Додаток 18

СХЕМА АНАЛІЗУ СТРУКТУРИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ У НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

1. Місце економічних дисциплін у навчальному плані закладу:

– в яких класах і в якому обсязі викладається курс “Основи економіки”, за рахунок яких складових (інваріантної і варіативної);

– які спецкурси економічного спрямування і в якому обсязі доповнюють вивчення предмета “Основи економіки”;

– вплив вибраного напряму (профілю) навчання на обсяг і структуру викладання економіки;

– історія впровадження економіки як окремого предмета в даному навчальному закладі.

2. Методичне забезпечення курсів економічного спрямування:

– обґрунтування вибору варіанта навчальних програм;

– рівень забезпеченості учнів підручниками (за даними шкільної бібліотеки);

– кваліфікація вчительських кадрів;

– наявність кабінету економіки, дидактичного матеріалу, унаочнень.

Додаток 19

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ

ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Експеримент дає змогу довести або спростувати робочу гіпотезу педагогічного дослідження.

Педагогічний експеримент має таку структуру:

1. Формулювання робочої гіпотези.

2. Розроблення програми експерименту та визначення його тривалості.

3. Вибір експериментальних об’єктів.

4. Розроблення методичної схеми проведення експерименту і визначення послідовності процедур.

5. Створення експериментальної ситуації, спостереження та контроль за нею.

6. Аналіз результатів (реального, пізнавального, фактичного, статистичного).

Визначення кількості експериментальних об’єктів залежить від теми й обсягу досліджуваної проблеми. Для експериментального дослідження до дипломної і курсової роботи достатньо вибрати один експериментальний та один контрольний класи. Основні вимоги до них — приблизно однаковий рівень знань, склад хлопчиків і дівчаток, соціальний склад.

За призначенням розрізняють такі види експериментів:

· констатуючий експеримент першого порядку;

· формуючий експеримент;

· констатуючий експеримент другого порядку.

Констатуючий експеримент першого порядку проводиться на початку дослідження (перший тиждень практики). Він спрямований на з’ясування основних показників результативності навчального процесу (рівня сформованості знань, умінь та навичок учнів, володіння ними прийомами самостійної пізнавальної діяльності, ступеня зацікавленості учнів предметом тощо). У ньому беруть участь експериментальний (основний) і контрольний класи. Експериментальний клас залучають до всіх процедур експерименту, а контрольний клас є еталоном, за яким оцінюють розвиваючий та формуючий ефект експерименту.

Формуючий експеримент відіграє основну роль в педагогічному дослідженні. Він здійснюється за допомогою експериментальної педагогічної моделі, яка вводиться в експериментальному класі. А в контрольному класі навчання продовжується за традиційною методикою. Тривалість експерименту становить чотири тижні.

Констатуючий експеримент другого порядку включає контрольне дослідження в експериментальному і контрольному класах. Констатуючі експерименти першого й другого порядку носять короткостроковий характер (до одного тижня).

Реалізуючи експериментальну методику, дослідник повинен вести спеціальний щоденник, де фіксуються спостереження за діяльністю учнів, результати контролю на різних етапах проведення експерименту.

Завершується експеримент переходом від емпіричного вивчення до обробки отриманих даних, логічних узагальнень, аналізу і теоретичної інтерпретації отриманого фактичного матеріалу.

Перед проведенням педагогічного експерименту студент повинен ознайомити вчителя та методиста з метою, робочою гіпотезою і методикою проведення експерименту. Такі дії потрібні для забезпечення якісної експериментальної перевірки основних положень наукової гіпотези дослідження.

Дата добавления: 2015-05-23