План вивчення теми. 1. Суть управлінської діяльності полягає у:

Тести

1. Суть управлінської діяльності полягає у:

а) залученні працівників до керівництва підприємством;

б) впливі на процес шляхом прийняття рішень;

в) використанні найновіших досягнень НТП в організації виробничих процесів;

г) незаперечному виконанні доведених „згори” розпоряджень.

2. Найбільш поширеними концепціями управління є:

а) соціальна;

б) ординалістична;

в) раціоналістична;

г) ринкова;

д) неформальна.

3. Якщо фірма (підприємство) розглядається як відкрита система, яка вчасно реагує і пристосовується до умов зовнішнього середовища, то концепцію управління такою фірмою прийнято називати:

а) ринковою;

б) неформальною;

в) маркетинговою;

г) соціальною.

4. Якщо успіх фірми залежить від внутрішніх факторів, то концепцію управління нею називають:

а) ординалістичною;

б) раціоналістичною;

в) соціальною;

г) виробничою.

5. Стратегічне управління – це:

а) вироблення стратегії підприємства на основі прогнозів майбутнього стану середовища;

б) розрахунок планових показників використання усіх видів ресурсів;

в) розробка бізнес-планів підприємства.

6. Сучасні системи управління підприємством повинні задовольняти таким вимогам:

а) простота;

б) гнучкість;

в) наявність ієрархічного ланцюга;

г) невелике число рівнів управління;

д) побудові структури управління за функціональним принципом;

е) невеликі підрозділи з кваліфікованими фахівцями.

7. Основні принципи управління розробив:

а) Ф. Тейлор;

б) А Маршалл;

в) А. Файоль;

г) Ч. Бебідж.

8. не належать до принципів управління:

а) дисципліна;

б) чіткий розподіл праці;

в) адміністративний вплив;

г) функціональні взаємовідносини;

д) заохочення ініціативи;

е) рівна оплата праці;

ж) мотивація високопродуктивної праці.

9. Дотримання ієрархічного ланцюга як принципу управління передбачає:

а) наявність у підлеглих одного управлінця;

б) виконання розпоряджень вищого лінійного керівника;

в) матеріальну відповідальність за невиконання розпоряджень;

г) передачу управлінських рішень «згори донизу».

10. Методи управління поділяються на:

а) виробничо-технічні;

б) організаційні;

в) економічні;

г) адміністративно-правові;

д) соціально-психологічні;

е) ринкові.

11. Наказ є формою впливу:

а) економічного;

б) соціального;

в) психологічного;

г) адміністративно-правового;

д) матеріального.

12. Основна мета використання економічних методів управління полягає у:

а) створенні умов для вільного вибору підприємцем роду діяльності;

б) створенні умов та заінтересованості працівників і виробничих ланок у високих кінцевих результатах;

в) пропорційний розподіл між окремими виробничими ланками підприємства.

13. Економічні методи управління не включають:

а) матеріальне стимулювання;

б) планування;

в) матеріальну відповідальність;

г) ціноутворення;

д) групування;

е) розпорядження;

ж) податки;

з) державне регулювання.

14. Соціально-психологічні методи управління передбачають:

а) вивчення соціальних запитів та інтересів колективу;

б) розпорядчий вплив на працівників;

в) аналіз соціальної структури колективу;

г) встановлення економічних нормативів по праці і заробітній платі;

д) вивчення умов стабільності колективу та умов життя працюючих.

15. Організаційна структура управління – це:

а) кількість функціональних підрозділів на підприємстві;

б) склад організаційно відокремлених підрозділів підприємства та зв’язки, що існують між ними;

в) чисельність і методи впливу вищих керівників підприємства на структурні підрозділи.

16. Найбільш поширеними типами організаційних структур управління підприємством є:

а) лінійна;

б) виробнича;

в) адміністративна;

г) лінійно-штабна;

д) функціональна;

е) матрична;

ж) об’єднана;

з) дивізіональна;

и) множинна.

