Інтеграція української економіки в європейський та світовий економічний простір

Найавторитетніша міжнародна організація в Європі — Європейський Союз (ЄС). Він створений заради успішної конкуренції європейських країн з іншими економічними об’єднаннями та сильними державами насамперед із групою країн Південно-Східної Азії та США. У його кордонах створений єдиний ринок, який забезпечив вільний обіг товарів, послуг і капіталів, підкріплений ще у 2002 р. запровадженням єдиної грошової одиниці — євро (крім Великої Британії).

У 1997 р. ЄС запровадив режим вільного переміщення громадян.

Євросоюз прихильно ставиться до перспектив входження до свого складу України. Підтвердженням цьому стало включення України в 1993 р. до системи загальних преференцій ЄС. Це дає можливість реалізувати більшість українських товарів на європейському ринку безмитно чи з мінімальним митом. Показово, що ЄС не вимагає від української сторони подібних поступок для своїх товарів. У 1994 р. Україна першою серед пострадянських країн уклала з ЄС угоду про партнерство і співробітництво. Нині майже половина громадян України підтримують ідею вступу України до ЄС. Однак низький рівень економічного та соціального розвитку країни не дає можливості вести мову про негайне входження до ЄС. Такий висновок не означає, що Україна не має можливості поступово рухатися шляхом інтеграції з ЄС. 1 грудня 2005 р. ЄС визнав ринковий статус української економіки. Це дає змогу Україні укладати угоди про зони вільної торгівлі, митний союз, установлення безвізового режиму, вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили, уходження до зони євро. Утілення в життя цих угод, зрештою, допоможе Україні набути членство в ЄС. У лютому 2006 р. США визнали Україну країною з ринковою економікою. Це дало можливість Україні суттєво просунутися шляхом входження до Світової організації торгівлі (СОТ). Входження до СОТ було тривалим 14-річним процесом. Закордонні відомства України провели багатосторонні переговори з 52 країнами. Україна мусила також обов’язково узгодити власне законодавство з нормами і вимогами СОТ. 5 лютого представники Генеральної ради СОТ підписали протокол про вступ України до СОТ, а 10 квітня 2008 р. цей документ ратифікувала Верховна Рада України. Це створює широкі перспективи для входження України до системи світового поділу праці, ефективного захисту своїх економічних інтересів. На жаль, у більшості випадків вітчизняні товаровиробники перебувають у програшному становищі на міжнародному ринку. Протягом 1990-2000 pp. суттєво змінилася структура експорту. Питома вага електроенергетики зросла за цей час із 3,2 до 12,1 %, чорної металургії — з 11 до 27,4 %. Натомість частка машинобудування й металообробки зменшилася з 30,7 до 13,4 %. Такі зміни свідчать про посилення технічної відсталості української економіки. У той час, як американська та європейська промисловість постачають на світовий ринок свою кінцеву продукцію — високоточні машини та прилади, інформаційні й інноваційні товари і послуги, наша держава може зацікавити закордонних партнерів лише сировиною та напівфабрикатами, виробництво яких супроводжується погіршенням екологічної ситуації в Україні. Зберігаючи високий рівень наукового забезпечення економіки, Україна ще не втратила шансів утвердити себе на світовому ринку, як високотехнологічна країна. Для цього лише потрібно проводити реформи, які б зацікавили іноземних і власних інвесторів укладати кошти в розвиток високотехнологічного виробництва. У цій справі Україна може запозичити досвід Сінгапуру, Тайваню, Південної Кореї, Гонконгу, Філіппін, Індонезії, Малайзії, Таїланду та інших країн.

Дата добавления: 2015-05-23