Практична частина

ВСТУП

До практичних і семінарських занять

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Донецьк – 2008

ПРИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

ДОНЕЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

ДОНЕЦЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

з дисципліни

“Психологія та педагогіка”

Для усіх напрямів підготовки

УДК 159.923.2

Пархоменко Н.Д. Методичні вказівки до практичних і семінарських за-

нять з дисципліни “Психологія та педагогіка”. Для усіх напрямів підготов-

ки. – Донецьк: ДонІЕК, 2008. – 35 с.

Укладач: Пархоменко Н.Д., канд. пед. наук, доцент.

Відповідальний за випуск Подтикалов О.С., начальник навчального від-

ділу ДонІЕК, канд. техн. наук, доцент.

Затверджено Радою коледжу

18.01.2008 р. протокол № 6.

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................................... 4

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА......................................................................................................... 9

Воля та увага.............................................................................................................................. 9

Наскільки у вас розвинута інтуїція?...................................................................................... 10

Наскільки ви розгублені?........................................................................................................ 11

Наскільки ви практичні?......................................................................................................... 11

Чи є у вас фантазія?................................................................................................................. 12

Чи є у вас артистичні здібності?............................................................................................. 12

Чи допитливі ви?...................................................................................................................... 13

Чи ледачі ви?............................................................................................................................ 14

Чи комунікабельні ви?............................................................................................................. 14

Чи добрий ви друг?.................................................................................................................. 16

Рівень вашого комунікативного контролю........................................................................... 17

Чи маєте ви почуття відповідальності?................................................................................. 18

Який колір у вас на першому місці?...................................................................................... 19

Екстраверт – інтроверт – амбіверт......................................................................................... 21

Який ваш характер?................................................................................................................. 22

От і вийшов „чоловічок”......................................................................................................... 23

Один раз побачити. Чи почути?............................................................................................. 23

Як ми довідаємося, що нас хтось любить?........................................................................... 24

Що говорять вам міміка і жести?........................................................................................... 25

Чи вмієте ви слухати?.............................................................................................................. 28

Вправа "Хто Я?"....................................................................................................................... 30

Вправа “Керування увагою”................................................................................................... 30

Вправа “Перетворення агресивної енергії”........................................................................... 32

Вправа “Кращий психотерапевт”........................................................................................... 32

Аутоаналіз особистого стресу................................................................................................ 34

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ......................................................................................................... 35

Майбутнє України – це кадри, що здійснюють як прийняття відповідальних управлінсь-

ких рішень, так і реалізацію функцій керування. Їм необхідна психологічна підготовка.

У методичному посібнику «Становлення особистості майбутніх спеціалістів» ми підкре-

слюємо, що майбутнім спеціалістам повинне бути притаманне:

― уміння налагодити контакт із діловим партнером;

― поставити ціль і сформулювати задачу;

― переконати як підлеглих, так і вищих керівників у вірності прийнятого рішення;

― заздалегідь визначити здібності і сформувати уміння людини працювати з технічними

пристроями, що імітують деякі психічні процеси і функції;

― передбачати в сімейних обставинах сприятливий мікроклімат;

― виховати молодші покоління і передати їм досвід.

Психологічний аналіз виявляє необхідні для виробничої діяльності вимоги до кадрів: хороші

якості відчуття, сприйняття, уваги, мислення, пам'яті, емоційно-вольових процесів, уяви. Це важли-

во для конкретної професії, у діяльності менеджера, бізнесмена, підприємця, керівника.

Мета даного посібника «Становлення особистості майбутніх спеціалістів» - формування

необхідних творчих якостей, які сприяють соціальній адаптації. Це формування йде за інтере-

сами спеціальної спрямованості особистості на пізнання визначних явищ довколишнього життя

і схильності людини до професійних видів діяльності.

Наш досвід на протязі декількох років дає можливість підтвердити, що позитивний ре-

зультат досягнуто (наприклад, групи фізико-металургійного факультету МОД-02 ДонНТУ та

ін.) методами тестування, самоспостереження, психотерапії, тренінгів, діагностики і передба-

чення, психокорекції. Кожний студент має можливість в даному посібнику знайти необхідний

матеріал для розкриття резервів своїх психічних даних, здібностей, діагностики можливостей і

поставити за ціль їх подальший розвиток. Особливий підтекст в роботі над собою як майбутнім

професіоналом містить робота! Я - керівник": тут необхідність передбачити багатогранність

свого "Я", як спеціаліста, розвивати якості, яких не вистачає для даної професії.

