Завдання 1. Ринок праці в економічній системі

Ринок праці в економічній системі

Тема 2

В темі розглядаються питання:

1. Поняття та особливості ринку праці.

2. Попит та пропозиція праці.

3. Інфраструктура ринку праці.

4. Сегментація ринку праці.

Вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування сутності ринкової системи та її складової – ринку праці. Ринок праці не вичерпується відносинами по працевлаштуванню безробітних та заповненню вакансій, а охоплює всю сферу найманої праці, об’єктом політики ринку праці повинне бути широке коло трудових відносин і все економічно-активне населення.

Для формування й функціонування ринку необхідні певні умови: правові, економічні, організаційні, соціальні.

Важливим проблемним напрямом вивчення теми є формування й розвиток ринку праці в Україні в сучасних умовах.

При аналізі ринку праці враховують такі фактори:

1. Тенденції розвитку ринку праці за попередні періоди;

2. Зміни в структурі пропозиції робочої сили;

3. Введення законодавчих актів, які можуть впливати на формування ринку праці; ефективність роботи служби зайнятості з питань працевлаштування.

В таблиці 2.1 проаналізуйте динаміку зайнятого населення України, зробіть висновки.

Зайнятими економічною діяльністю (надалі зайняті) – за матеріалами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності вважаються особи у віці 15-70 років, які:

- працювали протягом обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;

- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

Таким чином, зайняте населення розподіляється на працюючих за наймом, самозайнятих, роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї. Дана класифікація статусів зайнятості розроблена відповідно до рекомендацій 15-ої Міжнародної конференції статистиків праці від 28 січня 1993 року.

Таблиця 2.1

Динаміка зайнятого населення

Роки	Всього зайнято	Наймані працівники підприємств, установ та організацій	у тому числі
промисловість	сільське господарство, мисливство та лісове господарство
тис. осіб	темп росту, %	тис. осіб	темп росту, %	тис. осіб	темп росту, %	тис. осіб	темп росту, %
	20310,5	100,0	17359,9	100,0	4463,2	100,0	6647,3	100,0
	21631,1		19758,2		5461,8		6581,6
	23036,1		21972,4		6450,8		6017,9
	24331,5		23651,2		7054,3		5723,1
	25334,7		24760,0		7784,5		5250,1
	25591,6		25096,5		8016,8		4950,9
	25419,1		24666,0		7788,9		4344,4
	23725,5		20358,9		6072,6		4219,1
	20175,0		16044,0		4474,2		2752,8
	19971,5		15279,2		4254,0		2348,0
	20091,2		14793,5		4074,9		2101,1
	20161,3		14323,5		3939,5		1754,8
	20295,7		14041,2		3897,2		1613,8
	20680,0		14005,3		3878,0		1418,1
	20730,4		14069,2		3808,9		1295,3
	20904,7		14001,9		3703,1		1104,2
	20972,3		13938,9		3579,6		1000,8
	20191,5		12948,5		3184,6		905,9
	20266,0		12564,2		3031,1		805,9
	20324,4		12093,8		2960,5		728,8
……

Роботодавці – це особи, які працюють самостійно або з одним чи декількома партнерами на власному підприємстві та наймають на постійній основі для роботи на своєму підприємстві «найманих працівників».

Самозайняті – особи, зайняті індивідуальною/самостійною трудовою діяльністю, які її здійснюють на самостійній основі (без залучення постійних найманих працівників), на свій власний кошт, володіють засобами виробництва і несуть відповідальність за вироблену продукцію (надані послуги).

Безкоштовно працюючі члени сім’ї – особи, які працюють без оплати на сімейному підприємстві, що очолює родич (у разі, якщо ця діяльність відноситься до економічної).

Відмітимо, що кількість найманих працівників підприємств, установ, організацій охоплює зайнятих, які за місцем роботи уклали письмовий трудовий договір (контракт, договір цивільно-правового характеру) на постійній або тимчасовій основі. До цієї категорії віднесені працівники суб’єктів підприємницької діяльності, бюджетних і фінансових установ та громадських організацій державної і недержавної форми власності, а також військовослужбовці (крім строкової служби) та іноземні громадяни.

В таблиці 2.2 визначте структуру зайнятого населення України за видами економічної діяльності, проаналізуйте структурні зрушення.

Формування українського ринку праці на практиці супроводжується серйозними суперечностями – між попитом і пропозицією на ринку праці; галузевими і територіальними диспропорціями в розміщенні трудових ресурсів.

Безумовно, суперечність між попитом і пропозицією, яка на поверхні виступає як кількісно-якісна неузгодженість робочих місць і робочої сили, що утворює дисбаланс ринку праці, є однією з основних проблем його функціонування.

Сукупна пропозиція включає все економічно активне населення (всі хто працює або бажає працювати). Сукупний попит – це загальна потреба економіки у найманій робочій силі. Основні характеристики сукупного попиту: визначається кількістю і структурою робочих місць, що існують в економіці країни; охоплює всю сферу суспільної праці; включає як укомплектовані так і вільні робочі місця.

