Характеристика видання

ВСТУП

Економічні відносини України з країнами БСС та ПА

Для України країни Близького, Середнього Сходу та Північної Африки є важливим мегарегіоном світу дня подальшого нарощування економічного співробітництва, виключно містким ринком збуту промислових і продовольчих токарів, зброї і а обладнання, численних послуг. З другого боку, країни Близького Сходу являють собою важливий глобальний комунікаційний ву­зол, де знаходяться численні стратегічні запаси енергоносіїв. Водночас цей регіон потребує участі України в різних миротворчих місіях, науково-технічному співробітництві, наданні освітніх та медичних послуг насамперед у тих країнах, де працюють ви­пускники українських вищих навчальних закладах. Найбільш важ­ливим та перспективним для України є нарощування взаємови­гідного співробітництва в таких сферах:

• нафтогазова промисловість (Лівія, Іран);
• банківська сфера (Лівія, Сирія, Ізраїль);
• транспорт (Йорданія, Сирія, Лівія);
• металургійний комплекс (Ліван, Сирія, Лівія);
• авіаційна промисловість (Іран, Сирія, Лівія);
• енергетика (Сирія, Ліван, Лівія);
• освіта (Лівія, Сирія, Єгипет);
• будівництво (Іран, Лівія, Ірак)¹.

Упродовж останніх трьох років наявною стала тенденція на зміцнення торговельно-економічного співробітництва України як з країнами Північної Африки, так і з державами Близького та Се­реднього Сходу. Якщо у 2002 р. загальний товарообіг з цими країнами становив 1,6 млрд. дол. (експорт при цьому становив 1,5 млрд.), то тільки в першому півріччі 2003 р. він досяг майже 1,6 млрд. дол. За різними експертними розрахунками, його сучасні обсяги повинні бути не меншими за 7—8 млрд. дол. з позитивним для України сальдо зовнішньої торгівлі.

Конче важливим для нашої держави є диверсифікація джерел енергопостачання (передусім нафти; для імпорту скрапленого га­зу поки що немає відповідної інфраструктури). У зв'язку з цим розвиток економічних відносин з Лівією (особливо після того, як ООН були зняті з неї відповідні санкції), Іраном, а в перспекти­ві — з Іраком може бути пріоритетом зовнішньої політики України. Вітчизняні компанії небезпідставно розраховують на участь у відновлювальних роботах у цій країні після виведення з неї союзницьких військ.

¹Зовнішня політика України: Матеріали парламентських слухань. – К.: ЦТІ “Е та Е”, 2004. – С.142-142.

Будь-яке суспільство для забезпечен­ня нормального рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації, які спільно виконують ту чи ту місію і діють на засаді певних правил і проце­дур. Проте мета й характер діяльності таких численних організацій різні. За цією ознакою їх можна поділити на дві групи: підприємницькі (комерційні), що функціону­ють і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпе­чується бюджетним фінансуванням держави. Організації з підприємницьким характером діяльності назива­ють підприємствами.

Підприємство — це організаційно відокремлена та економічно самостійна основна (перепала) ланка ви­робничої сфери народного господарства. що виготов­ляє продукцію (виконує роботу або надає платні по­слуги).

Важливо знати, що кожне підприємство або фірма є юридич­ною особою, має замкнуту систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з власною назвою. а також товарний знак (марку) у вигляді певного терміна, символу, малюнка або комбінації таких. Фірмовий знак (марка) служить для ідентифікації товарів або послуг продуцента (продавця) та їх відок­ремлення на ринку від продукції (послуг) конкурентів.

Для ефективного господарювання істотним є визначення цілей створення та функціонування підприємства (фірми). Генеральну (го­ловну) мету підприємства, тобто чітко окреслену причину його існу­вання, у світовій економіці заведено називати місією. Здебільшого місією сучасного підприємства (фірми) вважають виробництво про­дукції (послуг) для задоволення потреб ринку та одержання макси­мально можливого прибутку.

Напрямки діяльності. У практиці господарювання кожне підприємство (фірма), що є складною виробничо-економічною системою, здійснює багато конкретних видів діяль­ності, котрі за ознакою спорідненості можна об'єднати в окремі головні напрямки.

Відповідно до логіки й послідовності стадій відтворювального процесу визначальним напрямком діяльності кожного підприємства за умов ринкових відносин є вивчення ринку товарів, або ситуацій­ний аналіз. Такий аналіз повинен передбачати комплексне дослід­ження ринку, рівня конкурентоспроможності й цін на продукцію, інших вимог покупців товару, методів формування попиту та каналів товарообігу, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

Результати вивчення ринку товарів служать вихідною базою для обґрунтування конкретних шляхів удосконалення і розвитку інно­ваційної діяльності підприємства (фірми) на перспективний пері­од. Інноваційна діяльність охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, запрова­дження технічних, організаційних та інших нововведень, форму­вання інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обся­гу необхідних інвестицій тощо.