Людина – складна, цілісна система, найголовніше в якій – це високоорганізований мозок,

людський інтелект із його особливістю абстрактного мислення й створення нового стилю жит-

тя, в основі якого сучасні технології праці і діяльності. На цій високій ноті в лекціях, семінарсь-

ких заняттях роз'яснюємо студентам, що діяльність сприяє активності психіки. Кожному студе-

нту необхідно орієнтуватися на встановлення діяльної активності не тільки для себе, а й для

виховання послідуючих поколінь. Студенти з програми психології і педагогіки дізнаються, що

кожен індивід має унікальний генотип, що визначає психічні можливості особистості, від рівня

розвитку психіки людини, про свідомість, самосвідомість. На відміну від тварин, людина пере-

стає бути рабом ситуації: їй зрозуміло, що робити, коли здійснює ті чи інші дії, спрямовані на

задоволення своїх потреб. Як майбутній спеціаліст, студент має навчитися вміло керувати со-

бою, щоб навчити цьому своїх підлеглих, орієнтуватися в ситуації, ставити виробничі цілі і за-

вдання.

***

При вивченні курсу психології ми ставимо перед студентами цілі глибокого пізнання се-

бе, набуття умінь для кращої орієнтації в професійній діяльності. З цією метою ми плануємо і

проводимо:

1) Тестування студентів за темами курсу для формування конкретних якостей особистості,

необхідних спеціалісту, керівнику (див. додаток).

2) Кожний студент одержує завдання і проводить самоспостереження за розділом «Психоси-

нтез» автора Ассаджол, що передбачає:

а) вивчити своє зовнішнє фізичне як людину і фахівця;

б) внутрішня розумова і професійна якості;

в) зрозуміти і розвивати романтику, фантазію, уяву, творчість особистості спеціа-

ліста.

3) Письмова робота “Я керівник”. В процесі підготовки студенти мають навчитися орієнту-

ватися і формувати в собі якості майбутнього керівника у своїй галузі та спеціальності. У

роботі кожний студент відображає індивідуально-особистісні можливості і професійне

становлення свого "Я" в статусі керівника.

***

Студенти вивчають в курсі психології і педагогіки теми пізнавальних процесів: відчуття

як найпростіший психічний процес, що полягає у відображенні окремих властивостей предме-

тів і явищ матеріального світу, в тому числі стан внутрішніх органів враховуючи дії подразни-

ків на відповідні рецептори (чуттєві точки). Відзначимо, що важливим інструментом для діаг-

ностики і формування, розвитку особистості є тести, які проводяться в студентських групах

коледжу. Типи тестів показані різними авторами. Це тести інтелекту, навчальних і професійних

досягнень, тести особистості, проективні методики. Для визначення якості відчуття працюємо

над тестами і вправами: “Один раз побачити, чи почути?”, “Права чи ліва півкуля?”, “ Чи вміє-

те ви слухати?”, “Воля й увага”, “Наскільки ви розсіяні?”, “Який колір у вас на першому місці?”

Впорядкування й об'єднання окремих відчуттів у цілісні образи предметів, речей відбува-

ється при сприйнятті; допоможуть тести: “ Чи допитливі ви?”, “Наскільки ви практичні?” та ін.

За допомогою відчуттів і сприйняття у свідомості складається чуттєва картина світу,

яким уявляє його в даний момент людина. Ця картина світу необхідна для глибокого різнобіч-

ного пізнання, орієнтації.

В цій чуттєвій картині світу незрозумілі взаємодії окремих предметів, явищ. Щоб жити і

діяти, а також керувати, необхідно знати предмети, явища, події, вміти їх оцінювати, визначити

ефекти взаємодії з ними, людині необхідний перехід від відчуттів і сприйняття до мислення.

Мислення – це соціально обумовлений, нерозривно зв'язаний з мовою психічний процес

пошуку і відкриттів суттєво нового, процес опосередкованого й узагальненого відображення

дійсності в ході її аналізу і синтезу. Мислення формується на основі практичної діяльності з

чуттєвого пізнання і виходить за його межі.

