Особливості промислового перевороту у Франції

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяж­ним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революція 1789—1794 рр. негативно вплину­ла на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на про­голошені свободи, у країні тривалий час панував економічний хаос та дезорганізація, що дало підстави французькому вчено­му М. Леві-Лебуайє вважати революцію в економічному плані "національною катастрофою".

Перші машини тут з'явилися ще в кінці XVIII ст., але не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбу­лося у 1805—1810 рр. в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англійські винахо­ди. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграли верстат Жаккара, створений у 1804—1808 рр., який виготов­ляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), що здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці

винаходи поширилися у французькій текстильній промисло­вості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англійської.

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р., закрила французький і європейський ринки для ан­глійських промислових товарів, створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розви­ток деяких галузей французької промисловості (суконної, хі­мічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова), переживали занепад. У цілому прагнення Наполеона створи­ти умови для панування французької промисловості на кон­тиненті негативно позначилися на ході промислового розвит­ку. Франція на довгі роки була позбавлена англійських ма­шин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів. Сільське господарство Франції страж­дало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів. Континентальною блокадою були невдоволені союзники На­полеона.

На другому етапі промислового перевороту (1815—1848 рр.) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва. Розвивається текстильна, ме­талургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисло­вості. У 20-х роках зароджується французьке машинобуду­вання. За обсягом виробництва промислової продукції в се­редині XIX ст. Франція займала друге місце у світі після Ве­ликобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспро­можність залишалися низькими. У Франції зберігалися неве­ликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Такий стан деякі історики пояснюють антикапіталістичною атмосферою французького суспільства, характером підприємця: дрібного ділка, людини консервативної, обережної. Торгово-промисло­ва буржуазія не мала достатнього впливу на формування дер­жавної політики. Уряд ігнорував її інтереси.

Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформува­лися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в держа­ві, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збага­чувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спе­куляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.

У Франції XIX ст. повільними темпами зростало населен-

ня, попит на товари і продукти залишався низьким. Ця нега­тивна тенденція поглиблювалася відносинами на селі, склад­ною та суперечливою структурою аграрного сектора економі­ки країни. У сільському господарстві Франції домінували дрібні селянські господарства, які з ростом сільського насе­лення все більше подрібнювалися. Переважання дрібних се­лянських господарств стримувало капіталістичний розвиток французького села. Навіть незважаючи на державну митну політику, яка більше сприяла аграріям, ніж підприємцям, і тим самим гальмувала розвиток промисловості, рівень розвитку сільського господарства порівняно з іншими європейськими країнами залишався низьким.

Третій етап промислового перевороту у Франції відбувся після революції 1848—1849 рр. і тривав до кінця 60-х років. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило біль­шість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції за 1851—1865 рр. зріс майже вдвічі. Кількість па­рових двигунів у промисловості й транспорті збільшилася з 7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км.

За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивалася кредитна справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли небува­лої сили і значення. Такі успіхи у розвитку економіки краї­ни були досягнуті завдяки зваженій ліберальній політиці Наполеона III та його уряду.

Отже, в результаті промислового перевороту французька економіка остаточно перейшла на шлях індустріального роз­витку. Однак на відміну від Англії у господарстві Франції значну роль відігравало лихварство.

Дата добавления: 2015-05-23