаржевський та ін.
5 грудня 1865 р. Відкриття першої в Наддніпрянській Україні залізниці Одеса-Балта довжиною 213 км, яку побудували солдати й арештанти
14 вересня 1871 р. Початок діяльності першого в Російській імперії акціонерного земельного банку – Харківського акціонерного земельного банку
1874 р. Початок масового “ходіння в народ”, що охопило 37 губерній Росії, перехід народницьких гуртків до практичної діяльності
грудень 1874 р. – грудень 1876 р. Заснування в Одесі та діяльність у селах Київської та Херсонської губерній революційного народницького гуртка “Південні бунтарі”, які планували підготовку селянських повстань
18 травня 1876 р. Емський указ із забороною видавати та ввозити з-за кордону літературу українською мовою
жовтень 1877 р. Спроба селянського повстання під керівництвом Якова Стефановича, організатора гуртка революціонерів-народників “Таємна дружина” в 40 селах Чигиринського повіту Київської губернії
70-80-ті рр. ХІХ ст. Початок промислової індустріалізації Донбасу
1881 р. Початок промислової експлуатації Криворізького залізорудного басейну Подніпров’я
1882 р. Заснування Марком Кропивницьким в Єлисаветграді (тепер Кіровоград) першої української професійної театральної трупи
1886 р. Початок промислового видобутку марганцевих руд у Нікопольському басейні Подніпров’я
друга половина 80-х рр. ХІХ ст. Початок промислової експлуатації у Катеринославі великих індустріальних підприємств (1887 р. – Олександрівський Південноросійський металургійний завод; 1889 р. – трубопрокатний завод “Шодуар-А”; 1891 р. – Нижньодніпровський металургійний завод Гантке; 1898 р. – завод вагоноремонтних майстерень; 1899 р. – металургійний завод “Шодуар-В”; 1914 р. – завод металургійного обладнання “Шодуар-С” та ін.)
1890 р. Утворення у Катеринославі першого марксистського гуртка в Україні; відкриття у Києві першої електростанції загального користування в Російській імперії
літо 1891 р. Виникнення таємного студентського товариства “Братство Тарасівців” – першої української політичної організації “свідомих українців”, що стояла на засадах повної самостійності України
осінь 1891 р. В Одесі на Єкатеринській площі з’явився перший в Російській імперії автомобіль (завезений із Франції), його власником був редактор газети “Одеський листок” Василь Навроцький
8 травня 1892 р. Пуск у Києві першого в Російській імперії електричного трамваю
березень 1897 р. – березень 1898 р. Діяльність київської соціал-демократичної марксистської групи “Союз боротьби за визволення робітничого класу”
26 червня 1897 р. Пуск у Катеринославі (тепер Дніпропетровськ) другого в Російській імперії електричного трамваю
грудень 1897 р. – березень 1898 р. Діяльність катеринославської соціал-демократичної марксистської групи “Союз боротьби за визволення робітничого класу”
1897 р. Перший загальний перепис населення Російської імперії
11 лютого 1900 р. Утворення у Харкові студентами університету Дмитром Антоновичем, Олександром Коваленком, Боніфатієм Камінським, Левком Мацієвичем, Дмитром Познанським та ін. першої політичної партії в Наддніпрянщині – Революційної української партії, яка виступала з ідеями боротьби за самостійність України
літо 1900 р. Видання у Львові брошури харківського адвоката Миколи Міхновського “Самостійна Україна”
весна 1902 р. Масові селянські виступи в Полтавській та Харківській губерніях
1902 р. Микола Міхновський, Олександр Макаренко, Микола Шемет та ін. створили у Харкові Українську народну партію, яка виступала за повну державну незалежність України
осінь 1904 р. Утворення в Києві Євгеном Чикаленком, Олександром Лотоцьким, Володимиром Чехівським та ін. Української демократичної партії, яка виступала за здійснення ліберальних реформ та автономію України у складі Російської імперії
грудень 1904 р. Утворення в Києві Борисом Грінченком, Сергієм Єфремовим, Модестом Левицьким та ін. Української радикальної партії, яка відстоювала ліберальну модель розвитку та виступала за автономію України у складі Російської імперії
9 січня 1905 р. Розстріл царизмом робітничої демонстрації в Петербурзі (“Кривава неділя”), початок першої російської антимонархічної революції 1905-1907 рр.