17. Лінійна структура управління підприємством використовується:

а) на невеликих підприємствах з малою чисельністю працюючих;

б) на підприємствах, що випускають однорідну і нескладну продукцію;

в) на підприємствах приватної форми власності;

г) на підприємствах-монополістах;

д) на підприємствах з неперервним циклом виробництва.

18. Якщо спеціальні підрозділи при лінійних керівниках виконують дорадчі, а не розпорядчі функції, то така структура управління називається:

а) штабною;

б) функціональною;

в) лінійно-штабною;

г) матричною.

19. Перевагами функціональної структури управління є:

а) безпосередній вплив на лінійних виконавців;

б) функціональний керівник несе повну відповідальність за окрему ділянку роботи;

в) можливість використання економічних методів управління;

г) підвищення якості управлінських рішень;

д) незначна кількість організаційних підрозділів.

20. Недоліками лінійно-штабної структури управління є:

а) ріст числа і складності ділових зв’язків;

б) протиріччя в управлінських рішеннях;

в) ріст управлінських витрат;

г) зниження оперативності управління;

д) персональна відповідальність лінійного керівника за прийняті рішення та їх виконання.

21. Наявність відділень є характерною для структури управління:

а) функціональної;

б) множинної;

в) дивізіональної;

г) матричної.

22. Відділення – це:

а) продуктово-ринкова одиниця;

б) спеціальний штат на підприємстві;

в) підрозділи підприємства, які займаються загальними питаннями;

г) підрозділи виробництва і збуту.

23. До основних функцій управління не відноситься:

а) планування

б) аналіз

в) організація

г) мотивація

д) контроль

24. Функції управління підприємством:

а) формування системи оподаткування, визначення амортизаційної політики, формування митної політики

б) планування, організація, мотивація, контроль

в) економічні, соціально-психологічні, організаційні

г) планування, аналіз, контроль. організація

25. Методи управління підприємством:

а) планування, організація, мотивація, контроль

б) економічні, соціально-психологічні, організаційні

в) розпорядчі та регламентуючі

г)планування, аналіз, контроль. організація

26. Функція управління, метою якої є формування керівної і керованої систем, а також зв'язків і відносин між ними, що забезпечують кооперування людей і знарядь праці з максимальною ефективністю протікання їх спільної трудової діяльності - це:

а) планування

б) організація

в) мотивація

г) контроль

27. Функція управління, яка вказує на комплекс причин, які спонукають членів трудового колективу до спільних впорядкованих і узгоджених дій для досягнення поставленої перед суб'єктом господарювання мети – це:

а) організація

б) мотивація

в) планування

г) контроль

28. Функція управляння, яка завершує будь-яку діяльність і представляє собою перевірку, а також постійне спостереження з метою перевірки чи нагляду – це:

а) організація

б) контроль

в) мотивація

г) планування

Література

38, 42, 43, 51, 53

Змістовий модуль ІІ

Ресурсне забезпечення діяльності підприємства

Тема 5. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про формування системи управління персоналом підприємства, кадрову політику України, систему формування та набору різних категорій персоналу, ефективність перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, концепцію якості трудового життя, механізм визначення показників продуктивності праці та виявлення шляхів їх підвищення на підприємствах різних форм господарювання; мотивацію як процес стимулювання людей до ефективної трудової діяльності; організацію оплати праці.

1. Кадрова політика.

1.1. Система формування та набору різних категорій персоналу.

1.2. Методи оцінки та відбору працівників.

1.3. Форми та ефективність перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

1.4. Колективні та індивідуальні трудові угоди.

1.5. Концепція якості трудового життя.

2. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники підвищення.

3. Мотивація трудової діяльності.

4. Застосовувані форми та системи оплати праці.

5. Система участі працівників у прибутках.

Дата добавления: 2015-05-23