Економіка підприємства

Поскольку все то, что делает человек, в конечном счете, служит цели удовлетворения его разнообразных потребностей, постольку любые проявления активности человека сопровождаются эмоциональными переживаниями.

Уявіть собі, що Ви хочете зрозуміти, які емоції переживає інша людина. Ця людина подає Вам словесний опис почуттів, які вона переживає. Які відомості найбільш корисні для визначення типу її емоцій?

Дайте відповідь з погляду філософії, що таке спілкування, його роль у житті людини. Проілюструйте прикладами з історії людства, щодо розуміння процесу спілкування для життя суспільства.

Головне завдання демократичного підходу до організації та управління полягає у тому, щоб не розглядати працівника виключно як гвинтик в руках управлінця і більше спиратися на почуття відповідальності й творчий потенціал людини.

Типовим у цьому напрямку є підхід, що можна охрестити “чорною скринею”. Він припускає можливість невтручання у внутрішні справи організації або її окремої ланки, і обстоює засади самоорганізації. Чітко встановлюється “вхід” та “вихід”, тобто регламентуються умови функціонування, а не порядок самих дій персоналу. Наприклад, окремій групі (бригаді) працюючих дається певне завдання, визначається термін його виконання, сума оплати, доводяться інші умови, або вимоги, але керівництво не втручається у зміст виробничого процесу та організацію праці. Така система підряду застосовується на будівництві, у сільському господарстві, науці та деяких інших галузях.

Спілкування — це багатоплановий складний процес встановлення контактів між людьми, в результаті якого здійснюється вплив однієї людини на іншу, обмін інформацією та вироблення загальної стратегії взаємодії, сприйняття, розуміння іншої людини. В спілкуванні реалізується потреба в іншій людині.

Спілкування має велике значення в формуванні психіки людини, її розвитку та становлення розумної, культурної поведінки. Через спілкування з психологічно розвинутими людьми, завдяки широким можливостям до научіння, людина формує та здобуває всі свої вищі пізнавальні здібності та якості через активне спілкування з розвинутими особистостями, вона сама стає особистістю.

Відомо, що психіка людини та її розвиток детерміновані способом буття середовища, в якому знаходиться людина. Перетворення індивіда в особистість відбувається завдяки спілкуванню з цим середовищем.

Коли б від народження людина була ізольована від оточення, від спілкування, вона б не сформувалась як культурна, цивілізована особистість, тобто така людина залишилась би на рівні розвитку тварини, напіврослини. Відомі факти вимушеної ізоляції від людського суспільства; коли дитина опинялась і довго жила серед звірів, або коли доросла людина потрапляла на безлюдний острів. Навіть після тривалої роботи психологів з такими людьми не вдавалось привести їхню психіку до людської норми. Ці та інші факти свідчать про те, що тільки завдяки спілкуванню людина може розвиватись.

Процес спілкування є складним та багатогранним, для його реалізації задіюються значні ресурси психіки особистості. Людина, розпочинаючи спілкування, формулює його мету і певним чином його планує, прогнозу.ючи лінію поведінки співбесідника. Дотримуючись вказаного плану протягом усього спілкування необхідно адекватно відображати реакцію співбесідника і, відповідним чином, коригувати власну поведінку. Потім – аналізувати реакцію на відкориговану лінію власних дій, і так – постійно. Окрім, того, в полі уваги слід постійно тримати реакцію на власну поведінку оточення.

Без спілкування неможлива будь-яка діяльність. Спілкування може виступати як взаємодія між людьми, а може виступати як один із провідних видів діяльності.

3. Наведемо ситуацію: "Читаючи будь-яку книгу, ми спілкуємося з автором цієї книги, навіть не знаючи його, не бачачи, не контактуючи з ним отримуємо інформацію". Чи відбувається при цьому процес комунікації? Який вид спілкування проявляється при цьому?

Дайте відповідь з погляду філософії, що таке спілкування, його роль у житті людини. Проілюструйте прикладами з історії людства, щодо розуміння процесу спілкування для життя суспільства.

Напишіть твір-есе "Спілкування як потреба життя".

Спостерігаючи за власним життям і життям інших, визначте можливий вплив вміння спілкуватися на становлення людини як особистості та фахівця. Проілюструйте прикладами цю залежність (кореляцію).

Виберіть особу, з якою ви часто спілкуєтеся, і спробуйте розкрити особливості її комунікативної сфери. Напишіть про це невеликий твір.

Опишіть, як відбувається спілкування на соціальних рівнях: "ін-дивід-індивід", "індивід-група", "група-соціум". Проілюструйте прикладами.

Підтвердіть або ж спростуйте твердження про те, що індивід трансформується в особистість через спілкування із собі подібними.

Як Ви поясните феномен Мауглі або Робінзона Крузо з погляду процесу комунікації?

Розкрийте та опишіть основні функції спілкування, їхній взаємовплив та взаємозалежність. Проілюструйте прикладами.

Більшість вітчизняних дослідників розмежовують поняття "спілкування" та "комунікація". А який смисл Ви вкладаєте в ці поняття, та чи є вони для вас тотожними?'