В ході мислення здійснюється подальше, більш глибоке пізнання зовнішнього і внутріш-

нього світу. Відкриття передбачення у своєму житті людина робить за допомогою мислення.

Мислення продовжує, розвиває пізнавальну діяльність: чуттєве пізнання і мислення переходять

безперервно одне в інше і доповнюють один одного. І все ж таки кожна людина залишається

унікальною, індивідуально-неповторною, що важливо засвоїти студенту і намагатися розвивати

свої особистісні якості. Тут допоможуть тести: “Наскільки у вас розвинута інтуїція?”, “Чи знає-

те ви себе?”, “Прихильні діяти чи розмислювати?”, “Художник-мислитель”, “Індивідуальні сти-

лі мислення” і т.д.

До вищих пізнавальних процесів, в яких визначається специфічно людський характер ді-

яльності, належить уява. Якщо відсутні конкретні моделі потреб людини, то їх допомагає буду-

вати уява чи фантазія. Відмінність людської праці від інстинктивної поведінки тварини – в

умінні уявити очікуваний результат діяльності за допомогою фантазії.

Уява – це необхідний елемент творчої діяльності людини, що проявляється в побудові

образу продуктів праці. Уява забезпечує створення програми поведінки, коли проблемна ситуа-

ція характеризується невизначеністю. Важливо, що уява може виступати засобом усвідомлення

конкретних образів, без включення в активну діяльність. Уява сприяє творчому підходу особис-

тості до результатів праці, створенню їхньої психічної моделі, а як наслідок і матеріальному

втіленні в життя. Цікаві тести: “Чи є у вас фантазія?”, “Чи є у вас артистичні здібності?”, “Як у

вас з почуттям гумору?”, “ Чи здатні ви вирішити свої проблеми?”, “Потреба в досягненні”,

“Особливості творчої уяви”.

Збагачує психічне життя людини взаємозв'язок уяви з мисленням: подібно до мислення

уява дозволяє передбачити майбутнє і з'являється, по-перше, у проблемній ситуації, коли важ-

ливо відшукати нові рішення, по-друге, мотиви уяви залежать від потреб особистості, і важливо

вивчати їх в різних ситуаціях.

Уява цінна тим, що дає змогу знайти вихід навіть у складних обставинах. За допомогою

фантазії людина може уявити собі результат. Хоча __________намічені таким чином шляхи не суворі, не-

достатньо точні, але вони допомагають розвитку здібностей особистості. Про високий рівень

розвитку особистості свідчить творча уява, яка реалізується в діяльності і включає як теоретич-

ну діяльність, так і художні твори, вироби, раціоналізаторські якості, інженерні винаходи спеці-

аліста. Процес уяви не завжди реалізується в практичних діях людини, так як часто стає особ-

ливою внутрішньою діяльністю, що включає створення образу бажаного, очікуваного. Ці

образи майбутнього називають мрією.

Мрія є умовою перетворення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення

дійсності. Мрія - це мотив діяльності, здійснення якої відкладене на деякий час. Тут важливо

підкреслити майбутньому професіоналу різні варіанти усвідомлення людиною свого “Я”, від-

криті К.Юнгом: екстраверсії та інтроверсії. Найцікавіше тлумачення цих типів особистості у

Сержантова В.Ф. Екстраверсія - це нездатність індивіда зрозуміти свої потреби, звідси орієнта-

ція на розповсюджену або загальну розповсюджену думку. Така людина здатна зрозуміти ото-

чуючу реальність, але не в змозі використовувати це знання для кращого задоволення своїх по-

треб, так як вона погано знає, що їй потрібно для щастя. Це може призвести до особистісної

регресії, навіть до деградації. Пізнати себе допоможуть запропоновані нами в цьому посібнику

методи.

Інтроверт добре знає й усвідомлює свої потреби, але не може зрозуміти зовнішній світ і

своє у ньому активне перебування, а також можливості задоволення своїх потреб. Це призво-

дить до ізоляції, до життєвих криз. В цих випадках важливо знати свої особистісні дані, вміння

їх корегувати. Як нам здається, виходом із складних ситуацій є діяльність людини, створені її

руками предмети, знання секретів спеціальності, що являє собою опредмечену, здійснену мрію.