Наступним найбільш складним за обсягом і вирішенням організаційно-технічних завдань напрямком є виробнича діяльність підприємства (фірми), її організація та оперативне регулювання в просторі й часі. З усієї сукупності постійно здійснюваних заходів, що з них складається виробнича діяльність, найважливішими тре­ба вважати: обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту відповідно до потреб ринку: форму­вання маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їхню оптимізацію відносно виробничих можливостей підприємства; збалансування виробничої потужності та програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозно­го періоду; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами; розробку й дотримання узгоджених у часі оперативно-календарних графіків випуску продукції.

Ефективність Інноваційно-виробничих процесів, постійно здійс­нюваних на кожному підприємстві (фірмі), визначається рівнем його (її) комерційної діяльності, значущість якої за умов ринку істотно зростає. Це очевидно, оскільки від масштабів та якості саме цього напрямку діяльності підприємства найбільшою мірою залежить фінансова результативність виробництва, яку найповніше характе­ризує величина одержуваного прибутку. Необхідною умовою до­сягнення бажаного успіху комерційної діяльності є дійова реклама І безпосередня організація збуту своєї продукції, розвиток системи товарних бірж, належне стимулювання покупців.

Іще одним важливим напрямком діяльності підприємства (фірми), який завершує послідовний цикл відтворювального про­цесу, слід вважати післяпродажний сервіс багатьох видів товарів — машин та устаткування, автомобілів, комп'ютерної, розмножуваль­ної, медичної, складної побутової техніки, інших виробів виробни­чо-технічного й споживчого призначення. Післяпродажний сервіс охоплює пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації (вико­ристання) куплених на ринку товарів, їхнє гарантійне технічне об­слуговування протягом певного терміну, забезпечення необхідни­ми запасними частинами і проведення ремонтів під час норматив­ного строку служби тощо. Він є важливим джерелом інформації для продуцентів про надійність і довговічність виготовлених тех­нічних засобів, а також про потрібні експлуатаційні витрати. Ця інформація використовується продуцентами для вдосконалення продукції, оптимізації строків оновлення її номенклатури та асор­тименту.

Предметом змісту науково-популярного видання можна вважати все, що має відношення до науки і наукових досліджень: результати наукових досліджень, наукову область, в якій проводяться (проведені) дослідження; об'єкт дослідження; наукову проблему (завдання), мету і метод дослідження; умови, в яких проводяться дослідження, і використовувані апаратура і матеріали; факти, складові основу дослідження (науки), включаючи дані спостережень і експериментів, відкриття, винаходи, теорії, закони, гіпотези і ін. Характеризуючи предмет змісту науково-популярного видання, можна сказати словами Н. Р. Чернишевського: «...Популярні книги перекарбовують в ходячу монету важкий злиток золота, виплавлений наукою».

Тематика науково-популярних видань може бути вельми широкою. Вона повинна визначатися потребами і завданнями суспільства, інтересами і попитом читачів. З цим пов'язано цільове призначення і функціональні властивості науково-популярних видань.

Цільове призначення науково-популярного видання - популяризація і пропаганда основ і досягнень науки, техніки, культури і результатів прикладної діяльності серед широких мас читачів. Що стосується функціональних властивостей, то вони вельми різноманітні.

Найважливішою функцією науково-популярної книги є популяризація і пропаганда наукових знань. Саме це в найзагальнішому визначенні складає цільове призначення даної книги. Дана функція, разом з просвітницькою і ознайомлювальний-освітньою, у всі часи була такою, що веде. Пропагуючи наукові знання, учений передає масам останнє слово в науці і тим самим знайомить їх з цим новим знанням, сприяючи підвищенню їх освітнього рівня і вирішуючи просвітницьку задачу. Наукові знання духовно збагачують читача науково-популярної книги, будить в нім подальший пізнавальний інтерес, сприяють розвитку його творчої ініціативи, нарешті, залучають до знання. Однією з головних цілей науково-популярної книги є формування наукового світогляду читача. Світоглядна функція припускає виклад в науково-популярній книзі природничонаукових знань і законів природи, освітлення досягнень в розробці теоретичних проблем, що відкривають нові перспективи науки і на її основі нові можливості прогресу виробництва. Реалізація функції формування наукового світогляду безпосередньо пов'язана із залученням людини до наукових знань, вихованням у читача сприйнятливості, розуміння суті науки, науково-технічного прогресу. Популярні видання по мистецтву виконують важливу функцію естетичного виховання.

Складання тексту проводиться в програмі Word 2003 згідно правил складання. Основними перевагами цього текстового редактора є можливість перевірки граматики та орфографії, створення і підтримка будь-якої кількості таблиць, а головне можливість відміни дії.