Поясніть, у чому подібність та відмінність людської мови та "мови" тварин. Наведіть вагомі докази того, що мовленнєва діяльність властива лише людині.

Чи має спілкування особливо велике значення в онтогенетичному розвитку дитини? Чи свідчить це твердження про те, що потреба у спілкуванні не є природженою?

Як Ви можете пояснити з погляду процесу спілкування виникнення у людей відчаю, нудьги та навіть депресії?

Поясніть, як Ви розумієте філософське значення висловів: "Мислити образно", "Краще один раз побачити ніж один раз почути" (Леонардо да Вінчі), "Скажи щось, щоб я тебе побачив" (Сократ).

Відомо, що на етапі початкового оволодіння мовою дитина, намагаючися задовольнити власні потреби, вимовляє певні слова, але слів не вистачає. Що приходить їй на допомогу? Проілюструйте прикладами.

Наведемо ситуацію: "Читаючи будь-яку книгу, ми спілкуємося з автором цієї книги, навіть не знаючи його, не бачачи, не контактуючи з ним отримуємо інформацію". Чи відбувається при цьому процес комунікації? Який вид спілкування проявляється при цьому?

Поясніть з позиції проксеміки поведінку людей у ситуації: "Ви заходите в громадський транспорт у час пік, багато людей, тісно, люди стоять близько один до одного, тримають малу дистанцію між собою. Дехто відхиляється, відвертається в інший бік, дивиться постійно у вікно, інший читає газету, книгу, хтось слухає музику — все це задля того, щоб уникнути прямого небажаного контакту".

Яке відсоткове співвідношення між вербальними та невербальными засобами спілкування, якщо взяти весь процес комунікації за 100 %? Поясніть це з позиції свідомого та несвідомого проявів спілкування.

Що більш інформативніше скаже про людину вияв її вербальних чи невербальних засобів? Дайте пояснення висловам: "Тремтить як осиновий листок", "Зціпив зуби", "Дивиться як кіт на сметану", "Живуть як собака з кішкою", "Ховає очі". Які емоції передає "мова тіла"?

Як можна проінтерпретувати ці жести — як відкриті чи закриті: людина при діловій розмові — піджак розстібнутий, ноги розпрямлені, руки не схрещені перед собою, вільно сидить на стільці, погляд вперед, наявний візуальний контакт?

Яку поведінку можна очікувати від людини, в інтимну зону якої різко втрутилася інша людина без її дозволу? Чи зможете Ви навести приклади професій, представникам яких дозволено втручатися в інтимну зону іншої людини? І професії, які використовують недозволені методи втручання в інтимну зону іншої людини, з певною метою?

Який вид запитань варто поставити під час бесіди з іншою людиною, щоб викликати нові запитання і вказати на невирішені проблеми або забезпечити підтримку вашої позиції шляхом мовчазного схвалення?

Спостерігаючи по телевізору політичні промови сучасних політиків, визначте як вони відрізняються від інших форм спілкування своєю емоційністю, чіткістю, насиченістю, дієвістю. Проілюструйте прикладами відмінність однієї політичної промови від іншої. В чому, на вашу думку, тут криється таємниця успішності чи неуспішності промови?

Дайте тлумачення невербально'.' поведінки людини в такому прикладі. Людина сидить під час бесіди, схрестивши руки на грудях, заложивши ногу на ногу. Долонь не було видно майже зовсім. Погляд зустрічається зі співбесідником 1/3 часу. Відповіді супроводжуються потиранням повіки та дотиком до носа.

Які стратегії поведінки в конфлікті ви знаєте? Визначте стратегію поведінки, яка вам імпонує найбільше, і обгрунтуйте свою відповідь.

Наведіть приклад конфлікту, зазначивши всі його основні елементи та фази. Визначте, на якій фазі розвитку знаходиться описаний вами конфлікт, тип конфлікту і варіанти його типології.

Виведіть основні психологічні причини і види конфліктів. Перерахуйте найбільш типові для Вас конфліктогени спілкування та конфлікт-

тогени, на які Ви найбільш боляче реагуєте. Прослідкуйте, чи є між ними зв'язок, і якщо є, то який.

27. Опишіть будь-який конфлікт, який був у Вашому житті, визначте в ньому елементи формули конфлікту і зобразіть карту конфлікту. Намагайтесь проаналізувати, які тактики поведінки використовуються учасниками конфлікту, і відповідно, чи можна вирішити такий конфлікт. Які методи для конструктивного вирішення Ви запропонуєте?

28. Напишіть твір-есе "Мої конфліктогени спілкування" (з заповненням таблиці — див. Додаток).

29. Опишіть психологічні основи спілкування в лікувально-діагностичному закладі.

30. Охарактеризуйте комунікативну компетентність лікаря та її роль в ефективній і безконфліктній взаємодії з пацієнтом.

31. Як проявляються основні функції спілкування в системі "лікар— пацієнт". Проілюструйте прикладами.

Напишіть твір-опис на тему: "Роль психологічних особливостей особистості лікаря в лікувальній взаємодії".

Наведіть психологічні особливості проведення бесіди лікаря та пацієнта на різних етапах лікувально-діагностичного процесу.

