Види спостереження. Тема: Методи психологічних досліджень

2.

1.

Тема: Методи психологічних досліджень

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНО-ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

нормативної навчальної дисципліни

«Історія України»

(назва дисципліни)

підготовки молодшого спеціаліста

(для всіх спеціальностей)

Розглянуто та рекомендовано Розробив

до затвердження на засіданні викладач Івашкевич Т. М.

циклової комісії (П.І.Б.)

суспільних дисциплін Підпис ____________

(назва циклової комісії)

Протокол № 4____

від «24___» __11________20_14__р. (П.І.Б.)

Голова ЦК Івашкевич Т. М. Підпис___________________

2014 р.

Як засвоїти матеріал.

При вивченні матеріалу ви повинні вести конспект.Після уважного вивчення матеріалу підручника і конспекта лекцій, зверніть увагу на завдання по перевірці вивченої теми. Уважно вивчіть запитання і дайте письмову відповідь; якщо потрібно скласти повідомлення про якусь подію чи написати реферат, то складіть план згідно якого ви будете складати повідомлення чи писати реферат; якщо потрібно заповнити таблицю то уважно прочитайте завдання до неї і зробіть повний аналіз подій.

План.

1. Поняття про наукові методи вивчення психіки людини.
2. Характеристика наукових методів психологічних досліджень:

а) спостереження та самоспостереження;

б) експеримент та його види;

в) тести і вимоги до їх застосування;

г) анкети, види питань;

д) вивчення продуктів діяльності;

є) бесіда, її особливості.

Поняття про наукові методи вивчення психіки людини

Досягнення будь-якої науки в значній мірі визначаються розвитком її методологічного апарату, який дозволяє відкривати все нові факти і на їх основі будувати науково обґрунтовану картину світу.

Метод - це шлях наукового дослідження або спосіб пізнання будь-якої реальності (Метод – це спосіб пізнання явища).

Методи психологічної науки звичайно поділяють на 4 групи:

1. Методи теоретичного дослідження (інтерпретаційні методи) - вони застосовуються на першому та другому етапі загальної методики психо­логічного дослідження і допомагають подумки пізнавати сутність певного психічного явища. До цієї групи методів належать моделювання, реконструкція, типізація.

(Моделювання має за мету створення аналогу певного явища, в якому акцентовано головні закономірності цього явища і виключено другорядні, випадкові фактори.

Реконструкція полягає у змістовій або структурній перебудові явища з метою кращого його розуміння.

Типізація спрямована на визначення варіантів даного явища відповідно певним ознакам).

2. Методи емпіричного дослідження – вони застосовуються на третьому етапі загальної методики психологічного дослі­дження і допомагають реальній взаємодії – дослідника з проявами психічного явища

До цієї групи належать методи спостереження, експерименту, опитування, бесіди, тестів, аналізу продуктів діяльності.

3. Аналітичні (обробки даних) методи – вони застосовуються на четвертому етапі загальної методики психологічного дослідження і слугують об'єктивації отриманих результатів. Аналітичні методи поділяються на якісні та кількісні.

(Якісні методи аналізу спрямовані на з’ясування причин високого чи низького рівня досягнень, розвитку здібностей, залежність їх від індивідуальних та вікових проявів особистості, умов життя та діяльності, стосунків у колективі, ставлення до діяльності тощо (до них можна віднести контент-аналіз, який застосовується у роботі з психологічно змістовними текстами і полягає у переводі змістової інформації в кількісну).

Кількісні методи аналізу спрямовані на обчислення коефіцієнтів правильного розв´язання завдань, частоти повторення спостережуваного психічного явища та інших характеристик (це такі методи математичної статистики, як варіаційний аналіз, кореляційний аналіз, регресійний аналіз, факторний аналіз та ін.)).

4. Методи організації дослідження (організаційні) складають окрему групу методів; вони мають відношення не тільки до певного етапу загальної методики психологічного дослідження, але й до пізнавального циклу в цілому. До цієї групи належать лонгітюдний та порівняльний методи.

(Лонгітюдний метод передбачає вивчення різних стадій розвитку певного психічного явища на одному й тому ж випробуваному протягом тривалого часу (на різних вікових етапах розвитку особистості тощо). Цей метод широко використовується у дитячій та віковій психології. Лонгітюдне дослідження є найбільш ефективним, коли воно базується на дослідженні різних варіантів розвитку. Організація лонгітюдного дослідження передбачає одночасне застосування інших методів: спостереження, тестування, психографії та ін.

Порівняльний метод (метод зрізів) дозволяє вивчати паралельно й одночасно єдине психічне явище на різних випробуваних. Якщо він застосовується для порівняння психіки випробуваних різного віку, то дослідження називають порівняльно-онтогенетичним. Порівняння одного й того ж явища у здорових та психічно хворих випробуваних називають порівняльно-патологічним дослідженням. У випадку збору фактичного матеріалу про випробуваних, що знаходяться в однакових педагогічних умовах, мова йде про порівняльно-педагогічне дослідження).

Окрім цього методи у психології умовно можна поділити на 2 групи:

1. Основні:

1) Спостереження.

2) Експеримент.

2. Допоміжні:

1) Тести.

2) Анкети.

3) Вивчення продуктів діяльності.

4) Бесіда (інтерв'ю).

Характеристика наукових методів психологічних досліджень:

а) спостереження та самоспостереження

Спостереження – цецілеспрямоване вивчення поведінки і діяльності особистості в природних ситуаціях, засноване на їх безпосередньому сприйманні.

Спостереження – це метод тривалого, планомірного споглядання об’єктів і суб’єктів певного процесу, без втручання в сам процес.

1. Життєве – відбувається в житті і не передбачає мети, фіксації результатів.
2. Наукове – включає всі компоненти наукового дослідження.
3. Цілісне – спостереження за об’єктом в цілому.
4. Часткове – спостереження з окремою частиною, яка цікавить дослідника (риси, властивості).
5. Контактне (пряме) – передбачає контакт піддослідного і експериментатора.
6. Приховане (опосередковане) – експериментатор не контактує з піддослідним (прихована камера).
7. Лонгітюдне – довготривале (роки, десятиліття).
8. Короткочасне (день, тиждень, місяць).
9. Включене – експериментатор і піддослідний включені до однієї групи.
10. Польове – (в природних умовах) в умовах повсякденного життя, навчання, роботи.
11. Лабораторне – з використанням спеціального лабораторного обладнання.
12. Самоспостереження (інтроспекція)

Дата добавления: 2015-05-23