Колективізація

Радянська влада встановлена була в 1918 році. Велику роль у її зміцненні відіграла партійна організація, яка була організована в с. Старо­сілля 1922 року, а комсомольська молодіжна організація – 1924 р.

У жовтні 1921року В. Ленін вперше поставив питання про переведення державної промисловості на комерційний розрахунок. Сільське господарство почало поступово відновлюватись.

На селі організовувався комітет бідняків або комнезам (КНС - комітет незаможних селян). Туди входили безземельні або ті, хто мали до 3-х десятин землі, не могли самостійно прохарчуватися і йшли наймитами. Комітет спрямовував свою діяльність на підтримку колективного обробітку землі, виступав за розвиток кооперації та ліквідацію неписьменності.

У кінці 1930 року у Старосіллі 17 бідняків створили ініціативну групу, а у квітні 1931року організували колгосп. Комітет незаможних селян, а згодом колгосп «Нове життя» очолив Денисенко Григорій Васильович. Цей комітет розглядав справи поділу землі, вирішував різні життєві питання села.

За два роки колективізація була завершена. Але не для всіх вона пройшла безболісно. Усуспільнити землю, віддати з двору корову, худобу, реманент, врешті-решт будинок, для багатьох заможних сімей обернулося трагедією. Все, що набуте тяжкою працею, треба віддати, а за відмову образливе слово «куркуль». Адже, на базі проведення суцільної колективізації здійснювалась ліквідація куркульства як класу. Серед таких згадуються імена: Баран Григорій Степанович, Баран Андрій Йосипович, Денисенко Савелій Юрійович, Денисенко Сергій Савелійович (заслали в Сибір на 2 роки, коли повернувся, то за 10 тисяч рублів викупив свою ж хатину, туди забрав і батьків), Клименок Тихон, Клименок Феофан, Баран Сергій Степанович, Баран Степан Євдокимович та ін.. У 1931р. забрали будинок у Григорія Степановича Барана та відкрили в ньому клуб, який проіснував до 1966 року. Потім цей будинок слугував за приміщення фельдшерсько- акушерського пункту. Відібрані будинки перетворювали також на комори, приміщення для худоби, птиці.

Велику роль у здійсненні колективізації та зміцненні колгоспу відіграла Рубізька МТС. Яка надавала допомогу по обробітку землі.

Коли газети сповістили про досягнення О. Стаханова, то нарком праці СРСР у 1933 році переглянув норми відробітку і розцінки. Саме стаханівський рух підняв планку продуктивності праці навіть в сільському господарстві. Серед переможців-передовиків відзначився Мисник Михайло Гаврилович.

У володінні колгоспу була своя пасіка на 120 сімей, а займався нею Денисенко Степан Семенович та Баранов Данило Захарович. [Фото12,13]

Дата добавления: 2015-05-23