Які можуть виникати конфлікти між особами, що задіяні в лікувально-діагностичному процесі? Способи їх вирішення та попередження конфліктів. Проілюструйте прикладами.

У чому специфіка педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу порівняно з діяльністю шкільного вчителя?

Які психологічні умови визначають ефективність діяльності викладача вищої школи?

Довести, що педагогічна діяльність викладача має творчий характер. Особливості педагогічної творчості.

Як ви вважаєте, в чому полягає проблема критеріїв оцінювання ефективності діяльності викладача вищої школи?

У чому суть суб'єкт-об'єктних стосунків між викладачем та студентом? Чому дуже шкідливе безособове ставлення викладача до студента?

Визначте та проілюструйте прикладами позицію викладача щодо студента: розуміння, визнання, прийняття.

Які стилі педагогічного спілкування є найбільш оптимальними щодо розв'язання завдання його професійної підготовки? Доведіть свою думку.

Які психологічні засоби, методи та прийоми підвищують ефективність педагогічного спілкування зі студентською аудиторією під час лекцій, семінарських занять та іспиті?

Згадайте три випадки, коли Ви допомогли комусь вирішити проблему за допомогою спілкування.

44. Як ви поясните з позиції спілкування такі приказки та прислів'я: Що маєш казати — наперед обміркуй.

Краще мовчати, ніж брехати.

Мудрий не все скаже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

Слово не горобець, вилетить — не піймаєш.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Слово старше за гроші.

Від солодких слів буває гірко.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Слово до слова — зложиться мова. Напишіть коротку промову на одну з запропонованих тем: "Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М. Рильський.)

"Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).

"Скажи будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).

"О слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).

"Мрію я словами відмикати людське серце..."(77. Забашта).

Напишіть текст рекламного оголошення про курси, на яких навчають мовленнєвій комунікації (вкажіть, що саме тут буде вивчатися та яку користь це може принести в житті). Виберіть найбільш вдалий варіант реклами.

Які невербальні сигнали з наведених нижче слід визнати конфліктогенними, а які — синтонними: дивитися на годинник; перебирати папірці на столі; присуватися ближче до співбесідника; набирати повітря в легені для заперечення; дивитися в очі?

Складіть промову на тему: "Сучасний шлюб та його перспективи" за поданими тезами:

любов як основа шлюбу;

церковний та світський погляд на шлюб;

проблема розлучення. Причини та моральні аспекти;

зміна ставлення до вільного виховання в сучасному суспільстві;

- нетрадиційні форми шлюбних відносин та ставлення до них суспільства.

48. Спробуйте виголосити промову-експромт на одну із запропонованих тем:

Проблема сучасної освіти.

Чорнобиль оселяється в кожній людині.

Що таке щастя?

Християнству дві тисячі років.

49. Уявіть, що Ви вперше виступаєте перед дитячою аудиторією. Ви старанно підготували свій урок, написавши детально конспект, і читаєте його як лекцію. Але клас абсолютно не слухає Вас: посилюється гамір, діти повністю втратили інтерес до того, що Ви читаєте. Що краще зробити — "навести порядок" і продовжувати читати свій чудово написаний конспект чи спробувати перейти до живого слова?

4. Що більш інформативніше скаже про людину вияв її вербальних чи невербальних засобів? Дайте пояснення висловам: "Тремтить як осиновий листок", "Зціпив зуби", "Дивиться як кіт на сметану", "Живуть як собака з кішкою", "Ховає очі". Які емоції передає "мова тіла"?

Поряд із вербальними формами педагогічної техніки існують і невербальні засоби самовираження вчителя. Н е в е р б а л ь н а п е д а г о г і ч н а т е х н і к а є одним із найважливіших засобів педагогічних комунікацій, передачі інформації не лише словесно, а й за допомогою мови тіла. Родоначальниками невербальної комунікації були актори німого кіно, найталановитіший з яких – Чарлі Чаплін. Для них використання жестів та інших рухів тіла було єдиним засобом спілкування на екрані.

Наукове вивчення мови рухів тіла почалось в останні 40 років, і особливу популярність здобуло у 70-х роках. На цю проблему звернули увагу вчені різноманітних галузей науки – соціології, педагогіки, психології, антропології у зв’язку з вивчення комунікативної діяльності людини.

Одним із перших у 1970 році опублікував результати вивчення цієї проблеми Юлій Фаст. Він узагальнив дослідження у галузі невербальних аспектів комунікації, проведені ученими-біхевіористами. Інший автор – Альберт Мейєрбіан – у процесі дослідження виявив, що передача інформації за рахунок вербальних засобів (тільки словом) відбувається лише на 7%, за рахунок звукових засобів, включаючи тон голосу, інтонацію звуку – на 38% і за рахунок невербальних засобів – 55%. Це довело надзвичайну важливість невербальної техніки у комунікативній діяльності людини.

