Методичні рекомендації до практичного заняття. План проведення практичного заняття

План проведення практичного заняття

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Модуль і

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Змістовий модуль ІІ Ресурсне забезпечення діяльності підприємства

Тема 5: Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці

Мета заняття: закріпити теоретичні знання та формувати практичні навички у студентів розрахунку показників чисельності персоналу, а також показників продуктивності праці на виробничих підприємствах.

1. Поняття персоналу в контексті економічних понять трудових ресурсів, кадрів, трудового потенціалу та ін.

2. Чинники, що потребують урахування у процесі розрахунків необхідної чисельності персоналу підприємства.

3. Поняття й основні елементи системи управління персоналом підприємств (організацій), інших суб’єктів господарювання.

4. Продуктивність праці як економічна категорія. Методичні підходи до розрахунку продуктивності праці на виробничих підприємствах.

5. Мотивація як процес стимулювання людей до ефективної трудової діяльності.

Визначаючи напрямки розвитку підприємства, керівництво повинно розраховувати необхідні ресурси для їх реалізації в т.ч. трудові, для їх реалізації.

Для виявлення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВП) на плановий період використовується метод корегування базової чисельності:

(1)

де Ч _пл – чисельність ПВП, що необхідна для виконання планового обсягу виробництва, чол.;

Ч _б – чисельність базового періоду, чол.;

D В – зміни обсягу виробництва продукції, %.

Чисельність робітників на основі повної трудомісткості виготовлення продукції визначається за формулою:

, (2)

де Т єв – повна трудоємність виробничої програми, нормо-годин;

Т _еф – ефективний фонд часу одного працівника, год.;

К Nв – коефіцієнт виконання норм виробітку.

Чисельність робітників, що зайняті обслуговуванням устаткування, розраховується за формулою:

(3)

де n _о – кількість об’єктів устаткування (машин, верстатів, агрегатів), що обслуговуються;

n _зм – кількість змін на добу;

N _обс – норма обслуговування - кількість об’єктів на одного робітника;

К _я – коефіцієнт переводу явочної чисельності у спискову, який розраховується за формулою:

(4)

де f – плановий процент невиходів робітників на роботу.

Чисельність робітників, для яких неможливо встановити норми та розрахувати трудомісткість робіт, визначається по кількості робочих місць:

Ч _пл = n _{рм ×} n _{зм ×} К _я , (5)

де n _рм - кількість робочих місць.

Чисельність ІТП та службовців визначається на основі аналізу діяльності, структури підрозділів, функціонально - посадових обов’язків та типових штатних розкладів по галузі господарювання.

Для складання плану зростання продуктивності праці використовуються як абсолютні показники, що характеризують рівень продуктивності праці, так і відносні, які визначають динаміку їх росту.

На практиці застосовуються такі методи вимірювання і показники рівня продуктивності праці (рис.3.1).

	Вартісні		Натуральні		Трудові

Рис.3.1. Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці.

Метод прямого розрахунку, за яким плановий рівень продуктивності праці (Пtпл) визначається шляхом поділу запланованого обсягу випуску продукції (Впл) на планову чисельність промислово-виробничого персоналу (Чпл) або робітників .

Методом прямого розрахунку визначається:

Середньорічна продуктивність праці (середньорічний виробіток)

Пt _річ = . (6)

Середньоденна продуктивність праці

Пt _д = , (7)

де – кількість виготовленої продукції за рік одним працівником;

Т – час, визначений для випуску даної продукції (дн.).

Середньогодинна продуктивність праці

Пt _год = , (8)

де - кількість виготовленої продукції за день одним працівником;

Т _зм – час робочої зміни (год.).

З метою характеристики динаміки росту продуктивності праці у вартісному або натуральному виразі (І _пt) вживається формула:

I _пt = , (9)

де Пt ₁, Пt ₀ - відповідно виробіток у базовому та плановому періодах.

Обернений метод виконується для розрахунку трудомісткості (t)

t = , (10)

де B – обсяг продукції за рік;

TeB – трудовитрати в годинах на весь обсяг продукції.