При складанні тексту потрібно дотримуватись таких правил:

- набір тексту проводиться згідно оригіналу та вказівок;

- при складанні не можна заміняти потрібні знаки на схожі;

- розділові знаки від попередніх слів не відбиваються;

- тире між словами відбивається постійними проміжками на два пункти з двох сторін;

- лапки в одному видані повинні бути однаковими і текст заключений в лапках від лапок не відбивається;

- текст в дужках не відбивається;

- заголовки відбиваються приблизно на кегель складання знизу і в 1,5 рази більше — зверху;

- вкінці заголовків не ставлять крапок;

- ділення тексту заголовка на рядки проводять по змісту;

- переноси в заголовках забороняються;

- прийменники, сполучними, частки переносять в наступний рядок.

Потім текст імпортують у програму для верстання Adobe InDesign CS 2.0, InDesign є універсальною програмою для верстання, завдяки зручному інтерфейсу в стилі Adobe та багатьом плаваючим палітрам. Ця програма підтримує автоматичне створення таблиць. Також з’являються нові палітри, такі як Градієнт, Шари, Навігатор, Сторінки, Прозорість, Трепінг та ін. Зручними для користування є команди покрокової відміни та повторення дії.

На етапі верстання створюються стилі форматування тексту, таблиці, формули, заверстуються ілюстрації, створюються шаблони. При верстанні тексту дотримуються таких основних правил:

- верстка повинна бути однотипною;

- привідною;

- всі сторінки повинні мати однаковий розмір;

- сторінка не може починатися останнім рядком абзацу і закінчуватися першим;

- не рекомендується робити переноси з непарної сторінки на парну; нормальним проміжком між словами вважається проміжок, який дорівнює половині кегля (від ¼ до ¾);

- при складані тексту не допускаються „коридори”;

- розмір абзацного відступу в одному виданні повинен бути одинаковий і залежить від формату складання і кегля шрифта;

- кінцевий рядок абзацу повинен бути більшим від розміру абзацного відступу і бути коротшим від нормального хоч би на 1 круглу;

- переносити слова можна згідно правил переносів;

- розмір короткого кінцевого рядка абзацу повинен перевищувати розмір абзацного відступу в 1,5 рази;

- розмір проміжків між словами повинен бути в межах норми (~1 знак);

- не допускається більше ніж чотири переноси підряд;

- ділення тексту заголовка на рядки проводиться по змісту;

- заголовки завжди складаються виділяючим шрифтом

- в кінці рядків заголовка не можна залишати прийменники, сполучники, частки;

- вкінці заголовка не ставиться крапка (винятком можуть бути дитячі видання);

- якщо заголовок розміщений внизу сторінки, то після нього повинно бути як мінімум три рядки тексту;

- перед заголовком, якщо він починається не з самого верху сторінки, також повинно бути як мінімум три рядки тексту;

- у всьому виданні заголовки повинні бути заверстанні однотипно.

Ілюстрації в книжкових виданях можна заверстувати на формат частини сторінки, всієї сторінки, на полі або з виходом в поле. Найчастіше використовують відкритий та закритий спосіб розміщення зображень чи розміщають в оборку. На одній сторінці можна заверстувати дві чи більше ілюстрацій. При цьому між ними повинна бути відстань у три рядки тексту. Якщо на сторінці є дві ілюстрації в оборку, то першу заверстують у зовнішній край, а другу — у внутрішній. Дві невеликі ілюстрації можна розміщати також поруч, але тоді між ними має бути відстань приблизно 1 см. Їх вирівнюють по нижній діагоналі. Ілюстрації відбиваються зі всіх сторін приблизно на ціцеро, тобто на 4 мм.

Ручний монтаж виконується на монтажному столі, який має під світку робочої поверхні. В якості монтажної основи використовують астролон. Для прикріплення фотоформи використовують клейку стрічку. Для розрізання фотоформ використовують спеціальні різаки та скальпелі. Для очистки поверхні використовують спирт, або ацетон. Спочатку виготовляють розкреслений аркуш, для цього беруть тиражний аркуш, або аркуш спеціального паперу такого розміру як майбутній друкарський аркуш, із допомогою ручки та лінійки по більшій стороні відкладають лінію клапана. Ділять аркуш паперу по більшій стороні від цих ліній відкладають розміри полів та створюють таким чином прямокутники – майбутнє місце розташування сторінок, також позначають місця для позначок.

Для виконання монтажу на розкреслений аркуш кладуть астролон і до нього прикріпляють фотоформи сторінки та контрольні мітки. Фотоформи розташовують щодо схеми фарбуючим шаром до верху. Монтаж кольорової продукції здійснюється аналогічно, але суміщення фарб проводиться по суміщу вальних хрестах. Цей спосіб не забезпечує точності і є трудомісткий, тому використовується електронний монтаж.

Дата добавления: 2015-05-23