Важливість проблеми оволодіння комунікативною технікою підкреслює і той факт, що у кінці XX століття навіть з’явився новий тип ученого-соціолога, спеціаліста в галузі невербальної техніки. Мова рухів тіла у зарубіжній літературі одержала назву "боді ленгвідж". Одним із визнаних у світі спеціалістів щодо невербальної комунікації є Алан Піз. У книзі “Мова рухів тіла. Як читати думки інших по жестах” автор докладно розглянув кожний жест у взаємозв’язку з іншими, як складний процес взаємодії людей за допомогою невербальної комунікації. Цінна інформація міститься у наукових дослідженнях Рея Бердвісла, який установив, що у процесі спілкування більша частина інформації передається невербальними засобами за допомогою жестів, пози, розміщення й дотримання дистанції між партнерами.

У праці І.І.Зарецької наводяться результати психологічних досліджень, відповідно до яких у процесі взаємодії людей від 60% до 80% комунікації здійснюється за рахунок невербальних засобів і лише 20-40% інформації передається за допомогою вербальних. І.І.Зарецька пише, що невербальні засоби комунікації поділяються на дві групи. Одні з них супроводжують нашу мову. Це – інтонація, логічний наголос, ритм, гнучкість, тембр мови. Інші – доповнюють її. Серед останніх – міміка, жести, напрям погляду, поворот голови, пози, рухи тіла, постава.

Специфічне значення невербальних засобів педагогічної техніки полягає у тому, що вони в змозі адекватно й емоційно виразно відбивати внутрішній стан учителя, підсилюють його вплив на учнів. Невербальні засоби, як засвідчують дослідження, зокрема, жест, можуть мати більше ваги у спілкуванні, аніж слово. Особливістю засобів невербальної техніки є те, що мова рухів тіла обумовлена імпульсами нашої підсвідомості, отже їх не можна підробити. Це дозволяє довіряти цій мові іноді більше, ніж вербальному каналу спілкування.

Е.В.Кузнецова розробила схему невербальної комунікації, що зображена на рис.1, яка містить три основні блоки:

1. Мова тіла;

2. Міжособистісний простір;

3. Часові характеристики спілкування.

Перший блок під назвою “мова тіла”, включає дві підструктури:

а) статична експресія;

б) динамічна експресія.

У свою чергу, ці підструктури поділяються на окремі складові.

Статична експресія включає:

- фізіогноміку (грец. phisiognomike означає вчення про виявлення людини у рисах обличчя і формах тіла) – це експресія обличчя й фігури, зумовлена будовою тіла;

- артефакти (лат. агtefactume – штучно виготовлене, штучно створене) – прикраси зовнішності, такі як манера одягатися, зачіска й косметика;

- система запахів – природних та штучних.

Друга підструктура першого блоку – динамічна експресія – складається з:

- текесики – системи дотиків, потиску руки, поплескування;

- просодики (грец. ргоsodia наголос, приспів; просодичний – той, що стосується явищ висоти, довготи та сили інтонації або співвідношення ритміко-інтонаційних особливостей мовлення) – характеристика голосу (темп, тембр, гнучкість, висота, наголоси, акцент);

- екстралінгвістики – включення у мовлення пауз, покашлювання, сміху, позіхань, плачу;

- кінесики (грец. kinesis – рух, сукупність кінем. – жестів, мімічних та пантомімічних рухів, що передають певні значення і входять у комунікацію як невербальні компоненти при безпосередньому спілкуванні комунікантів) – комунікативно значущі рухи. До них відносяться:

· виражальні рухи – міміка, жести, пантоміміка, постава, поза, хода;

· контакт очей – спрямованість погляду, частота контакту, тривалість;

· авербальні дії – дії з предметами, тілесні рухи (почісування, потирання рук).

Другий блок – "міжособистісний простір" – це дистанція, взаємне розміщення у спілкуванні. Він носить назву проксеміка. Цей термін (від слова ргохіmity – близькість) був започаткований у 60-х рр. американським антропологом Едуардом Т.Холл, який вивчав просторові потреби людини.

Третій блок – “часові характеристики спілкування” – включає час спілкування, запізнення, затримку дій.

Рис.1. Структура невербальної педагогічної комунікації

В.А.Лабунська розглядає основні засоби невербальної техніки. Особливу роль серед елементів невербальної поведінки вона відводить міміці. Міміка (грец. mimikos – наслідувальний) – це виражальні рухи м’язів обличчя, що відповідають настрою людини, передають її думки і почуття. Головними характеристиками міміки є цілісність, динамічність. Міміка підвищує емоційну значущість інформації, сприяє кращому її засвоєнню. Аналіз різних елементів людської міміки, за свідченням Г.В.Щокіна, вказує, що найважливішими мімічними явищами обличчя є очі, рот, посмішка і сміх, ступінь рухливості міміки. Автор книги “Виразні очі” Гесс писав, що найточніші й відкриті сигнали з усіх сигналів людської комунікації передаються за допомогою очей. “Мова” погляду може демонструвати найрізноманітніші почуття – інтерес, довіру, готовність до взаємодії, симпатію, мужність, рішучість. І навпаки, вони можуть виказувати зверхність, презирство, невдоволення. Очі вчителя є виразником його почуттів – радості, схвалення, спокою, а також гніву, осудження, байдужості. Тому педагог має приховувати негативні виявлення свого настрою і ставлення, свідомо керувати своїм станом та емоціями, виразом обличчя, очей, посмішкою, виказувати стриманість, спокій, впевненість.

