Резерви збільшення виробничої потужності підприємства

Динамічні та оцінні показники виробничої потужності підприємства.

Величина виробничої потужності формується під впливом багатьох чинників:

— номенклатури, асортименту та якості продукції, що випускається;

— кількості встановленого устаткування, розмірів і складу виробничих площ;

— прогресивних техніко-економічних норм продуктивності та використання устаткування;

— знімання продукції з виробничих площ;

— тривалості виробничого циклу тощо.

Основним чинником, що впливає на величину виробничої потужності, є попит на продукцію, що випускається. Але діюче підприємство в якийсь початковий момент часу має визначену, відносно постійну виробничу потужність, що забезпечується наявним основним капіталом та робочою силою, при цьому воно випускає певний обсяг продукції, обмежений попитом. Якщо попит надалі зростатиме, то підприємець спробує повніше використати виробничу потужність підприємства. Інакше кажучи, він прагнутиме довести випуск продукції до максимально можливого і навіть більшого, ніж величина виробничої потужності, за рахунок введення додаткових капітальних вкладень, тобто розширення виробничої потужності екстенсивним шляхом.

Виробнича потужність залежить від ряду факторів. Найважливіші з них наступні:

-Кількість та продуктивність обладнання;

-Якісний склад обладнання, рівень фізичного та морального зносу;

-Ступінь прогрессивності техніки і технології виробництва;

-Якість сировини, матеріалів, своєчасність їхніх поставок;

-Рівень спеціалізації підприємства;

-Рівень орагінізації виробництва та праці;

-Фонд часу роботи обладнання.

Вибуття потужності відбувається по наступним причинам:

-Знос обладнання;

-Зменшення годин роботи обладнання;

-Зміна номенклатури або збільшення трудомісткості продукції;

-Закінчення строку лізінгу обладнання.

Збільшення виробничої потужності можливо за рахунок:

-Введення в дію нових та розширення діючих цехів;

-Реконструкції;

-Технічного перезброєння виробництва;

-Організаційно-технічних заходів, з них:

-Збільшення годин роботи обладнання;

-Зміна номенклатури продукції або зменшення трудомісткості;

-Використання технологічного обладнання на умовах лізінгу з поверненням у терміни, встановлені лізінговою угодою.

. Система показників - взаємозв'язанна сукупність показників, із допомогою якої забезпечуються комплексна кількісна оцінка стану та виявлення резервів поліпшення інтенсивного використання виробничих потужностей.

Систему показників можна поділити на три групи. В першу групу можна включити коефіцієнти, які характеризують рівень освоєння проектної та використання виробничої потужності підприємства, в другу - коефіцієнти, що характеризують використання обладнання, і в третю - вартісні показники, які характеризують віддання виробничого апарату.

Серед показників першої групи слідує передусім виділити

-коефіцієнт використання проектної потужності (Кп), що характеризує рівень використання запровадженої у дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення планового або фактичного обсягу випуску продукції (В), передбаченого проектом, у гривнях, тонах, штуках до величини проектної потужності (Мп) в аналогічних одиницях виміру. На підставі отриманих за допомогою цього коефіцієнту даних можна судити про хід освоєння проектних потужностей і техніко-економічних показників у межах нормативного терміну, про скорочення періоду запровадження у дію нових потужностей, тобто враховувати фактор часу в оцінці рівня інтенсивного використання нових потужностей.

-Коефіцієнт використання виробничої потужності (Ки). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, що по своїй величині може значно відрізнятися від проектної. Коефіцієнт використання кожної з них можна одержати шляхом відношення планового або фактичного обсягу валовій, товарної, реалізованої, чистої продукції (В) до відповідного виду виробничої потужності (ПМ).

- Важливе значення для характеристики використання виробничої потужності підприємства має аналіз рівня використання виробничих потужностей окремих його підрозділів. Важливим є визначення рівня використання середньої розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. Для цієї мети застосовується коефіцієнт використанняя нормативної величини потужності (Кн).

Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати з допомогою групи показників, що характеризують рівень використання обладнання. Ця група представлена трьома коефіцієнтами та показником середнього часу роботи однієї машини.

- коефіцієнт змінності роботи обладнання (Ксм). Найбільш достовірним засобом визначення коефіцієнту змінності роботи обладнання є ділення планової розрахункової або фактичної машиноємкості (станкоємкості) виготовляємої продукції на дійсний річний фонд часу усього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну.

-коефіцієнт завантаження обладнання (Кз). Він подає собою відношення сумарної машиноємкості, необхідної для виготовленнят планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі підприємства або його підрозділів.

-визначення середнього часу його роботи. Вартість цього показнику перебує у тому, що він дає уявлення про середню абсолютну величину завантаження кожної одиниці обладнання у даному виробничому підрозділі.

-Коефіцієнт пропорційності (Кпр) визначається як відношення різних видів робіт у структурі машиноємкості виготовляємої продукції до загальної кількості встановленого обладнання.

3-тя група – вартісні показники.

- Фондовіддача

- випуск продукції у розрахунку на 1 одиницю вартості обладнання

- коефіцієнт, що характеризує ефективність використання заводських виробничих площ.

Баланс виробничої потужності – система показників, яка відображає зміни потужності залежно від стану та особливостей виробництва, рівня використання обладнання, інших засобів праці, що характеризують випуск продукції. Баланс виробничої потужності включає завантаженість (використання) устаткування за допомогою системи показників, які характеризують час роботи і простоювання діючого обладнання чи запроектованого парку обладнання.

Баланс виробничої потужності характеризує:

-виробничу потужність, наявну на початок планового періоду,

-збільшення потужностей за рахунок організаційно-технічних заходів на діючих підприємствах, введення в дію нових потужностей за рахунок будівництва нових підприємств, розширення та реконструкції діючих, зміни номенклатури і асортименту продукції за рахунок інших підприємств, зміни режиму роботи підприємств через збільшення змінності роботи, підвищення норм продуктивності обладнання тощо,

-зменшення потужності через вибуття зношених основних фондів стихійне лихо, передачу іншим організаціям, зміну номенклатури й асортименту продукції, режиму роботи підприємства,

-виробничу потужність на кінець планового періоду,

-середньорічну виробничу потужність.

Виробнича потужність не є постійною величиною, а тому необхідно періодично здійснювати розрахунки наявної виробничої потужності. Методика розрахунку її балансу регламентується спеціальними інструкціями, що характеризують специфіку діяльності окремих галузей. Сума потужностей окремих підприємств, що випускають аналогічну продукцію, і є виробничою потужністю галузі цього виду продукції. Баланс виробничої потужності складають для забезпечення узгодженості між плановим обсягом випуску продукції й необхідними виробничими потужностями. Він дає змогу обґрунтувати план випуску продукції досягну і йми показниками використання виробничої потужності сприяє найраціональнішому використанню капіталовкладень.

Дата добавления: 2015-05-23