12 січня 1905 р. Перший з початку революції великий страйк робітників в Україні
14-25 червня 1905 р. Повстання моряків на панцернику “Князь Потьомкін Таврійській” у Чорному морі
жовтень 1905 р. Всеросійський загальний політичний страйк; утворення Рад робітничих депутатів
17 жовтня 1905 р. Підписання царем Миколою ІІ маніфесту “Про удосконалення державного порядку”, у якому обіцяно громадянські свободи та скликання законодавчого парламенту – Державної думи
30 жовтня 1905 р. Заснування в Одесі першого у Наддніпрянщині осередку культурно-освітнього товариства “Просвіта”
листопад 1905 р. Повстання на крейсері “Очаків” у Чорному морі; виступ саперів у Києві; у Лубнах виходить перша в Наддніпрянщині україномовна газета “Хлібороб”
грудень 1905 р. Збройні повстання в Харкові, Катеринославі, Олександрівську, Горлівці та Миколаєві; утворення в Києві Української демократично-радикальної партії шляхом об’єднання Української демократичної партії з Українською радикальною партією. Об’єднувала переважно помірковану інтелігенцію та відстоювала принципи федералізму і автономії українських земель в складі Росії; утворення в Києві, з Революційної української партії, Володимиром Винниченком, Симоном Петлюрою, Миколою Поршем та ін. – Української соціал-демократичної робітничої партії, яка складалася з інтелігенції, робітників і селян, відстоювала ідеї автономії України, поєднання національних та марксистських соціалістичних пріоритетів
травень 1906 р. – червень 1907 р. Діяльність української парламентської громади в Першій і Другій Державних думах Російської імперії
9 листопада 1906 р. Царський указ про вільний вихід селян з общини, початок Столипінської аграрної реформи, яка також передбачала скасування викупних платежів, запровадження системи хуторів і відрубів, переселенську політику, скасування ряду обмежень прав селян (щодо тілесних покарань, права вибору місця проживання) та ін.
1906 р. Заснування Миколою Садовським в Полтаві першого українського стаціонарного професійного театру; перше видання Біблії українською мовою в Наддніпрянській Україні
3 червня 1907 р. Указ царя Миколи ІІ про розпуск Другої Державної думи, державний переворот, що фіксував поразку революції 1905-1907 рр.
січень 1908 р. Утворення в Києві з ініціативи демократ-радикалів, лібералів та соціал-демократів нелегальної міжпартійної громадсько-політичної організації “Товариство українських поступовців” для координації діяльності українського національного руху в період наростання реакції в Російській імперії (діяла до квітня 1917 р.)
1909-1910 рр. Антиукраїнські дії російського царського уряду: заборона видання української літератури, діяльності політичних та громадсько-культурних організацій і товариств; заборона реєструвати будь-які товариства і видавництва, створені “інородцями”
листопад 1912 р. Перший у післяреволюційні роки масовий виступ українців під час похорон у Києві композитора Миколи Лисенка
27 серпня 1913 р. Льотчик Петро Нестеров на літаку “Ньюпор”-IV, із двигуном потужністю 70 к.с., піднявся над Сирецьким військовим летовищем в Києві і на висоті 600 м уперше в світі здійснив знамениту “мертву петлю”, що згодом стала називатися “петлею Нестерова” (у березні 1914 р. Петро Нестеров здійснив перший авіаційний трьохгодинний переліт з Києва в Одесу та Севастополь; у травні виконав одноденний переліт, із трьома посадками для заправки пальним, з Києва до Петербурга за 18 год., з яких у повітрі 8 год.
лютий-березень 1914 р. Масовий рух протесту українців проти заборони російською владою святкування 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Запитання та завдання: 1. Охарактеризуйте колоніальну політику Російської імперії щодо України наприкінці XVIII ст. 2. Які адміністративно-територіальні одиниці існували в українських землях у складі Російської імперії? 3. Назвіть найбільші масонські організації на території України першої половини XІХ ст.? 4. Що таке “аракчеєвщина”? 5. Охарактеризуйте процес національного відродження в Україні у першій половині ХІХ ст. 6. Коли діяло Кирило-Мефодіївське товариство? 7. Назвіть прізвища найбільш активних учасників Кирило-Мефодіївського товариства? 8. Як називався програмний документ Кирило-Мефодіївського товариства? 9. Висвітліть хід та значення реформ 60-70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії для розвитку українських земель. 10. Як вплинули Валуєвський циркуляр та Емський указ на розвиток української культури? 11. Охарактеризуйте діяльність земств у Наддніпрянщині. 12. Що таке ”Громади”? 13. Охарактеризуйте процес національного відродження українців Наддніпрянщини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. 14. Який вплив справила політична діяльність Михайла Драгоманова на становлення українського національного руху другої половини ХІХ ст.? 15. Коли було утворено громадсько-політичну організацію “Братство Тарасівців”? 16. Дайте порівняльну характеристику українським суспільно-політичним рухам, політичним партіям та громадським організаціям другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на території Російської імперії. 17. В якому році була утворена перша українська політична партія в Наддніпрянській Україні?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 356; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.