Інформацію про почуття і стан людини несе її рот. Припідняті куточки рота виражають позитивне ставлення до комуніканта, веселий настрій, задоволення; витягнуті донизу – символізують негативне ставлення, поганий настрій, сум, розчарованість. Педагогу слід враховувати все це і слідкувати за своєю мімікою. Вираз обличчя педагога має відповідати характерові мовлення, взаємин між учителем і учнем. Учителеві необхідно супроводжувати своє мовлення посмішкою, яка виражає широкий діапазон почуттів -доброзичливість, щирість, привітність, схвалення та інше. Важливо також, щоб учитель уважно ставився до виразу своїх очей.

Ще одним елементом кінесичної підструктури невербальної комунікації є пантоміміка. Пантоміміка – це виражальні рухи тіла або окремої його частини, пластика тіла, рухи рук, голови, постава, хода, уміння стояти й сидіти, естетика пози.

У педагогічній техніці велике значення має жест. Під цим поняттям розуміють рухи рук. Жести бувають описові і психологічні. Коли людина прагне показати форму, розмір, швидкість, ілюструючи хід розповіді, вона користується описовими жестами. Коли ж необхідно виразити почуття подиву, привітності, застереження, згоди – використовуються психологічні жести.

Мова рук або жестів дуже індивідуальна і має високий ступінь інформативності. Учені, які досліджували цю проблему (М.Арджайл, А.Брассер, В.А.Лабунська, А.Піз, О.Савостьянов, А.Штангель, Г.Щокін), підкреслюють, що головним показником правдивості слів людини, почуттів, які нею володіють, є очі і руки. “Руки, – пише А.Брассер, – нічого не можуть приховати і розкажуть значно більше, ніж очі”. Читання жестів, особливо рук і кісті, дозволяє краще розуміти співбесідника, а вчителеві – більш яскраво виявити себе. А.Штангель в своїх працях інтерпретує, що означають певні жести рук. Наприклад, відкрита Долоня, звернена догори, має переконати у відкритості людини, її бажанні віддавати; рука, що стиснена у кулак, свідчить про концентрацію особистості, оволодіння хвилюванням, прагнення до самоствердження; рух рук, щоб закрити обличчя, видає бажання сховати свій стан; вказівний палець, що покладено на край губ, виявляє почуття невпевненості, пошук допомоги і т. ін.

Руки вчителя посідають особливе місце серед всіх засобів педагогічної виразності. Оволодівати мистецтвом жесту – одне з головних завдань вчителя. Жест в процесі педагогічної творчості має виникати органічно, бути пластичним, слухняним думці. Така узгодженість досягається систематичним тренуванням. До того ж, міміка і жести педагога повинні характеризуватися стриманістю і відповідати змісту інформації, ситуації, яка склалася, демонструвати внутрішню силу й упевненість.

Наступним елементом кінесичної підструктури невербальної поведінки є поза та постава. Поза – це положення людського тіла, типове для певної культури, одиниця просторової поведінки людини. У комунікативній взаємодії за допомогою поз може створюватись уявний бар’єр або демонструватися взаєморозуміння, чи агресивність, ворожість. Наприклад, схрещені на грудях руки інформують про захисну реакцію людини, її ізоляцію, стан очікування; руки, закладені за спину, показують відсутність готовності до дії та спробу приховати збентеження; руки, що уперті в боки, свідчать про виклик, браваду, демонстрацію іншим своєї міцності; одночасно, це може бути приховування слабкості.

Вчителю треба пам’ятати, що у кожній його позі проявляється майстерність, професіоналізм, а також ставлення до певної ситуації, до особистості учня. Для активного спілкування поза має бути відкритою. Учитель не повинен схрещувати руки. Щоб створити ефект довіри, він має стояти обличчям до класу, зменшити дистанцію по відношенню до учнів.

Учителеві необхідно піклуватися й про такі елементи кінесичної підструктури невербальної поведінки як постава й хода. Ці елементи педагогічної техніки можуть багато розповісти про психічний і фізичний стан людини. Правильна постава свідчить про високу сприйнятливість, відкритість до оточуючого, здібність до використання внутрішніх сил. Постава, що характеризується граціозністю, невимушеністю, є невіддільною від рухів голови, шиї, корпусу, плеч. Гармонія, пластика рухів є основою для вільного володіння своїм тілом, правильної постави і ходи. Піднята голова, розправлені плечі вказують на впевненість людини у собі, відкритість, увагу до оточуючих.

Вчитель повинен виробляти правильну поставу, яка є проявом самоповаги, гідності, і переважно пряму ходу, яка характеризує рішучість, впевненість, гарне самопочуття, здоров’я.

Педагог має також слідкувати за тим, як він сидить. Не бажано сидіти перед учнями, поклавши одну ногу на іншу. Така поза демонструє зайву самовпевненість. Найбільш сприйнятливою для вчителя є посадка на кінчику стільця з випрямленою спиною, що, за висновками психологів, демонструє високий ступінь зацікавленості, скромність, зібраність.