Ріст продуктивності праці характеризується абсолютним або відносним зниженням трудомісткості (D Те, D I _те).

D Те = Те ₀ × Те ₁ (11)

D I _те = , (12)

де Те ₀, Те ₁ - трудомісткість відповідно у базовому та плановому періодах.

Залежність між показниками виробітку (в) і трудомісткістю (t) можна виразити формулами:

в % = (13)

t % = , (14)

де в - відсотки збільшення виробітку;

t - відсотки зниження трудомісткості.

Зростання продуктивності праці за рахунок:

1. Збільшення обсягу виробництва та зміни чисельності робітників:

D Тt = , (15)

де D В - відсоток приросту обсягу продукції, що виконується на підприємстві у даний період;

D Р _п - відсоток зменшення чисельності робітників підприємства.

2. Збільшення питомої ваги кооперативних поставок продукції:

D Пt = , (16)

де dk ₁, dk ₀- питома вага кооперативних поставок продукції підприємств відповідно у базовому і плановому періодах, %.

3. Ефективне використання фонду робочого часу:

D Пt = × 100, (17)

де Т ₁, Т ₀ – ефективний річний фонд часу роботи одного робітника відповідно у базовому і плановому періодах.

4. Економії чисельності промислово-виробничого персоналу:

D Пt = × 100, (18)

де D Ч _абс – абсолютна економія чисельності промислово-виробничого персоналу, чол.;

D Ч _п – чисельність промислово-виробничого персоналу у плановому періоді (коли зберігається базовий виробіток), чол.

Організація і планування заробітної плати здійснюється на основі розподілу функцій і робіт, нормування, тарифної системи, форм і систем оплати праці у відповідності до Законів України “Про оплату праці”, “Про оплату праці працівникам на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери ”.

Тарифна сітка встановлює відповідні співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації. Вона представляє собою сукупність тарифних коефіцієнтів.

Тарифна сітка оплати праці робітників і службовців (приклад):

Розряди
Коефіцієнти		1,08	1,23	1,35	1,54	1,8	1,89	2,01

Примітки:

1. Розмір тарифної ставки (окладу) першого тарифного розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.

2. Установлення на підприємствах конкретних розмірів фіксованих тарифних ставок робітником одного розряду здійснюється з урахуванням результатів їх роботи.

3. Мінімальна заробітна плата – це встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може проводитися оплата за фактично виконану найманим працівником повну місячну (денну або годинну) норму праці.

Виділяють дві форми оплати праці: відрядну, погодинна.

При відрядній формі оплата праці проводиться за розцінками, які відповідають встановленому розряду виконуваних робіт та обсягу продукції (робіт).

1. Існує декілька систем відрядної форми оплати праці:

1.1. Пряма відрядна система. Заробіток працівника (З _л) розраховується шляхом перемноження розцінки за одиницю продукції (Р _с) на кількість виробленої продукції (B).

З _л = Р _с × В (19)

Розцінка (Р _с) визначається за формулою:

Р _с = С _к: N _в або Р _с = С _к × N _Т, (20)

де С _к - погодинна тарифна ставка відповідного розряду;

N _в - норма виробітку;

N _Т - норма часу, годин.

1.2. Непряма відрядна система (З _нв). Вона застосовується для оплати тих категорій допоміжних робітників, праця яких значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників.

З _нв = С _к × Т _ф × k _Nв, (21)

де Т _ф - фактично відпрацьована кількість годин цим робітником;

k _Nв - середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками.

1.3. Відрядно-преміальна система (З _в-п). Заробіток працівника складається з відрядного заробітку (Р _с × B) та премії за досягнення певних результатів (Пр %).

З _в-п = С _к × В × (1 + ) (22)

1.4. Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (N _во) за звичайними відрядними розцінками (Р _со), а робіт, виконаних понад нормативний рівень (N _bi), – за підвищеними розцінками (Р _сi) залежно від ступеня виконання завдання:

З _{в-прогр} = Р _со × N _во × В _сi × N _bi (23)

1.5. Акордна система полягає в тому, що розцінки встановлюються на весь комплекс робіт з визначенням кінцевого строку його виконання.

