Західна Україна

	ГУР (Головна українська рада)	СВУ (Союз визволення України)
Рік і місце створення	2 серпня 1914, Львів, створили лідери Укр. Національно-демократичної партії, Української радикальної та Української соціал-демократичної.	14 серпня 1914, Львів, східноукраїнську емігранти
Голова	Кость Левицький, Павлик, Ганкевич	Жук, Дорошенко, Донцов, Маленевський, Скоропис-Йолтуховський, Залізняк
Позиція	- підтримка А-У - автономія У - розвиток національного руху в умовах війни	- За А-У, - за поразку Р, - створення Української самостійної держави - конституційна монархія
Основний документ	- Маніфест – 3 серпня 1914 - ГУР звернулася з відозвою. - З відозвою такого ж змісту звернувся до народу Галичини створений у ці дні Союз українських парламентський і сеймових депутатів на чолі з М. Васильком, Є. Пигуляком, Ю. Лисоном і о. Драчинський	«Наша платформа»
Діяльність	Г- УР звернулася з відозвою до українців, де закликала тих, хто не підлягав мобілізації, створити для захисту А-У загони добровольців. Такі формування мали підпорядковуватися ГУР - 18.03 1913 р. – збори у Львові Товариства УСС. Згодом такі товариства виникають і в інших містах Галичини. - З початком війни ГУР оголосила мобілізацію, і, оголосивши свою підтримку А-У одержала дозвіл на формування Легіону УСС - 6.08.1914 – ГУР звернулася до народу з маніфестом про створення УСС. Добровольців було 20 тис., проте А-У уряд вибрав 2,5 тис. Легіонерів примусили дати присягу на вірність Австрійській короні. - Створення УСС (19 серпня 1914), перший командир –Галушинський, перший полк – Коссак, з організації «Сокіл», «Січ» і «Пласт»	- Німецький уряд, зацікавлений у послаблення Росії, надав СВУ допомогу - СВУ проводили переговори з державами Троїстого союзу та деякими нейтральними європейськими країнами, спрямовані на визволення український земель з-під Росії - Активна робота серед полонених солдатів російської армії – українців - Завдяки СВУ багатьох полонених вдалося перевести до окремих таборів у А-У (Фрайнштадт, Дуна-Сардагель) та Німеччині (Вецляро, Зальцведель, Рештат). У цих таборах було поліпшено загальні умови життя, організовано школи, бібліотеки, церкви. Серед полонених проводилася національно-просвітницька діяльність. З полонених було створено дві дивізії – Сірожупанників та Синьожупанників - СВУ побоювався Троїстий союз, негативно до СВУ ставилися ліві українські соціал-демократи, Грушевський - «Кобзар» різними мовами, Історія України» Грушевського - Відряджав свої постійних представників (Скорописа-Йолтуховського – у Берлін, Меленевського – у Стамбул, Ганкевича – у Софію, Семенова – у Рим, Назарука – в скандинавські країни, Чикаленка – у Швейцарію)