Для педагога надзвичайно велике значення мають його зовнішні особливості, як успадковані, так і сформовані. Вони є суттєвою складовою педагогічного іміджу. Зовнішній вигляд учителя – це його зачіска, макіяж, одяг, які мають бути скромними, елегантними, сучасними і естетично виразними.

Загалом зовнішній вигляд учителя має викликати в учнів позитивне ставлення до себе і бути підпорядкованим ефективній взаємодії, мета якої – формування особистості вихованця.

В.А.Лабунська, Алан Піз зазначають, що наука проксеміка визначає просторові зони, які встановлюються у процесі спілкування між людьми. їх чотири:

1. Інтимна зона – від 15 до 46 см. Ця зона найголовніша, вона охороняється людиною як власність. Така відстань може бути між батьками й дітьми, подружжям, родичами, близькими друзями;

2. Персональна зона – від 46 см до 1,2 м. Вона використовується у повсякденному спілкуванні між знайомими людьми;

3. Соціальна зона –- від 1,2 м до 4м. Ця зона виявляється кращою для спілкування з чужими людьми при офіційному спілкуванні;

4. Публічна зона – від 4 м до 7,5 м. Така зона використовується при виступах перед великою аудиторією.

На вибір дистанції у спілкуванні впливають соціальний престиж партнерів спілкування, національно-етнічні ознаки, стать, вік, характер взаємовідносин комунікантів.

Міжособистісний простір відіграє виняткову роль у педагогічній взаємодії. Розмір дистанції між вчителем та учнями не просто просторовий вимір – це свідчення близькості, довіри між педагогом і дітьми, виявлення любові до них. Це яскраво демонструє розповідь В.О.Сухомлинського про вчителя математики, який 35 років пропрацював у школі, і всі ці роки його відгороджував від дітей учительський стіл. Стіл був фортецею, глухою стіною, що стояла між ними. Причина ж проста – вчитель не любив дітей, у нього не було потреби скорочувати дистанцію, вносити теплоту у відносини з учнями.

До проксемічних компонентів невербальної системи спілкування відносяться також орієнтація й кут розміщення партнерів, їх місця за столом. Це визначає характер спілкування й взаємовідносини між партнерами. Автори підкреслюють, що суперники у спілкуванні розміщуються один проти одного, учасники звичайної бесіди – навкоси за столом, друзі ж – поруч. Ці знання корисні вчителю, особливо, коли він прагне досягти щирості, довіри у бесіді з учнем.

У своїй сукупності пантоміміка, міміка, жести, пози, інтонації створюють цілісну систему невербальної поведінки вчителя, якою він має оволодіти для підсилення впливу на учнів та більш яскравого вияву власної особистості.

Дайте відповідь з погляду філософії, що таке спілкування, його роль у житті людини. Проілюструйте прикладами з історії людства, щодо розуміння процесу спілкування для життя суспільства.

Напишіть твір-есе "Спілкування як потреба життя".

Спостерігаючи за власним життям і життям інших, визначте можливий вплив вміння спілкуватися на становлення людини як особистості та фахівця. Проілюструйте прикладами цю залежність (кореляцію).

Виберіть особу, з якою ви часто спілкуєтеся, і спробуйте розкрити особливості її комунікативної сфери. Напишіть про це невеликий твір.

Опишіть, як відбувається спілкування на соціальних рівнях: "ін-дивід-індивід", "індивід-група", "група-соціум". Проілюструйте прикладами.

Підтвердіть або ж спростуйте твердження про те, що індивід трансформується в особистість через спілкування із собі подібними.

Як Ви поясните феномен Мауглі або Робінзона Крузо з погляду процесу комунікації?

Розкрийте та опишіть основні функції спілкування, їхній взаємовплив та взаємозалежність. Проілюструйте прикладами.

Більшість вітчизняних дослідників розмежовують поняття "спілкування" та "комунікація". А який смисл Ви вкладаєте в ці поняття, та чи є вони для вас тотожними?'

Поясніть, у чому подібність та відмінність людської мови та "мови" тварин. Наведіть вагомі докази того, що мовленнєва діяльність властива лише людині.

Чи має спілкування особливо велике значення в онтогенетичному розвитку дитини? Чи свідчить це твердження про те, що потреба у спілкуванні не є природженою?

Як Ви можете пояснити з погляду процесу спілкування виникнення у людей відчаю, нудьги та навіть депресії?

Поясніть, як Ви розумієте філософське значення висловів: "Мислити образно", "Краще один раз побачити ніж один раз почути" (Леонардо да Вінчі), "Скажи щось, щоб я тебе побачив" (Сократ).

Відомо, що на етапі початкового оволодіння мовою дитина, намагаючися задовольнити власні потреби, вимовляє певні слова, але слів не вистачає. Що приходить їй на допомогу? Проілюструйте прикладами.

Наведемо ситуацію: "Читаючи будь-яку книгу, ми спілкуємося з автором цієї книги, навіть не знаючи його, не бачачи, не контактуючи з ним отримуємо інформацію". Чи відбувається при цьому процес комунікації? Який вид спілкування проявляється при цьому?