2. Погодинна оплата праці здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормових завдань або за місячними окладами. Погодинна форма оплати праці має системи:

2.1. Проста погодинна оплата. Заробіток працівника (З _п-п) розраховується множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду (С _к) на кількість відпрацьованих годин (Т _ф):

З _п-п = С _к × Т _ф (24)

2.2. Погодинно-преміальна система (З _п-пр).

При цій системі, окрім тарифного заробітку (С _к × Т _ф), працівник одержує премію (Пр %) за досягнення певних кількісних або якісних показників.

З _п-пр = С _к × Т _ф × (1 + ), (25)

По підприємству плановий фонд тарифної заробітної плати (ФЗП) по відрядній формі визначається:

1. Виходячи з обсягу виготовленої продукції і розцінки за формулою:

ФЗП = S Р _сі × В _і, (26)

і=1

де i = 1 … n – назва видів продукції, що виготовляється на підприємстві;

Р _сі - розцінка одиниці і -го виду продукції;

В _і - кількість продукції і -го виду в натуральних одиницях.

2. Виходячи з планової трудомісткості продукції і середньої годинної тарифної ставки за формулою:

_ n

ТЗП = С _к × S t _i, (27)

і=1

де С _к - середня (годинна) тарифна ставка робітників по відрядній формі оплати праці;

t _i - трудомісткість виробництва і -го виду продукції в годинах.

У свою чергу:

С _к = (28)

де k – тарифний коефіцієнт, що відповідає тарифному розряду роботи;

Ч – чисельність робітників, відповідного розряду.

3. Методом прямого розрахунку обсягу фонду заробітної плати:

ФЗП = З _ср × Ч _сп, (29)

Де З _ср – середня заробітна плата 1 працівника у плановому періоді з доплатами (грн.);

Ч _сп – середньомісячна чисельність робітників (чол.)

До складу фонду заробітної плати входять:

- оплата за відпрацьований час;

- оплата за невідпрацьований час;

- одночасні заохочувальні виплати;

- виплати за харчування, житло, паливо.

Оплата за відпрацьований час включає в себе:

- заробітну платню за тарифними ставками та окладами, а також за відрядними розцінками;

- вартість продукції, виданої у вигляді натуральної оплати;

- премії і винагороди;

- стимулюючі доплати і надбавки до тарифних ставок за професійну майстерність, поєднання професій та посад;

- компенсаційні виплати, зв’язок з режимом роботи та умовами праці тощо.

Оплата за невідпрацьований час включає в себе оплату:

- щорічних та додаткових відпусток;

- пільгових годин підлітків;

- простоїв не з вини робітника;

- вимушеного прогулу тощо.

Одночасні заохочувальні виплати включають у себе:

- одночасні (разові) премії;

- винагороди за результати праці за рік, річну винагороду за вислугу років (стаж роботи);

- матеріальну допомогу, яку надають усім чи більшості робітникам;

- грошову компенсацію за невикористану відпустку;

- вартість акцій чи пільг для придбання акцій, які безкоштовно надаються працівникам, як заохочення.

Фонд тарифної заробітної плати робітників-погодинників визначається за формулою:

ФЗП = С ₁ × k × Т _ф × Ч _і, (30)

де Т _ф – дійсний фонд часу середньооблікового робітника;

С ₁ × k = С _k – середня тарифна ставка робітників-погодинників;

Ч _і – чисельність робітників-погодинників і -го розряду.

Фонд тарифної заробітної плати включає:

1. Доплати за роботу в нічний час:

Д _н = Ч _р × Т _н × × (), (31)

де Ч _р - чисельність робітників, що зайняті на роботах у нічний час;

Т _н - кількість годин роботи у нічний час;

- середньогодинна тарифна ставка робітників відповідного розряду;

Д ¹ % - відсоток доплат за роботу в нічний час.

2. Доплати незвільненим бригадирам за керівництво бригадою:

Д _б = Ч _б × З _б × ), (32)

де Ч _б - чисельність бригадирів;

З _б - середня заробітна плата одного бригадира;

Д ² % - плановий середній відсоток доплат.