На ці положення має бути спрямований кожен студент, що допоможе його професійному ста-

новленню.

Найважливішою __________особливістю психіки людини є можливість закріпити, зберегти й від-

творити образи зовнішнього світу, що виникають у корі головного мозку. Ці процеси називають

пам'яттю, яка є найважливішою характеристикою всіх психічних процесів. Пам'ять забезпечує

єдність і цілісність людської особи, сприяє її спеціальній професійній підготовці.

Різноманітність життя й діяльності дає змогу виділити види пам'яті:

1. за характером психічної активності - рухова, емоційна, образна, словесно-логічна;

2. за цілями діяльності - довільна та мимовільна пам'ять;

3. за тривалістю закріплення і збереження матеріалу - короткочасна, довгочасна і опера-

тивна пам'ять.

В основі критеріїв виділення видів пам'яті лежить діяльність людини, її різні сторони в

органічній єдності.

Крім видів пам'яті виділяють її процеси: запам'ятовування, відновлення, забування. В цих

процесах яскраво видно зв'язок пам'яті і діяльності людини. У зв'язку з активністю процесів па-

м'яті виділяють типи пам'яті, пов'язані з оцінкою швидкого запам'ятовування і міцності збере-

ження:

1. швидке запам'ятовування пов'язане з повільним забуванням;

2. повільне запам'ятовування пов'язане з повільним забуванням;

3. швидке запам'ятовування пов'язане зі швидким забуванням;

4. повільне запам'ятовування пов'язане зі швидким забуванням.

Майбутньому професіоналу має бути відомо, що ще з підліткового віку пам'ять є об'єк-

том виховання і самовиховання. Основою розвитку пам'яті є змістовна пізнавальна активність

особи. Тут допоможуть тести і досліди, вправи: “Любознательны ли Вы?”,”Вот и вышел чело-

вечек”, “Чи вмієте Ви слухати?”

В діяльності людина виражає окреме відношення до спілкування, до справи, тобто вира-

жає свої почуття. Почуття - це пережиті в різній формі внутрішні відношення людини до того,

що вона пізнає, виконує. Чуттєвий тон є показником вдалого, невдалого проходження діяльнос-

ті. В зв'язку з цим у людини виникають специфічні переживання - емоції, афекти, настрої, стре-

сові стани. Для поліпшення емоційно чуттєвого настрою особи необхідна змістовність діяльно-

сті: цілеспрямованість тренажу, перспективні задачі і установки, заняття фізкультурою,

спортом, висока мотивація і т. ін. В таких умовах зміцнюються фізіологічні і психічні компоне-

нти, підвищується працездатність особистості. Така психологічна установка допомагає кожно-

му студенту не допустити затягнутого стресу, успішно боротися з обмеженістю резервів органі-

зму, вміло тренувати їх. Щоб не настало виснаження у стресі, необхідний резерв адаптації

організму до даних умов, а значить і буде рости активність діяльності, підвищуватись загальний

тонус, впевненість в собі, зібраність і цілеспрямованість. Ці якості формуються в умінні ставити

ціль, мотивацію майбутнього професіонала.

І все ж стрес у деяких людей супроводжується падінням ефективності діяльності, розгуб-

леністю, невмінням зосередити увагу: з'являється метушливість, агресія, “психологічна глухо-

та” до інших людей, невротичний стан.

Для зняття стану напруги є важливим аналіз всіх компонентів стресової ситуації, пере-

міщення уваги на зовнішні обставини, прийняття результатів як факту, що уже відбувся. В та-

ких умовах ми акцентуємо, що від раніше розглянутих психічних процесів суттєво відрізняєть-

ся увага. Її своєрідність полягає в тому, що вона не самостійний вид діяльності як форми

відображення, а можливість організації інших психологічних процесів.

Увага - це така організація психічної діяльності, при якій цілеспрямовані, визначені

сприйняття, уява, думки, або почуття осмислюються чіткіше ніж інші, що відходять на другий

план.

Увага - це спрямованість і зосередженість свідомості на основному предметі, або явищі,

дії, думках, уявленнях особистості. В залежності від активності увагу поділяють на два види:

(мимовільна, пасивна), (довільна, активна, вольова), яка виникає завдяки намірам людини, вна-

слідок докладання зусиль волі.