Поясніть з позиції проксеміки поведінку людей у ситуації: "Ви заходите в громадський транспорт у час пік, багато людей, тісно, люди стоять близько один до одного, тримають малу дистанцію між собою. Дехто відхиляється, відвертається в інший бік, дивиться постійно у вікно, інший читає газету, книгу, хтось слухає музику — все це задля того, щоб уникнути прямого небажаного контакту".

Яке відсоткове співвідношення між вербальними та невербальными засобами спілкування, якщо взяти весь процес комунікації за 100 %? Поясніть це з позиції свідомого та несвідомого проявів спілкування.

Що більш інформативніше скаже про людину вияв її вербальних чи невербальних засобів? Дайте пояснення висловам: "Тремтить як осиновий листок", "Зціпив зуби", "Дивиться як кіт на сметану", "Живуть як собака з кішкою", "Ховає очі". Які емоції передає "мова тіла"?

Як можна проінтерпретувати ці жести — як відкриті чи закриті: людина при діловій розмові — піджак розстібнутий, ноги розпрямлені, руки не схрещені перед собою, вільно сидить на стільці, погляд вперед, наявний візуальний контакт?

Яку поведінку можна очікувати від людини, в інтимну зону якої різко втрутилася інша людина без її дозволу? Чи зможете Ви навести приклади професій, представникам яких дозволено втручатися в інтимну зону іншої людини? І професії, які використовують недозволені методи втручання в інтимну зону іншої людини, з певною метою?

Який вид запитань варто поставити під час бесіди з іншою людиною, щоб викликати нові запитання і вказати на невирішені проблеми або забезпечити підтримку вашої позиції шляхом мовчазного схвалення?

Спостерігаючи по телевізору політичні промови сучасних політиків, визначте як вони відрізняються від інших форм спілкування своєю емоційністю, чіткістю, насиченістю, дієвістю. Проілюструйте прикладами відмінність однієї політичної промови від іншої. В чому, на вашу думку, тут криється таємниця успішності чи неуспішності промови?

Дайте тлумачення невербально'.' поведінки людини в такому прикладі. Людина сидить під час бесіди, схрестивши руки на грудях, заложивши ногу на ногу. Долонь не було видно майже зовсім. Погляд зустрічається зі співбесідником 1/3 часу. Відповіді супроводжуються потиранням повіки та дотиком до носа.

Які стратегії поведінки в конфлікті ви знаєте? Визначте стратегію поведінки, яка вам імпонує найбільше, і обгрунтуйте свою відповідь.

Наведіть приклад конфлікту, зазначивши всі його основні елементи та фази. Визначте, на якій фазі розвитку знаходиться описаний вами конфлікт, тип конфлікту і варіанти його типології.

Виведіть основні психологічні причини і види конфліктів. Перерахуйте найбільш типові для Вас конфліктогени спілкування та конфлікт-

тогени, на які Ви найбільш боляче реагуєте. Прослідкуйте, чи є між ними зв'язок, і якщо є, то який.

27. Опишіть будь-який конфлікт, який був у Вашому житті, визначте в ньому елементи формули конфлікту і зобразіть карту конфлікту. Намагайтесь проаналізувати, які тактики поведінки використовуються учасниками конфлікту, і відповідно, чи можна вирішити такий конфлікт. Які методи для конструктивного вирішення Ви запропонуєте?

28. Напишіть твір-есе "Мої конфліктогени спілкування" (з заповненням таблиці — див. Додаток).

29. Опишіть психологічні основи спілкування в лікувально-діагностичному закладі.

30. Охарактеризуйте комунікативну компетентність лікаря та її роль в ефективній і безконфліктній взаємодії з пацієнтом.

31. Як проявляються основні функції спілкування в системі "лікар— пацієнт". Проілюструйте прикладами.

Напишіть твір-опис на тему: "Роль психологічних особливостей особистості лікаря в лікувальній взаємодії".

Наведіть психологічні особливості проведення бесіди лікаря та пацієнта на різних етапах лікувально-діагностичного процесу.

Які можуть виникати конфлікти між особами, що задіяні в лікувально-діагностичному процесі? Способи їх вирішення та попередження конфліктів. Проілюструйте прикладами.

У чому специфіка педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу порівняно з діяльністю шкільного вчителя?

Які психологічні умови визначають ефективність діяльності викладача вищої школи?

Довести, що педагогічна діяльність викладача має творчий характер. Особливості педагогічної творчості.

Як ви вважаєте, в чому полягає проблема критеріїв оцінювання ефективності діяльності викладача вищої школи?

У чому суть суб'єкт-об'єктних стосунків між викладачем та студентом? Чому дуже шкідливе безособове ставлення викладача до студента?

Визначте та проілюструйте прикладами позицію викладача щодо студента: розуміння, визнання, прийняття.

Які стилі педагогічного спілкування є найбільш оптимальними щодо розв'язання завдання його професійної підготовки? Доведіть свою думку.

Які психологічні засоби, методи та прийоми підвищують ефективність педагогічного спілкування зі студентською аудиторією під час лекцій, семінарських занять та іспиті?

Згадайте три випадки, коли Ви допомогли комусь вирішити проблему за допомогою спілкування.

44. Як ви поясните з позиції спілкування такі приказки та прислів'я: Що маєш казати — наперед обміркуй.