Таблиця 2.2

Динаміка зайнятого населення за видами економічної діяльності (у віці 15-70 років)

Вид діяльності	2000 р.	2005 р.	2011 р.	…..	Звітний рік в порівнянні з 2000 р., в.п.
тис. осіб	%	тис. осіб	%	тис. осіб	%	тис. осіб	%
Всього зайнято	20175,0	100,0	20680,0	100,0	20324,2	100,0		100,0	-
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	4334,1		3979,3		3410,3
Промисловість	4598,3		4072,4		3352,7
Будівництво	903,6		941,5		924,5
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів	3121,3		4175,2		4865,0
Діяльність транспорту та зв’язку	1355,0		1400,5		1379,5
Фінансова діяльність	166,1		247,9		350,6
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	815,9		966,6		1187,5
Державне управління	1198,6		1028,9		1055,5
Освіта	1609,7		1668,2		1677,6
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	1379,6		1356,6		1320,8
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури і спорту	692,8		842,9		800,2

Поточна пропозиція: безробітні, що активно шукають роботу і готові до неї приступити; працівники які намагаються змінити місце роботи; особи, які бажають працювати у вільній від роботи або навчання час. Поточний попит визначається потребою на працівників для заповнення вакантних робочих місць на умовах основної діяльності, сумісництва або для виконання разових робіт.

Попит на робочу силу (потреба у працівниках, кількість вакансій) – кількість вільних робочих місць та вакантних посад, про наявність яких, роботодавці повідомили державну службу зайнятості.

Для характеристики ринку праці необхідно використовувати показник «коефіцієнт навантаження на одне вільне робоче місце», який розраховується як співвідношення чисельності незайнятих громадян, які перебували на обліку в службі зайнятості, до кількості вільних робочих місць та вакантних посад, про які роботодавці повідомили службу зайнятості.

При аналізі даних таблиці 2.3 необхідно визначити навантаження на одне вільне робоче місце та тип кон’юнктури, який склався на ринку праці України, зробити висновки. Кон’юнктура (к) – це співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили.

Типи кон’юнктури ринку праці:

1) працедефіцитна (к>1) – ринок праці відчуває нестачу пропозиції праці, це ситуація зростаючого попиту, коли не вистачає робочої сили для заповнення вакансій;

2) праценадлишкова (к<1) – на ринку праці є велика кількість безробітних і відповідно надлишок пропозиції праці, ситуація спадного або недостатнього попиту;

3) рівноважна (к=1) – ситуація повної збалансованості (теоретично можлива, але на практиці може існувати як виняток, короткий час, не на всьому ринку праці).

Таблиця 2.3

Попит і пропозиція робочої сили за професійними групами працівників

Професійні групи	Чисельність незайнятого населення, тис. осіб	Потреба у працівниках, тис. осіб	Навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію), осіб
2000 р.	2005 р.	….	2000 р.	2005 р.	….	2000 р.	2005 р.	…..
Всього	1188,0	903,5		68,2	186,6
Законодавці, вищі державні службовці, керівники	62,2	56,0		3,2	12,7
Професіонали	91,9	48,1		6,0	18,6
Фахівці	157,8	78,4		6,5	17,4
Технічні службовці	64,4	46,7		0,8	5,1
Працівники сфери торгівлі та послуг	145,4	120,6		3,5	12,4
Кваліфіковані робітники сільського і лісового господарств, риборозведення та рибальства	36,2	41,5		0,8	2,3
Кваліфіковані робітники з інструментом	213,3	95,4		27,1	56,0
Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин	219,8	153,5		16,2	39,6
Найпростіші професії (включаючи осіб без професії)	197,0	263,3		4,1	22,5

На основі даних таблиць 2.4-2.5 визначте структуру попиту на робочу силу та її вивільнення за категоріями робочих місць та за статтю.

Таблиця 2.4

Попит на робочу силу за категоріями робочих місць

Показники	2000 р.	2010 р.	…..	Звітний рік в порівнянні з 2000 р.
тис. осіб	%	тис. осіб	%	тис. осіб	%	тис. осіб	в.п.
Потреба у працівниках, усього	68,2	100,0	63,9	100,0		100,0		-
- робітничі місця	47,6		29,7
- посади службовців	16,5		24,3
- місця, які не потребують професійної підготовки	4,1		9,9

Таблиця 2.5

Вивільнення працівників за статтю та категоріями робочих місць

Показники	2000 р.	2010 р.	…..	Звітний рік в порівнянні з 2000 р.
тис. осіб	%	тис. осіб	%	тис. осіб	%	тис. осіб	в.п.
Фактично вивільнено, усього	254,1	100,0	84,0	100,0		100,0		-
Із загальної кількості
- жінки	151,6		45,8
- чоловіки	102,5		38,2
Працівники, які займали
- робітничі місця	128,5		29,5
- посади службовців	95,5		44,4
- місця, які не потребують професійної підготовки	30,1		10,1

При аналізі таблиць 2.4 - 2.6 зверніть увагу на такі питання:

1. Чи існує дискримінація жінок на ринку праці?