3. Доплати за навчання учнів (Д _у):

Д _у = Ч _у × Д _у1, (33)

де Ч _у - чисельність учнів;

Д _у1 - доплата за навчання одного учня.

4. Доплати підліткам за скорочений день (Д _підл):

Д _підл = Ч _підл × Т _год × С _к , (34)

де Ч _підл - чисельність підлітків;

Т _год - планова кількість пільгових годин;

С _к - середньогодинна тарифна ставка підлітків.

5. Доплати у зв’язку з оплатою чергових і додаткових відпусток:

Д _в = Ф _дз × (), (35)

де Ф _дз - фонд денної заробітної плати всіх робітників;

Т _в% - середній відсоток всіх видів відпусток від фонду робочого часу.

Т _в% = , (36)

де Т _в - середня тривалість відпустки;

К _рд - кількість робочих днів.

Оборотні кошти - це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Оборотні кошти перебувають у сфері виробництва і у сфері обігу.

Оборотні кошти у сфері виробництва - це виробничі запаси, незавершене виробництво та напівфабрикати, витрати майбутніх періодів.

Оборотні кошти у сфері обігу - це залишки готової продукції на складі, грошові кошти на розрахунковому рахунку, дебіторська заборгованість та інші.

Необхідний розмір оборотних коштів визначається їх нормуванням. Нормуванню підлягають оборотні кошти у виробничих запасах, у незавершеному виробництві, у витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції. Загальна сума окремих нормативів утворює сукупний норматив оборотних коштів підприємства. Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визначається шляхом множення середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їх запасу в днях. Норма запасу в днях залежить від виду виробничого запасу:

- для транспортного запасу вона дорівнює тривалості періоду від укладання договору або оплати рахунку постачальника до прибуття вантажу на склад підприємства;

- для підготовчого запасу вона дорівнює часу, необхідному для приймання, складування і підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів;

- для поточного запасу вона дорівнює половині інтервалу між суміжними поставками;

- для резервного (страхового, гарантійного) запасу вона дорівнює середнім відхиленням фактичних строків постачання від передбачених договором.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається за формулою:

(37)

де - середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю у вартісному виразі;

- середня тривалість виробничого циклу, дні;

К_в – коефіцієнт наростання витрат.

К_в- коефіцієнт наростання витрат (готовності виробу), визначається за формулою:

(38)

де - первісні витрати на початок виробничого циклу;

-решта витрат на виготовлення виробу;

-виробнича собівартість виробу.

Показники мають вартісний вираз.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів визначається за формулою:

(39)

де - залишки витрат майбутніх періодів на початок планового періоду;

- витрати майбутніх періодів впродовж планового періоду;

-сума погашення витрат майбутніх періодів за рахунок собівартості.

Всі показники мають вартісний вираз.

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції визначається добутком вартості одноденного випуску готових виробів на норму їх запасу на складі у днях :

(40)

Норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (комплектування, пакування, відвантаження, виписки платіжних документів).

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їх обороту, оборотністю. Коефіцієнт оборотності розраховується шляхом поділу вартості реалізованої продукції на середній залишок оборотних коштів за відповідний період:

(41)

Зворотний до нього показник є коефіцієнтом завантаження .Він показує частку оборотних коштів у кожній грошовій одиниці реалізованої продукції:

(42)

Швидкість або тривалість одного обороту в днях визначається як відношення кількості днів у періоді до коефіцієнта оборотності:

(43)

де - тривалість одного обороту в днях;

- тривалість періоду (року, кварталу, місяця) в днях.

Суму вивільнених у результаті прискорення оборотності оборотних засобів (DSноз) можна обчислити за формулою:

(44)

де ВРПзв – обсяг реалізації у звітному році, грн.;

Тоб.баз, Тоб.зв – середня тривалість одного обороту оборотних засобів відповідно у базовому і звітному роках, днів.

Оборотність оборотних засобів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема приріст прибутку на рівень рентабельності.

Дата добавления: 2015-05-23