Невимушена увага відіграє для студента як позитивну роль у навчанні, в роботі, в побуті,

полегшує включення в діяльність, так і негативну роль, відволікає людину від головного за-

вдання, яке він вирішує, знижує продуктивність діяльності.

На виконання поставленої цілі і наміру спрямовується довільна(вимушена) увага, прита-

манна тільки людині, що формується в процесі діяльності. Студентам необхідно пам'ятати, що

посилена зосередженість вимушеної уваги, вольові зусилля можуть викликати втому. Тому ко-

рисно чередувати концентрацію уваги, час від часу переключаючись на цікаві, або більш легші

види діяльності. Для майбутнього спеціаліста важлива післядовільна увага, де головною скла-

довою є інтерес особистості, професія, секрети технологій, і т. ін. В даній ситуації цікаві і важ-

ливі тести, вправи, досліди: ”Воля та увага”, “Один раз побачити чи почути?”, “Управління ува-

гою” і т. ін.

***

Всі психічні процеси розглянуті нами, є необхідною умовою діяльності особистості. Всі

види діяльності невід'ємно пов'язані зі сприйняттям, увагою, пам'яттю і уявою, мисленням, від-

чуттям, волею.

Підкріплюючи розвиток якостей майбутнього професіонала роботою з тестами, маємо

можливість прослідкувати формування необхідної його особистісної спрямованості, коректува-

ти його якості.

Всі психічні процеси формуються, регулюються і проходять в діяльності. О. М. Леонтьєв

говорив, що вся діяльність - це процес, що здійснює життя. Спрямованість діяльності залежить

від її предмета. Створення предмета (тобто результату) - це втілення можливостей і здібностей

особистості в продуктах діяльності.

Б. Г. Анан’єв розумів психологію діяльності як психологію активності. “Пізнання і “уза-

гальнення” він розумів як вид діяльності.

Діяльність - це система дій. Вчені теоретики розглядають діяльність з точки зору її стру-

ктури: розпізнають цілі і мотиви діяльності. Без __________визначеної цілі немає діяльності. Дія, спрямо-

вана на визначену ціль, виходить із спонукань. Кожен студент повинен знати, що усвідомлене

спонукання є мотивом, тобто причиною, яка спонукає людину поставити перед собою цілі, ор-

ганізувати діяльність для її досягнення. Таким чином ціль - це те, завдяки чому людина діє.

Студентська молодь має розуміти, що дії, здійснені без свідомої цілі, є імпульсивними, їм хара-

ктерний низький рівень усвідомленості. Тільки цілеспрямованість буде все мотивувати і фор-

мувати особистість.

С. Л. Рубінштейн обґрунтував принцип єдності свідомості і діяльності. Таким чином,

можна зробити висновок, що у провідних теоретиків є полісемія поняття “діяльність”. Ось деякі

з визначень: “Діяльність - це сукупність усвідомлених мотивованих дій людини, спрямованих

на задоволення його потреб і інтересів”. “Діяльність - це сукупність дій і вчинків людини,

спрямованих на задоволення його потреб і інтересів”. “Діяльність - це специфічна форма суспі-

льно-історичного буття людей, що полягає в цілеспрямованому перетворенні ними природної і

соціальної дійсності”.(Див. В. Ананьєв, А. Зарудна, О. Леонтьєв, П. Рудик, О. Киричук, С. Рубі-

нштейн та ін.)

Діяльністю і системою відносин з іншими людьми народжується особистість, як особли-

ва якість індивіду. Вивчаючи особистість, ми виконуємо тести по вивченню типів темперамен-

ту, про характер, про комунікативність, керівництво, лідерство, підпорядкування.

Вміння передбачити у своєму “Я” майбутнього керівника - втілення в життя високої ідеї і

мрії. За останні роки роботи зі студентами з використанням цієї методики ми зробили висновки,

що більшість випускників технічного університету і коледжу знайшли свій “стержень” особис-

тісного становлення спеціаліста, професіонала. Свідоме регулювання і керування діяльністю

виконує в колективі керівник - професіонал, становлення якого відбулось в процесі навчання і

виховання в вузі.

Дата добавления: 2015-05-23