2. Що вважається ефективним попитом?

3. В чому різниця між сукупним і поточним попитом?

4. Що вважається задоволеним попитом?

Під час добору працівників на ринку праці інтереси роботодавців не завжди збігаються з інтересами працівників різних професій, а причини розбіжностей можуть бути економічного, організаційного, технологічного і технічного характеру.

Основними напрямами соціального поєднання інтересів працівників і роботодавців можуть бути ефективна зайнятість і реалізація ідей соціального партнерства, а також громадські роботи. На розвиток ринку праці впливає ефективність роботи служби зайнятості. Чим більше нею працевлаштовано незайнятих громадян, тим менше безробітних.

Таблиця 2. 6

Працевлаштування не зайнятого трудовою діяльністю населення за окремими категоріями

Показники	2010 р.	…..	Звітний рік в порівнянні з 2010 р.
тис. осіб	%	тис. осіб	%	тис. осіб	в.п.
Усього	744,5	100,0		100,0
У тому числі за категоріями працівників
- робітничі місця	421,4
- посади службовців	171,2
- особи без професії або такі, що раніше займали місця, які не потребують спеціальної підготовки	151,9
Із загальної кількості
- жінки	347,8
- чоловіки	396,7

Все населення України за методикою Міжнародної організації праці (МОП) поділяється на:

1. Економічно активне (всі хто працює або активно шукає роботу у віці 15-70 років):

- чисельність зайнятих економічною діяльністю;

- чисельність безробітних, до яких за цією методикою відносять чітко визначені групи.

2. Економічно неактивне населення (у віці 15-70 років).

3. Населення молодше 15 і старше 70 років.

Економічне неактивне населення (поза робочою силою) – особи, які не можуть бути класифіковані, як «зайняті» або «безробітні». До складу цієї категорії населення включаються незайняті особи, які належать до наступних соціальних груп: учні та студенти; пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; особи, які зайняті в домашньому господарстві; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які мали роботу сезонного характеру; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом через хворобу, навчання тощо.

Сукупна пропозиція робочої сили (економічне активне населення) складається з чисельності зайнятого і безробітного населення.

Працездатне населення – це особи, що фізично і психічно здорові для того, щоб працювати.

Рівень зареєстрованого безробіття (Рз.б.) визначається як відношення (у відсотках) чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення (Чз.б.), до середньорічної чисельності населення працездатного віку (Чнас.пр.в.):

Рівень безробіття населення за методологією МОП (Рб)– показник, що розраховується за стандартами Міжнародної організації праці, яквідношення (у відсотках) чисельності безробітних певної вікової групи до чисельності економічно активного населення (робочої сили) відповідного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки:

, де

Б – чисельність безробітних у віці 15-70 років; Чек.акт. – загальна чисельність економічно активного населення у віці 15-70 років; З – чисельність зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років.

Рівень зайнятості населення (Рз) – є основним відносним показником щодо аналізу зайнятого населення, що розраховується як відношення (у відсотках) чисельності зайнятих певної вікової групи до чисельності населення відповідного віку, за виключенням осіб, які знаходяться на утриманні в інституційних установах (у виправно-трудових закладах, психіатричних лікарнях, тощо):

, де

З – чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років; Н – загальна чисельність населення у віці 15-70 років; Чек.акт. – чисельність економічно активного населення; Чек.неакт. – чисельність економічно неактивного населення.

Рівень економічної активності (Рек.акт.) визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення у віці 15-70 років (Чек.акт.) до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою (Н):

В таблиці 2.7 проаналізуйте динаміку основних показників ринку праці України. Необхідні дані для розрахунків вибрати з таблиць 2.1-2.6.

Зробити висновки, звернувши увагу на такі питання:

1. Охарактеризуйте суб’єктів ринку праці.

2. Що розуміють під сегментацією ринку праці?

3. Яким чином на стан ринку праці в сучасних умовах впливає демографічний фактор?

Таблиця 2.7

Динаміка основних показників ринку праці України

Показники	2000 р.	……	Звітний рік в порівнянні з 2000 р., %
Все населення (економічно активне і економічно неактивне віком 15-70 років), тис. осіб
Кількість найманих працівників підприємств, установ, організацій, тис. осіб
Працевлаштовано, тис. осіб	597,0
Сукупна пропозиція робочої сили (всі категорії економічно-активного населення у віці 15-70 років), тис. осіб:
- зайняті	20 175,0
- безробітні	2 655,8
Середньорічна кількість населення в працездатному віці, тис. осіб	28064,3
Економічно неактивне населення (віком 15-70 років), тис. осіб	13 318,4
Безробітне населення працездатного віку зареєстроване у державній службі зайнятості, в середньому за рік, тис. осіб	1 178,7
Навантаження на одне вільне робоче місце, осіб
Рівень зареєстрованого безробіття, в середньому за рік, у % до населення працездатного віку
Рівень безробіття населення (за методологією МОП), %
Рівень зайнятості населення, %
Рівень економічної активності, %

Дата добавления: 2015-05-23