Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Голодомори ХХ ст.. в Україні: причини і наслідки




ХХ століття для України стало дуже важким випробуванням. Україна пережила три страшні хвилі голодоморів. Звичайним голодом це назвати аж ніяк не можна було, адже голод ─ це стихійне явище, а голодомор ─ це свідомі акції організації голоду, ніби як природного явища. Цієї чорної сторінки нашої історії не мало бути взагалі, адже був хліб в достатній кількості, але його відбирали, вивозили. Саме тому ці голодомори були штучні. Перший голод на Україні розпочався майже одразу після війни, тривав він з 1921 по 1923 рр. Сільське господарство та промисловість були зруйновані, а збір зерна скоротився більш як у 5 разів і причиною цьому була не тільки війна, а політика уряду ─ політика "воєнного комунізму". Також досить важливою причиною стала посуха 1921 року, що охопила південь країни, продовження хлібозаготівлі, продрозкладка з її насильним вилученням продовольства у селян. З України лише за 1921 рік біло вивезено 22 млн. т. хлібу, та 1922 р. ще більше 20 млн. т зерна. За три роки було від 5 до 7 млн. голодуючих, з них померли 1.5-2 млн. Щоб зламати опір суцільної колективізації, за постановою пленуму ЦК ВКП (б) від 30 січня 1929 року, в Україні було розкуркулено майже 200 тис. селянських господарств, але це не дало наслідків, хлібозаготівельний план зменшувався з кожним роком. Тому уряд, для виконання плану, вирішив перевести Україну на блокадне становище: райони, села, що не виконували план, заносилися на "чорну дошку" ─ це прирікало людей на голодну смерть. У селян працівники ДПУ відбирали не тільки залишки зерна, а й інші харчові запаси. От вже і на початку 1933 року практично по всій території України не залишилось жодних запасів. Партія обдирала церкви, ніби на пожертви голодуючим, весь хліб йшов на експорт, але це були засекречені дії уряду, тому голод в Україні замовчувався. Голодні люди збирали колоски пшениці, залишені на полях, щоб прогодувати дітей. Тоді, 7 серпня 1932 року, було видано постанову, названу в народі "законом про п'ять колосків". Вона передбачала за крадіжку колгоспної власності розстріл із конфіскацією майна чи позбавлення волі на термін не менш як десять років. Гинули люди, вони вимирали сім'ями, селами. Були зафіксовані страшні випадки людоїдства. Батьки намагаючись врятувати своїх дітей везли їх у міста та залишали в установах, на вулицях, не дивлячись на те, що були забороненні будь-які імміграції. Це був найстрашніший голодомор ХХ століття, справжня національна катастрофа ─ геноцид українського народу. Жертвами голодомору 32-33х рр. стали від 3,5 до 5 мільйонів осіб (непрямі втрати 9 мільйонів). Третій голодомор на Україні тривав з 1946 р. по 1947 р. та розпочався він через низку причин, таких як: повоєнна розруха, за роки війни скоротилися посівні площі, зменшилося поголів'я худоби, не вистачало техніки, робочих рук,відбудова промисловості йшлася за рахунок сільського господарства, нереальні хлібозаготівельні плани, експорт зерна за кордон, посуха на весні, влітку 1946 року, яка вразила 16 областей України. Відповіддю на звернення про допомогу стали репресивні заходи. Відновили дію закону про "п'ять колосків", від якого загинули ще тисячі людей. Селяни почали тікати від голодної смерті в міста. Щоб уникнути обезлюднення сел. Каральні органи почали відшукувати та повертати людей до сіл. У той час, як за кордоном ешелонами вивозився хліб, в Україні загинуло близько 1 млн. осіб, майже 3 млн. людей хворіло на дистрофію, анемію, але "в нас голоду немає", так запевняло всіх керівництво. Голод був подоланий лише після жнив 1947 року. Тільки з цього часу розпочалася відбудова села.
Голодомори ХХ-го століття були справжньою катастрофою для українського населення, було однозначним геноцидом нації. Про це свідчить безліч документів та фактів: постанова влади від 22 січня 1932 року "про заборону виїзду селянства за межі села", виселення народу з полтавських регіонів, переведення 400 українських шкіл на російську мову, введені "чорні дошки", припинилася українізація, постанови 1932 року "забирати картоплю у населення", "прекратить постачу товаров в села".




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 845; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.