Краще мовчати, ніж брехати.

Мудрий не все скаже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

Слово не горобець, вилетить — не піймаєш.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Слово старше за гроші.

Від солодких слів буває гірко.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Слово до слова — зложиться мова. Напишіть коротку промову на одну з запропонованих тем: "Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М. Рильський.)

"Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).

"Скажи будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).

"О слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).

"Мрію я словами відмикати людське серце..."(77. Забашта).

Напишіть текст рекламного оголошення про курси, на яких навчають мовленнєвій комунікації (вкажіть, що саме тут буде вивчатися та яку користь це може принести в житті). Виберіть найбільш вдалий варіант реклами.

Які невербальні сигнали з наведених нижче слід визнати конфліктогенними, а які — синтонними: дивитися на годинник; перебирати папірці на столі; присуватися ближче до співбесідника; набирати повітря в легені для заперечення; дивитися в очі?

Складіть промову на тему: "Сучасний шлюб та його перспективи" за поданими тезами:

любов як основа шлюбу;

церковний та світський погляд на шлюб;

проблема розлучення. Причини та моральні аспекти;

зміна ставлення до вільного виховання в сучасному суспільстві;

- нетрадиційні форми шлюбних відносин та ставлення до них суспільства.

48. Спробуйте виголосити промову-експромт на одну із запропонованих тем:

Проблема сучасної освіти.

Чорнобиль оселяється в кожній людині.

Що таке щастя?

Християнству дві тисячі років.

49. Уявіть, що Ви вперше виступаєте перед дитячою аудиторією. Ви старанно підготували свій урок, написавши детально конспект, і читаєте його як лекцію. Але клас абсолютно не слухає Вас: посилюється гамір, діти повністю втратили інтерес до того, що Ви читаєте. Що краще зробити — "навести порядок" і продовжувати читати свій чудово написаний конспект чи спробувати перейти до живого слова?

5. Складіть промову на тему: "Сучасний шлюб та його перспективи" за поданими тезами:

Перше правило — протиставлення. Якщо ми протиставляємо особу, предмет чи явище іншому, то наголоси отримують саме ті слова, що означають особи, предмети, явища, котрі протиставляються. Наприклад: "Вона не старша, а молодша сестра".

Особи, речі чи явища, що протиставляються, не завжди виражені однаковою граматичною формою. Наприклад: "Він ще не оратор, він тільки вчиться". Тут іменник "оратор" протиставлено дієслову "вчиться".

Крім протиставлення, вираженого різними граматичними формами, є ще приховане протиставлення. Наприклад: "В мене тільки дві руки" (мається на увазі — не три, не чотири і т. д.). У подібних випадках саме виявлення прихованого протиставлення допомагає вирішити питання щодо місця логічного наголосу. Наприклад: "На жаль, у добі лише 24 години" (а не, скажімо, 40) або "Завтра знову математика" (а не література, малювання і т. п.).

Друге правило — введення нового поняття. Якщо у виступі вперше називається будь-яка річ, особа чи явище, які мають значення для подальшого викладу, то слово (слова), що означає цю річ, особу чи явище, виділяється логічним наголосом.

Визначити нове поняття можна тільки тоді, коли знаєш контекст. Наприклад: "Раптом ми побачили річку. Річка була мальовнича". У першому реченні наголос падає на слово "річка", в другому — це слово не має наголосу, тому що перед нами вже не нове повідомлення; новою інформацією тут є те, що річка "мальовнича". За цим правилом наголос майже ніколи не може падати на займенники, оскільки вони замінюють собою вже названих осіб чи згадані речі (за невеликими виключеннями, якщо, наприклад, речення складається лише з одного слова: "Ти!" чи "То була вона").

Іноді не дуже досвідчені оратори мають бажання відмітити логічним наголосом емоційно забарвлені слова: прикметники (добрий, великий, ганебний) або дієприслівники (гнівно, доброзичливо, велично). Але це не зовсім виправдано. Логічні наголоси допомагають нам висловити думку, що залишається незмінною незалежно від того, як до неї ставиться виконавець. А наше відношення до предмета

6. Платон Афінський був представником:

б) ідеалізму;

5. Предметом сучасної психології є:

Психологія - одна з наук про людину, людські спільноти, їхнє життя й діяльність. Вона вивчає закономірності, механізми, умови, чинники та особливості розвитку й функціонування психіки, її взаємодію з внутрішнім і зовнішнім психічним, а також сутність і зміст останніх.

6. Які види сильних емоцій можуть викликати стрес:

Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу супротиву, боротьби, до втечі.

б) гнів і страх;

Эмоции – особый класс субъективных психологических состояний, отражающих в форме непосредственных переживаний процесс и результаты практической деятельности, направленной на удовлетворение актуальных потребностей человека.

в) відомості про ситуацію, яка викликала появу цих емоцій;

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання комплексної контрольної роботи для студентів усіх форм навчання напряму підготовки 6.070106

„Автомобільний транспорт”

Затверджено на засіданні кафедри

менеджменту і міжнародного підприємництва

протокол №____ від ________________2013р.

завідувач кафедри

____________________________Кузьмін О.Є.

Дата добавления: 2015-05-23